WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Петро Панч (Петро Йосипович Панченко) – життя і творчість - Реферат

Петро Панч (Петро Йосипович Панченко) – життя і творчість - Реферат


Реферат на тему:
Петро Панч (Петро Йосипович Панченко) - життя і творчість
Петро Панч-новеліст, повістяр і романіст, автор казок для дітей. Свої перші твори опублікував тоді, поли йому було тридцять років, кола мав за плечима чималий життєвий багаж.
Справжнє прізвище письменника Петро Йосипович Панченко.
Народився він 4 липня 1891 року в м. Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про нас. піп. зворушливо написав у книзі "На калиновім мотсі", було багатим на життєві враження. З п'ятнадцяти літ, після двокласної школи, пішов працювати. Спершу служив у Народному домі, який належав "Товариству тверезості", переписував папери і розносив пакети, а згодом - писарчуком в агента земського стархування. Сімнадцятирічним юнаком Папч уперше, залишає рідну домівку і їде до Харкова шукати долі. Тут його взяли на посаду писарчука до канцелярії Інституту шляхетнію дівчат.
У Харкові П. Папч потрапляє в коло студентської молоді. Він відвідує загальноосвітні курси, дуже багато читак. Проте згодом залийте, місто і вступає до Полтавського землемірного училища, одразу після закінчення якого у 1915 році був мобілізований в армію. Він навчається на прискорених курсах в Одеському артилерійському училищі, дістає офіцерське звання прапорщика артилерії і отіняється на фронті першої світової війни.
Восени 1921 року П. Панч демобілізувався і приїхав у рідні Валки, де працює, землеміром.
На цей час припадає і початок літературної діяльності П. Панча. У валківській газеті "Незаможник". а далі в газетах "Вісті". Селянська правда, з'являються його перші нариси. оповідання фестони, "житні етюди" псевдонімом- Максим Отава.
Подаючи матеріали в орловський "Незаможник" П Панчепко підписв їх скорочено П. Пап. Але оскільки йшла боротьба з панами, то редактор уникнув небезпечного прізвища виправивши його на Панч.
У 1923 році Панч переїхав до Харкова, тодішньої столиці України, і захоплюю віддався творчості. Працював у журналі "Червоній шлях". Одна за одною вводять його книжки Taм де верби над ставом", "Грізда старі" (1923), "Поза життям" (1924), "Солом'яний дим" (1924), Мишачі нори" (1926) та ін.
Належав П.Панч у цей час до літературних угруповань "Плуг", ЗАПЛІТЕ, "ВУСАА", 1928 року виходить збірка повістей "Голубі ешелони". Через 20 років (1947 р.) Панч зазнає жорстокого звинувачення за цю книгу, і наступні редакції зміняють її ідейно-художній зміст.
Преший роман П. Панча "Право на смерть" (1933) відразу ж був підданий "розносові" і згодом поспішно перероблений вийшов пів назвою "Облога ночі" (1935).
В 30-х роках П. Панч, після судового процесу над СПУ штучно" голодомору, напорет касових репресій "розробляє" історико-революційні теми для дітей і про дітей, "правильних" ідейних позицій "Малий партизан" (1933), "Будемо літати" (1935), , "Син Таращанського полку, (1937).
У 1939-1940 роках він очолював Львівську письменницьку організацію.
У роки Великої Вітчизняної війни працює в Уфі потім - головним редактором літературного відділу радіостанції "Радянська Україна" в Москві.
Творчий доробок письменника цих років - книга оповідань "Рідна земля", "Гнів матері", книга фейлетонів "Зозуля", "Кортить кумі просо".
У 1954 році у сеті один із кращих творів української прози - роман "Гомоніла Україна".
У 1965 році П. Панч створює "повість своїх минулих літ" - роман "Па кминовій масті. Цей твір відзначений Шевченковою премією. Він є своєрідним сплавом автобіографічного, документального та художнього матеріалу. Кращі розповіді із нього про дитинство майбутнього письменника люблять штати діти. (Розповідь "Три копійки")ю
Творять для дітей-окрема сторінка в доробку письменника.
Ще 1922 року він написав невеличкий етюд "Свистуни", а в 1924 році в журналі "Червоні квіти" з'явилося оповідання "Портрет".
V 30-х ропах побачили світ дитячі книжки "Гиля, гуси", "Вовчий хвіст" (1934). "Будемо літати!" (1935). Пізніше - "Гарні хлопці" (I959). "Для вас і про вас" (1965) та ін.
Остання книга П. Панча - збірка статей та етюдів-спогадів "Відлітають журавлі" вийшла 1973 роки.
1 грудня 1978 ропу Петро Папч помер. Його творчість - приклад мистецької послідовності, великої совісності, дотримання неухильних вимог правди за різних обставин.
Значний внесок письменник зробив у розвиток дитячої літератури. "Любові до літератури треба привчати людину змалечку, література повинна входити в свідомість разом зі словом і піснею матері",- згадував слова Петра Панча Ю. Збанацький.
Ще в тридцяті роки Петро Панч написав для дітей багато оповідань та повість "Син Таращанського полку", якій судилось стати однією з найулюбленіших книжок юних читачів, а в повоєнні роки - повісті "Червоні галстуки", "Ерик шукає щастя" та ін.
Навіть з невеликої частини творів, які вміщені в збірці для дітей, можна здобути уявлення про основні події історії нашого краю. Починаючи від дожовтневих часів, стежки його творів ведуть до усвідомлення закономір-ності перемоги народу у боротьбі за справедливість і щастя.
Ось автобіографічне оповідання "Три копійки".
Воно приваблює ліризмом спогадів про дитинство, тонким розумінням дитячої психології. Разом з тим і з сюжету, і з конкретних деталей у читача виникає уявлення про важкі умови селянського дореволюційного життя.
Кожна тварина мае свої звички, свої особливості. В
Loading...

 
 

Цікаве