WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Павло Грабовський. Короткі біографічні відомості життя і творчості письменника - Реферат

Павло Грабовський. Короткі біографічні відомості життя і творчості письменника - Реферат

поетичній творчості П. Грабовський багато уваги приділяв та-кож перекладам.
Протягом усього творчого життя Грабовський здійснював величезну роботу як перекладач творів світової поезії. У книгах "З чужого поля", "Доля", "З Півночі" (розділ "Переклади"), "Кобза", в підготовленій, але не виданій збірці "Хвиля" (1899) вміщено переклади поетичних творів із 25 літератур світу. Українською мовою завдяки праці Грабовського зазвучали російські билини, твори Державіна, Жуковського, Пушкіна, Рилєєва, Полежаева, Лермонтова, Тютчева, Огарьова, О. К. Толстого, Курочкіна, Некрасова, Добролюбова, Михайлова, Минаева, Плещеева, Майкова та ін.
Грабовському належать переклади двох поем Байрона ("Шільйонський в'язень", "Замок Альва"), двох поем Бернса ("Хома Баглай" (в оригіналі "Том О'Шантер") та "Старчача гульня"), віршів Шеллі, Сауті, Вордсворта, Теннісона, Лонгфелло, Е. Браунінг, Гете, Уланда, Гейне, Ленау, Фрейліграта, Гервега, Леопарді, Беранже, Гюго, Дюпона, Барб'є, Метерлінка та ін. Значне місце у перекладах Грабовського займають поети слов'янських (чеської, словацької, болгарської, польської, сербської, хорватської, словенської, лужицької), скандінавських (шведської, норвезької, фінської) та угорської літератур. Поет-перекладач мріяв про видання українською мовою творів угорського поета Петефі та італійської поетеси Ади Негрі. Одним з перших на Україні звернувся Грабовський до грузинської (Чавчавадзе, Бараташвілі, Церетелі), вірменської (Ісаакян, Туманян), естонської (Лідія Койдула, Крейцвальд) поезії.
Цікавим явищем є створення збірника "Песни Украины" (за життя поета не був надрукований) - спроба популяризації російською мовою кращих поетичних творів українських поетів XIX ст.
Переклади Грабовського (сам автор часто називав їх "переспівами") мають різний рівень відповідності оригіналам. Неусталеність перекладацьких принципів та відсутність першоджерел, спричинені злигоднями заслання, позначилися на створеній Грабовським "антології світової поезії", але не применшують її значення, особливо для свого часу. Своєрідністю перекладацької діяльності Грабовського є й те, що поет здебільшого щедро наснажував перекладний твір пафосом й ідеями власної творчості.
В кінці 1896р. Грабовський дістав змогу виїхати в Якутськ - губернське місто, де значно активніше протікало життя політичних засланців. Тут остаточно були сформовані збірка перекладів "Доля" (вийшла у Львові в 1897р.), а також збірка оригінальних і перекладних поезій "Кобза", надіслана Б. Грінченку на Україну і видана в Чернігові 1898р. Грінченку було надіслано й рукопис перекладів творів українських поетів російською мовою, але вони не побачили світ. Значну роль в українському літературному процесі відіграла написана на засланні стаття Грабовського "Дещо про творчість поетичну" ("Зоря", 1897). В ній Грабовський аргументовано спростовує теорію "мистецтва для мистецтва", обстоює тенденційність мистецтва, його реалізм, ратує за прогресивний світогляд як одну з запорук створення справжньої літератури. Розробка проблематики цієї статті своєрідно продовжена Грабовським у листах до Б. Грінченка 1897 - 1902 рр.
У 1899р. Грабовський здійснює переїзд з Якутська в Тобольськ, по дорозі роблячи нетривалу зупинку в Іркутську. В Тобольськ поет прибув у вересні 1899р. Цьому місту судилося бути останнім у його житті. Грабовський мешкав ще в кількох сусідніх населених пунктах, проте йому так і не пощастило повернутися на Україну, як він про це мріяв.
Майже весь вільний час поета поглинала малооплачувана і виснажлива робота (коректором у редакції, у ветеринарному управлінні, приватні уроки тощо). Роки заслання вкрай підірвали його здоров'я, в Тобольську він дуже хворів. Проте й у таких умовах Грабовський не залишає літературної роботи, готується видавати зібрання творів, пише нові вірші. На цей період припадає інтенсивне, цінне з істо-рико-літературного погляду листування Грабовського з Б. Грінченком.
Помер Грабовський 12 грудня 1902р. у Тобольську, похований згідно заповіту на кладовищі поруч з декабристами.
Переклади його увійшли до збірок "З чужого поля", "Доля", "Хвиля", "З півночі" (половина збірки), а також частково до збірки "Кобза". Визнач-не місце серед цих перекладів займає, крім російської поезії, також поезія всіх слов'янських народів.
З російських поетів Грабовський перекладав Пушкіна, Лєрмонтова, Некрасова Михайлова, Сурикова, Рилєєва, Огарьова, Добролюбова, Якубовича, Плещеєва, Курочкіна і багато інших. Крім того, поет дав прекрасний переклад російських билин.
П. Грабовський - поет переважно малих форм, майстер короткого, стислого, але повного глибокого почуття і думки ліричного вірша. Лірика його щира, натхненна. Все, про що пише поет, він сам пережив, переболів В поезії Грабовського нема вишуканих, прикрашених образів, розрахованих на ефект.
Поезія П. Грабовського кровно зв'язана з його революційною боротьбою. На його поезії, крім впливу Шевченка, Некрасова, позначився і вплив російської поезії революційного народництва 70 рр. її тематика, образи, лексика. Це або образи, що розкривають темні сторони життя Російської імперії тих часів: "пітьма німа", "тьмою окрите життя", "бідування підневільне", "вільна неволенька", "знедолені народи", "бездольці закуті", "кров'ю серденько перелите", "тяжкий шлях", "неволя", "кайдани", "тюрма" або образи що змальовують героїку революційної боротьби, віру в перемогу над самодержавством: "непохитні борці", "потроху прийметься насіння, що розсівали навкруги", "невмируще братерство", "потомок вільний", "засвітить нова зоря", "зоря святої волі" і багато інших.
В своїй поезії, як і в статтях, листах, Грабовський рішуче виступає проти українських буржуазних націоналістів, їх реакційності, обмеженості; він не робить з України "всеохопного кумира", закликає до братерства і єдності всіх "знедолених народів".
Грабовський бачив в житті, в суспільстві класові протиріччя, класову боротьбу, відображав її в своїй поезії, боровся своїм поетичним словом за реалістичне зображення дійсності.
В поезії Грабовського звучать не тільки скарги і плач над нещасною долею народу, але й палкий заклик до боротьби за краще майбутнє. Його вірш "Уперед" стаз бойовою революційною піснею, що поруч із бойовим гімном "Вічний революціонер" наслідує великий заповіт "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте..."
Павло Грабовський - вірний продовжувач революційних традицій Шевченка в українській літературі. Поруч з Іваном Франком, Лесею Українкою він своєю соціальною лірикою представляє в українській поезії ту кращу революційну демократію, яка своїм поетичним словом боролась проти царського деспотизму, сваволі, соціального і національного гноблення.
Своїм поетичним словам Грабовський оспівав революційну героїку боротьби з російськімсамодержавством в другій половині XIX ст. В поезії його відбились думи і настрої революціонерів 80-90 рр., які, приречені гинути в тюрмах та ва засланні, не зрікались боротьби крізь темряву реакції бачили світле майбутнє, кликали боротись за нього.
Список використаної літератури:
1. Літературна енциклопедія. - К., 1999.
2. Література ХІХ-ХХ ст. Посібник. - К., 1996.
Loading...

 
 

Цікаве