WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Малі фольклорні жанри. Види казок. . Морально-етична тема у творчості В.Сухомлинського - Контрольна робота

Малі фольклорні жанри. Види казок. . Морально-етична тема у творчості В.Сухомлинського - Контрольна робота


Контрольна робота
Малі фольклорні жанри. Види казок. . Морально-етична тема у творчості В.Сухомлинського
Велику цінність становлять прислів'я і приказки, які також належать до фразеології .Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу : возвеличують духовні цінності ,таврують ганебне , висміюють вади , висловлюють співчуття, поради , вчать ,наставляють і виховують людей .Наприклад: мир та лад- великий клад; правда кривду переважить; не місце красить людину ,а людина місце ;скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться .
Фразеологічні звороти являють собою смислову і структурну єдність. Ступінь спаяності слів у фразеологізмі. Співвідносність їх із значенням усього звороту різні.
За ступенем структурно-семантичної спаяності можна виділити дві групи фразеологізмів: неподільні словосполучення і розкладні щодо змісту усталені звороти.
Значення частини неподільних фразеологізмів не мотивується значенням складників-слів (за вухом не свербить, на гарячому зловити ,дати гарбуза), значення інших безпосередньо пов'язане із семантикою слів, що входять до їх складу (мозолити язика, знати пальці). Деякі неподільні фразеологічні одиниці характеризуються наявністю застарілих ,не вживаних у сучасній літературній мові слів і граматичних форм та відсутністю живого синтаксичного зв'язку між їх компонентами: точити ляси, зняти бучу, збити з пантелику ; от тобі й на , пиши пропало.
Розкладні щодо змісту усталені звороти складаються із компонентів . що зберігають певну самостійність і можуть замінюватися іншими словами або являють собою семантично подільні усталені звороти із вільно поєднуваних слів. Сюди належать і приказки ,прислів'я, афоризми. Наприклад: зачепити честь(самолюбство, гордість, інтереси); порушити питання (справу) ; охопити оком (поглядом ,зором); сльозами горю не поможеш.
Тісний зв'язок між явищами природи, прикметами і наслідками хліборобської праці відобразили найдавніші прислів'я та приказки - своєрідні літописи народної педагогічної мудрості. Адже їх образність сприяла легшому засвоєнню настанов, порад, правил поведінки, що виражали народну мораль.
Пізнавати світ у його взаємозв'язках допомагали загадки - важливий засіб розвитку у дітей розумових здібностей, кмітливості, спостережливості, асоціативного мислення. Найдавніші загадки відображають язичницьке розуміння природи і всесвіту. До спільної індоєвропейської фольклорної традиції належить текст-діалог, що складається із загадок (і відповідей на них) про сотворіння світу й людини, основні елементи космосу, небесні світила. Продовження цієї традиції простежується у східнослов'янських циклах загадок, особливо у новорічних загадках - відповідях.
Мудрою знахідкою педагогічного таланту народу є скоромовки - давнє начало народної логопедії.
Цікавий і своєрідний світ являють собою дитячі лічилки. Деякі з них просто дивовижні за лексичним складом і ритмікою. Крім своїх прямих функцій, лічилки і скоромовки, завдяки своєму несподіваному алогізму, виховували почуття гумору, були джерелом дитячого сміху та веселощів. Отже, названі вище так звані малі фольклорні жанри (прислів'я, приказки, загадки, скоромовки, лічилки) можна без перебільшення вважати естетичною формою передачі новим поколінням узагальненого досвіду народу.
За змістом і формою казки не однотипні. Вони умовно поділяються на три групи: 1. Казки про тварин, в яких центральними дійовими особами виступають звірі або птах і "Рукавичка", "Лисичка й Журавель", "лисиця та Вовк", "Колосок", "Біда кавчить" ; 2} Чарівні (фантастично-пригодницькі та героїчні) в яких провідними героями виступають могутні воїни-визвелителі чи інші особи, що втілюють у собі найвищі позитивні якості людини: "Кирило Кожум'яка", "Снігуронька"; 3) Соціально-побутові та побутові. В них типовими позитивними героями виступають прості люди наділені кращими позитивними рисами: "Ленінська правда", "Зароблений карбованець".
Кожна група таких казок має свої художні особливості які вказують на специфіку їх читання.
Читанки для початкових класів вміщують казки як народного, так і літературного походження. Всі вони мають велику силу впливу на розум, волю й почуття дітей.
Специфіка читання казки зумовлюється з одного боку тими ж вимогами, що й оповідання: це - глибокий аналіз змісту, розкриття ідейного спрямування. З другого - глибоким осмисленням творчої манери розповіді, яка характеризує даний жанр та його емоційність.
Казка, на відміну від оповідання, твір більш динамічний і мальовничий. Вона має своєрідні цікаві зачини: "Живі собі на світі бідняк", "Жили собі дід та баба", "Колись, давно-давно, в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка", "Колись був у Києві якийсь князь", "В одного злого хазяїна був віл" тощо. В окремих - передує приказка: "Усяке в світі буває, про всяке й казка розповідає".
Такі зачини мають вироблену давню традицію, і вола не випадкова. Казка здавна є важливим дидактичним матеріалом в народній педагогіці. Казка розширює кругозір людини, сприяє розвиткові уяви й уявлення, змушує мислити, аналізувати, зіставляти й абстрагувати; дає певні життєві павички. Тому мета таких зачинів -заінтригувати слухачів, викликати в них Інтерес до слухання-Завдання читця - знайти для цього відповідні інтонації.
Зміст казок оптимістичний. Виражається він в основному через позитивних героїв, які борються з негативними завжди перемагають. Тому загальний тон читання казки має бути життєрадісний.
Події в казках розгортаються динамічно. Причому дія починається з перших рядків: "Вовк забрався в кошару і украв старого барана. Йде вівця і плаче. Зустріла її та й питає... Кожна картина в казці змінюється іншою і в кожній з них змальований випадок чи подія, що безпосередньо характеризує дійових осіб, розкриває якусь Трону їх характеру, ті чи інші їх моральні якості. Це змушує читця після кожної картини чи епізоду робити тривалі паузи, щоб дати можливість слухачам осмислити й пережити зміст прочитаного.
Дійові особи казок, як уже повідомлялось, в переважній більшості поділяються на позитивних і негативних, ї протилежність між ними розкривається через безпосередню діалогічну мову, через їх дії, вчинки, обставини, яких вони живуть і діють, через ставлення до них народу І автора (якщо казка літературного походження). В цілому такі компоненти твору створюють його динаміку, виражають ідейне спрямування І манеру читання тексту.
2
Творча спадщина відомого українського педагога, нашого земляка Василя Сухомлинського багатогранна. Цей цінний доробок учитель-словесник може використати на кожному уроці мови й літератури. Багато висловів педагога містять глибокий зміст і стали дійсно крилатими.
32 роки Василь Сухомлинський вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою учнів. А потім ці розповіді виливалися на папір і ставали книгами. Для молодших школярів він написав майже 1500 художніх мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел.
Літературна спадщина В.Сухомлинського досить багатогранна і глибока: він торкається проблем форму­вання мовної культури як учнів, так і вчителів-словесників, конкретних методичних питань щодо різних мовленнєвих
Loading...

 
 

Цікаве