WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Твори Івана Франка для дітей - Реферат

Твори Івана Франка для дітей - Реферат


Реферат на тему:
Твори Івана Франка для дітей
І. Я. Франко щиро любив рідну землю. Україна, її природа та люди живуть у його віршах, оповіданнях, повістях. З великою майстерністю малює він чудові пейзажі Прикарпаття. Найулюбленіші для поета картини весняного пробудження, коли тане сніг, скресає лід на річках, зацвітають перші квіти. І ми розуміємо, що це не просто картини природи, а й відтворення душевного стану людини, яку не зламали тяжкі життєві обставини, що мужньо вистояла в боротьбі.
З теплим сердечним почуттям, з батьківською любов'ю писав Іван Франко про дітей. За словами Михайла Коцюбинського, він "наче спочиває на дітях од моря сліз і горя, співцем якого він зробився". Сучасники І. Франка розповідають, як тепло ставився письменник до малечі. Це була любов, зіткана з найніжніших людських почуттів. Де б він не зустрічав дітей, завжди знаходив час з ними поговорити, послухати їхні розповіді.
"Життя,- говорив Франко,- мені мало всміхалось, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце".
Іван Франко написав цілий ряд оповідань, героями яких є сільські діти. Ці оповідання постали на основі його власних спогадів про дитинство, років навчання в сільській і міській школах і мають здебільшого автобіографічний характер. У них, як казав сам Франко, відтворені картини виховання сільської дитини "від перших проблисків власного думання, а кінчаючи най-вищими ступенями середньої школи", формування її характеру, становлення особистості.
Найулюбленіший герой І. Франка - хлопчик Мирон. З ним ми зустрічаємося в багатьох оповіданнях.
П'ятирічний герой оповідання "Малий Мирон" викликає наші симпатії допитливістю, здатністю самостійно мислити. Дитина замислюється над безліччю питань, відкриває для себе чудовий світ навколишньої природи, власним розумом доходить до невеликих, часом наївних, але важливих для неї відкриттів. Яке ж майбутнє чекає цього розумного хлопчика? Чи зможуть розвинутись його природні здібності в умовах злиднями прибитого, забобонами затурканого села? Нічого втішного не може відповісти на це питання письменник. Можливо, що стане малий Мирон таким самим забитим, темним, згорьованим селянином, як і більшість його односельчан. А якщо він здобуде освіту і присвятить своє життя допомозі бідним людям то й тоді чекає на нього безрадісна доля: "Навістить він і стіни тюремні, і всякі нори муки та насилля людей над людьми, а скінчить тим, що або загине десь у бідності, самоті та опущенні на якімсь піддашші, або з тюремних стін винесе зароди смертельної недуги, котра перед часом зажене його в могилу, або, стративши віру в святу, високу правду, почне заливати черв'яка горілкою, аж до цілковитої нестями. Бідний малий Мирон!"
Та ось сільський хлопчина, що виростав на лоні природи, під опікою люблячих батьків, змалку привчений до праці, з радістю йде до школи ("Грицева шкільна наука"). Вже на першому уроці вчитель "потягнув його за понятливість різкою по плечах". А далі щоденна бійка, безглузді методи навчання зовсім вбили в хлопця інтерес до шкільної премудрості, перетворили його на переляканого, забитого "тумана вісімнадцятого". Після року навчання "Гриць вертав додому якраз такий мудрий, яким був перед роком". З усієї шкільної науки виніс він лише безглузде "а баба галамага".
Тяжкою і безрадісною була шкільна наука і для малого Мирона, героя оповідань "Олівець", "Під оборогом", "Schonschreiben".
Жорстокі, бездушні вчителі, які знали лише один засіб впливу на учнів - різку, зубрячка, далекі від живого життя шкільні предмети перетворювали роки навчання на справжню каторгу. Школа калічила дітей не тільки фізично, але й вбивала в них "всяку іскорку критики і власної ініціативи", перетворювала слабших на духовних калік. У серцях же сильніших духом проростало обурення і "вічна ворожнеча проти усякого поневолення та тиранства".
Багато радощів давало сільській дитині спілкування з природою. Герой оповідання "Під оборогом" малий Мирон повертається з міської школи на канікули до батькової оселі. Увесь тиждень працює він разом з дорослими на полі, на косовиці, але вже в неділю - він вільний. "Для нього немає більшого щастя, як самотою блукати по лісі - рано в неділю, коли там нема ні живої душі... Він слухає шуму дубів, тремтить разом із осиковим листочком на тонкій гілляці, відчуває розкіш кожної квітки, кожної травки, що хилиться під вагою діамантового намиста роси..." Природа виховує в душі хлопця розуміння краси навколишнього світу, вона для нього жива істота, він прагне зрозуміти її голоси. Як з живою істотою стає він на двобій з сліпою силою стихії. Розуміючи, що зловісна градова хмара несе загибель полям і сіножатям, знищить наслідки великої щоденної селянської праці, малий Мирон перемагає власний страх, заклинає хмару: "Не пущу! Вертай назад!" І відбувається чудо - хмара обминає оброблені .поля, градова злива падає на ліс.
Прекрасна жива природа буває безсилою перед людиною. Так легко зірвати квітку, зламати гілку, позбавити життя тендітну пташку.
Милосердю і любові до всього живого вчить оповідання "Мій злочин"... Давно-давно нерозумний хлопчик вкоротив життя малій красивій пташині. Минуло багато років, але в пам'яті вже немолодого чоловіка живе болючий спогад про цей нерозсудливий вчинок. І в часи важких ударів нещасливої долі, в хвилини тривоги і розпуки йому здається, що сам він ота маленька, слабосила пташка, якій щохвилини уперта, завзята і нерозумна сила може без причини й цілі скрутити голову...
У літературній спадщині Івана Франка помітне місце посідають казки для дітей. Протягом багатьох років він був активним співробітником українського дитячого журналу "Дзвінок", в якому опублікував цілий ряд казок, створених на основі відомих світових сюжетів. Письменник не просто переказує їх, а вводить деякі нові мотиви в стару основу, щоб
Loading...

 
 

Цікаве