WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Котляревський І.П. - Реферат

Котляревський І.П. - Реферат

славу цій п'єсі забезпечив М.С.Щепкін, у розрахунку на якого, власне, вона й була написана. Завдяки п'єсам Котляревського Щепкін, за свідченням С.Т.Аксакова, "переніс на російську сцену справжню малоросійську народнісіь, з усім її гумором і комізмом. До нього ми бачили на театрі тільки грубі фарси, карикатуру на співучу, поетичну Малоросію, Малоросію, яка дала нам Гоголя".
У своїх п'єсах письменник близько підходить до думки про те, що офіційна мораль тогочасногосуспільства суперечить гуманістичним принципам. Це, зокрема, яскраво відбилося у помислах і вчинках Тетерваковського, Макогоненка, Финтика та Інших персонажів. Боріння вродженої доброти, бажання щастя своїм рідним і близьким, з одного боку, і певного матеріального розрахунку-з другого, становить основу душевної драми Терпилихи, яку життя з його невмолимими законами примушує йти проти гуманних почуттів. Так само вірність, чесність, правдивість і щирість Петра у ставленні до Наталки приходять у конфлікт з реальною дійсністю, де мірилом усього є матеріальне становище людини. Немовби на противагу Терпилисі й Петрові, які не можуть до кінця встояти під тиском життєвих обставин і змушені тією чи іншою мірою поступитися своїми моральними переконаннями, Котляревський вперше в українській літературі виводить на сцену нових героїв- Наталку і Миколу, які завдяки силі свого характеру здатні ступити на шлях опору ^нелюдським обставинам".
У найскрутніших ситуаціях Наталка, виявляючи розум і винахідливість, зберігає Почуття людської гідності, прагне утвердити особисту незалежність та зберегти глибоке почуття до Петра як найбільшу морально-етичну цінність. Вона розуміє, що шлюб, узятий з матеріального розрахунку, не може зробити її щасливою. Соціальна нерівність між нею і возним наводить її на думку: "У пана така жінка буде гірше наймички ... Буде крепачкою". І Наталка використовує найменшу можливість для збереження свободи життєвого вибору й утвердження свою права на особисте щастя.
На відміну від "ідеального", але дещо слабодухого Петра (образ його позначений рисами сентиментальної розчуленості) цілісним за своєю соціальною суттю типом виступає бурлака Микола. Відмітними його рисами є розвинуте почуття людської гідності, прагнення до незалежності, сміли-вість, розум, почуття солідарності із знедоленими й бідними. Саме через образ Миколи проявляються критичне авторське ставлення до місцевих можновладців, викриття їх лицемірства, крутійства й захланності.
Стара українська література суспільне середовище і людину показувала ще як паралельні і, по суті, незалежні одне від одного явища. Так, у Сковороди арсенал моральних понять індивіда виникає не історично, не внаслідок суспільної практики, а є незмінним, оскільки визначається тією чи іншою вродженою "природою" людини. Етична норма виступає автономною як форма особистої поведінки, що може бути, на його погляд, реалізована незалежно від стану моральної свідомості суспільства. Виходячи з просвітительського уявлення про природну доброту людини, Котляревський робить крок уперед і в своїх творах показує, що реальна поведінка, ті чи інші риси особистості залежать від середовища, соціальної ролі, суспільного становища та виховання індивіда.
У п'єсі "Наталка Полтавка" Тетерваковський заявляє: "Я - возний і признаюсь, що от рожденія моєго расположен к добрим ділам; но, за недосужностію по должності і за другими клопотами, доселі ні одного не зділал". Ці слова, по суті, характеризують антигуманний характер усього суспільного організму. Виходить, що в обов'язки возного як одного з дрібних функціонерів державного апарату не входить робити людям добро Навпаки, соціальна роль Тетерваковського саме й дає йому можливість нехтувати інтересами інших, зокрема домагатися силуваного шлюбу з Наталкою, погрожуючи при цьому старій Терпилисі судом, штрафом і навіть ув'язненням. Разом з виборним він вимагає, щоб Петро відступився від Наталки (зрадив природному почуттю) і негайно забирався з села. "А коли волею не підеш,- підтримує його виборний,- то туда заправторимо, де козам роги правлять". Суспільсіво, основане на неправді і насильстві над особистістю, сприяє, отже, виробленню егоїстичних, протиприродних рис. "Бач, возний - так і бундючиться, що помазався паном,- каже про Тетерваковського Микола.- Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить!" Возний чітко усвідомлює, що в такому суспільстві можна чогось домогтися тільки підкупом і брехнею, бо
Всяк, хто не маже, го дуже скрипінь,
Хто не лукавить, то ззаду сидить...
Суспільна детермінованість особисіпх якостей Тетерваковського, його життєвих принципів і поведінки знаходить основу і моральне виправдання в загальному протиприродному стані суспільства. У відповідь на репліку виборного, що брехати й обманювати інших "од бога гріх, а од людей сором", возний заявляє "О, простота, простота! Хто тепер теє-то як його - не брешеть і хто не обманиваеіь?"
Брехун і панський блюдолиз Финтик ("Москаль-чарівник"), який "в нынешнее просвещенное время" соромиться рідноъ матері "за мужичие наряди", теж втрачає совість і зрікається своїх природних почуттів під впливом моралі чиновницького середовища. Цей представник крючкотворного "крапивного семени", в якого "совесть купоросом подправлена", не боїться ніякого осуду за неповагу до своєї матері Таке ставлення до неї випливає з моральних норм суспільства, що й є для нього головним: "Надобно сообразоваться времени и по оному поступки й чувства свои располагать".
Якщо в "Енеїді" моральна свідомість окремих членів суспільства виступає ще великою мірою як класове нейтральна, то в "Наталці Полтавці" вже виразно виявляється її класовий характер
Всякий, хто вище,
Той нижчого гне -
Дужий безсильного давить ы жме
Бідний багатого певний слуга І
Корчиться, гнеться пред ним, як дуга
Переміщення конфлікту безпосередньо у суспільне середовище, у сферу повсякденних людських взаємин (це найкраще вдалося Котляревському в "Наталці Полтавці") об'єктивно наблизило письменника до виявлення причинних зв'язків між людиною і середовищем, до зображення особистості як суспільного типу. Не можна сказати, що у "Наталці Полтавці" Котляревський обходить матеріальні умови життя героїв і характер суспільних відносин. Майнова, а отже, й соціальна нерівність саме й стає причиною драматичних переживань Наталки й Петра. І Терпилиха, і її дочка добре знають з власного життєвого досвіду, що таке нестатки й бідність. Разом з тим суть конфлікту в творах Котляревського полягає не в непримиренності класових інтересів, не в протистоянні кла-сових характерів, а в порушенні індивідами гуманістичних морально-етичних принципів.
Котляревський близько підійшов до розуміння єдності типових обставин і типових характерів, однак про типові реалістичні характери говорити ще не можна. Логіка їх порушується внаслідок просвітительської настанови на
Loading...

 
 

Цікаве