WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Курбас, Куліш, Крушельницький – коло друзів-творців - Реферат

Курбас, Куліш, Крушельницький – коло друзів-творців - Реферат

стверджує Н.Кузякіна у монографії "П'єси Миколи Куліша" (1970), наприкінці березня 1925 року Лесь Курбас різко й однозначно розмірковував, розставляючи такі акценти:
"97" у Харкові - це справжній побутовий театр старого часу.., це театр побутовий, дореволюційний, як і сама техніка гри, трактування типів, з тією поправкою, що це театр довоєнний, епігонського типу". Ця досить різка характеристика стосувалася не лише режисерської інтерпретації, акторської роботи, але й самої п'єси, написаної в традиції української побутової драми. Курбасові - митцеві з модерновим естетичним світоглядом, європеїсту, вишуканому естету, розкутому інтелектуалу - подібна художня форма, якість подібного театрального мислення у середині 20-х років ХХ століття, коли у Європі домінував авангардизм у різних своїх мистецьких модифікаціях, здавалися незрозумілими, рудиментними.
Але як проникливий режисер незабаром він переглянув деякі свої негативні оцінки й висловив нові думки щодо драми "97" та прихильно поставився до її автора. 22-го липня того ж року на засіданні режисерського штабу "Березоля" Лесь Курбас відзначає, що "97" - це "нова п'єса по композиції, по характеру", говорить про те, що "у деякому відношенні це со-вершенна п'єса, надзвичайна п'єса", оскільки в ній "дуже гарно зроблене виявлення позитивних типів сучасності". Головною у виступі Л.Курбаса стала думка: М.Куліш - непересічний митець, з творами якого потрібно поводитися поважливо й обачливо, не змінювати його тексти й концепції (Н.Кузякіна).
Л.Курбас вважав М.Куліша провідним українським драматургом і неодноразово говорив про це у численних виступах, статтях, диспутах. Курбас був серед найбільш глибоких і тонких аналітиків Кулішевої творчості й залишив чимало цінних спостережень щодо його п'єс. На думку визначного режисера, у Кулішеві втілювався один з полюсів сучасної української драматургії. Відзначаючи особливість художньої манери М.Куліша, Л.Курбас акцентував увагу на тому, що вона "романтична в реалістичному".
З п'яти Кулішевих п'єс, що виставлялися на сцені "Березоля", Лесь Курбас, як уже відзначалося, поставив три. Особливе значення для режисера, для мистецького об'єднання "Березіль" мав спектакль "Народний Малахій". Це була перша для Л.Курбаса п'єса сучасного українського драматурга, постановку якої він сам здійснив у своєму знаменитому (вже й на той час) театрі (Ю.Бобошко). Сталося це на шостому році існування "Березоля".
Нотатки, спостереження, враження сучасників дозволяють зробити висновок, що "Народний Малахій" - одне з найвищих досягнень театру й творчого методу Л.Курбаса. Класичність режисерської роботи, відточеність акторських партій, неповторність сценічного оформлення, оригінальність художнього тексту, філософічність в інтерпретації універсальної для всіх епох проблеми месіанства, метафоричність текстових й сценічних образів, експресивність сюжетних поворотів, реплік, мізансцен, виразність музичного оформлення - все це складало грані успіху Курбасового театру в постановці фантасмагорійної п'єси, на яку так чекали у Європі та яка з'явилася в Україні.
Приголомшені театрознавці, критики, навіть з тих, хто упереджено ставився до мистецьких експериментів Л.Курбаса й не сприймали психологічних заглиблень М.Куліша, висловлювали думку, що "Народний Малахій" є апогеєм творчої динаміки Л.Курбаса, М.Куліша, М.Крушельницького, "Березоля" й українського театру 20-х років. Одна з березільських акторок, С.Федорцева, згадувала, що вистава приголомшила не тільки освічену громадськість, але й мистецьку еліту. Вона писала, що "Олександр Довженко, він тоді починав працювати в кіно, після прем'єри ("Народного Малахія" - Я.Г.) прийшов до нас за лаштунки і настільки був схвильований, збуджений, що не міг спокійно говорити".
Феномен вистави був би неможливим без феномену художніх особливостей самого твору. Це розумів Лесь Курбас. Він надзвичайно високо цінував "Народного Малахія", вважав її витвором Кулішевої геніальності й зараховував п'єсу до найвизначніших творів сучасної світової літератури, сам же образ Малахія Стаканчика - лейтмотивного героя - відносив до категорії "вічних". Доречно нагадати, що українська критика другої половини 20-х років співвідносила Кулішевого Малахія з Дон-Кіхотом М.Сервантеса.
Наталя Кузякіна, яка одна з перших серед науковців здійснила переконливу естетичну інтерпретацію фантасмадрами "Народний Малахій", висунула не позбавлену сенсу версію стосовно неабиякого значення цього твору для Л.Курбаса. На її погляд, тип Малахія - Дон-Кіхота був органічно близьким Лесю Курбасу, оскільки видатному режисерові були властиві "донкіхотство" й "малахіанство" як стиль життєдіяльності та спосіб мислення.
Розвиваючи такий підхід, доречно додати, що і в характері, особливостях світолюбства Миколи Куліша також неважко знайти риси Дон-Кіхота Ламанчського й Малахія Стаканчика. Характери митців і специфіка знаменитих образів перехрещувалися. Як і в п'єсі "Народний Малахій", у реальному житті грані між умовним й реальним стиралися.
Зв'язок "драматург - режисер" був двостороннім.
Твори М.Куліша сприяли еволюції сценічної естетики Л.Курбаса, збагаченню його фундаментальних режисерських принципів, виявленню того арсеналу художньо-композиційних, образно-інтонаційних можливостей, яким володів тодішній динамічний театр. Глибоке розуміння Курбасом законів сцени, драматургії, аналітичне сприйняття художніх творів відбивалися й на Кулішеві. Драматург вносив уточнення до своїх п'єс, що бралися до постановки "Березолем", шліфував їх мовні та побудовчі аспекти (Ю.Бобошко). Він творчо інтерпретував, розвивав Курбасові ідеї щодо композиції, сюжетики й ритмомелодійної специфіки сучасного драматичного твору.
Значною мірою творча гармонія М.Куліша й Л.Курбаса стала можливою завдяки особливостям вдачі творця "Березоля". Він був тією енергійною і чарівливою людиною, що вміла згуртовувати навколо себе однодумців й опонентів, надихати їх на співтворчість, захоплювати ідеями, образами, намірами. Повертаючись до ситуації з уходженням у березільську театральну трупу М.Крушельницького, треба зазначити, що саме непересічна аура Курбаса як промовця і логіка посприяла тому, що актор залишився у театрі. Завдячуючи Курбасовій театральній концепції, "наприкінці двадцятих років… його (актора - Я.Г.) ім'я не сходить зі сторінок газет, мистецьких журналів, драматурги пишуть п'єси для Крушельницького, у головній ролі, його запрошують на комедійні ролі в кіно, на циркову арену, на естраду" (В.Русанов).
Курбас був наділеним беззаперечним художнім смаком і ефектним ораторським талантом. Він умів переконувати, впливати, доводити. Він формулював стратегічні мистецькі завдання, цілі. Він виховував красою свого інтелекту й розуміннямреальності того, що на перший погляд у мистецтві видається неможливим. Власною постаттю, оцінками, діяльністю Лесь Курбас впливав і на письменників, і на літературний процес, і на весь культурно-мистецький час.
Найбільш проникливі з сучасників добре усвідомлювали значення творчого союзу Куліша й Курбаса і пишалися ним. За
Loading...

 
 

Цікаве