WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Твори Івана Франка для дітей - Реферат

Твори Івана Франка для дітей - Реферат

скерувати увагу малих читачів та слухачів від казкових подій до життя, пробудити інтерес до реальних життєвих ситуацій, їхнього осмислення і розуміння.
Використовуючи мандрівні сюжети, письменник вводить у свої казки колоритні українські побутові деталі, окремі сцени, що відтворюють тогочасну галицьку дійсність.
Про роботу над казками Іван Франко писав: "Кожну казку я перероблював основно, прибиваючи її до смаку, розуміння й окружения наших дітей і нашого народу, бажаючи й оці чужоземні зробити так само нашими, як ті, що їх оповідає довгими зимовими вечорами наша сільська бабуня дітям у запічку".
У передмові до другого видання казки "Абу-Каси-мові капці" Іван Франко розкриває джерело її сюжету - казку із старовинної збірки арабських казок в німецькому перекладі, яку він колись придбав у анти-кварній книгарні. З гумором розповідає поет про пригоди старого скупаря багдадського купця Абу-Касима, який ніяк не може позбутися своїх старих, драних капців. Але зміст казки не обмежується лише висміюванням скнарості як негативної риси людського характеру. Іван Франко на казковому матеріалі викриває деспотизм, підкупність державнихчиновників, показує безправ'я окремої людини. Втративши майно, Абу-Касим відмовляється від думок про збагачення, розкаюється у своїй скнарості і стає богомільним жебраком.
Як зазначала дочка письменника, Ганна Іванівна, Іван Франко знав безліч народних казок, байок, пісень про тварин і залюбки оповідав їх своїм дітям. Звірів представляв він як мислячих істот, що живуть майже людським життям. "Ці всі прекрасні казки і оповідання читали ми пізніше вже як друковані твори - "Коли ще звірі говорили", "Лис Микита" і інші казки, що були нашою першою духовною поживою",- згадувала пізніше дочка письменника.
Велика група казок про тварин об'єднана Іваном Франком спільним заголовком "Коли ще звірі говорили". В основі сюжету цих творів лежать мотиви відомих казок народів світу - українських, російських, німецьких, грецьких, індійських, сербських. Герої цих творів - хитра Лисичка, хижий Вовк, мудрий їжак, дурний Осел та інші - є носіями певних людських яко-стей, а самі казки під личиною вигадки криють звичайно велику життєву правду. Адже говорячи про звірів,- каже Іван Франко,- казка "одною бровою підморгує на людей, немов дає їм знати: - Та чого ви, братчики, смієтеся? Адже се не про бідних баранів, вовків та ослів мова, а про вас самих з вашою глупо-тою, з вашим лінивством, з вашою захланністю, з усіма вашими звірячими примхами та забавами. Адже ж я навмисне даю їм ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви якнайкраще зрозуміли - не їх, а себе самих!"
У казках Івана Франка про тварин викривається державний лад "звірячого царства", в якому панують сильні й хижі Леви, Вовки, Ведмеді, що живуть за рахунок працьовитих Ослів, покірних Баранів, несміливих Зайців. Проте представники панівної верхівки виявляються примітивнішими, дурнішими від тих, за рахунок яких існують. Цар звірів Лев поступається розумом вигадливому Ослу ("Осел і Лев"), який перемагає і хижого владолюбного Вовка ("Вовк війтом"); звірячого ворога, лютого пана Ведмедя перемагає малий, але розумний Заєць. Як і в народних казках добрий, чесний, сміливий бере гору над лихим, підступним, боягузом. Малі пташки Королики не дозволили Ведмедеві ображати їхню гідність, примусили його просити пробачення ("Королик і Ведмідь"), їжак-неборак покарав хитру Лисичку за її віроломство ("Три міхи хитрощів"), а добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж методом ("Лисичка і Журавель").
Широкої популярності набула поема-казка Івана Франка "Лис Микита". У ній також використаний відомий у світовій літературі мандрівний сюжет про хитрого лиса та його пригоди. У цьому творі письменник висміює вади людського суспільства. "И у нас, між хрещеними людьми, не одно таке діється, про яке тут у казці розказано",- наголошує він у передмові.
У звірячому царстві, як і між людьми, часто панує неправда, здирство, хабарництво, багатий і сильний гнітить бідного й слабкого. В образах Лева, Ведмедя, Вовка, Лиса, Борсука уособлені панівні класи тогочасної Галичини - цісар, царедворці, міністри, поміщики. Найхитріший і найспритніший між ними Лис Микита, який не зупиняється ні перед якими злочинами - зрадою, шахрайством, вбивством,- аби забезпечити собі багате, сите життя. Цар звірів Лев робить його своїм найближчим помічником, дає йому необмежену владу, бо й сам "грабує чисто, а не хоче особисто, шле Ведмедів і Вовків". Дрібним мешканцям звірячого царства - зайцям, птахам - немає життя, вони безправні, їх безкарно нищать, пожирають всевладні хижаки.
У поемі-казці Іван Франко широко використав українську народну творчість - казки, байки, пісні про звірів. У ній знаходимо також ряд картин, що відтворюють народний побут, звичаї. "Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, щоб так сказати, на чужий позичений рисунок накладав наші українські кольори",- писав Іван Франко в передмові до "Лиса Микити".
Цим же методом скористався Іван Франко, створюючи казку "Ріпка". Стара народна казка переказана ним по-новому, ритмізованою мовою, насичена елементами українського народного побуту. Казка вчить жити, працювати гуртом, дружно.
Відображаючи життя, побут і звичаї галичан, Іван Франко користувався всіма багатствами їхньої мови, що має відмінності порівняно з мовою, якою говорить українське населення інших областей. Письменник широко застосовував у творах діалектизми - своєрідні слова, вирази, синтаксичні конструкції, властиві мові певної місцевості.
Разом з тим він постійно прагнув наблизити мову своїх творів до загальноукраїнської літературної норми. Від видання до видання переглядав тексти, вилучав діалектизми, застарілі форми.
Loading...

 
 

Цікаве