WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Іван Білинкевич – дослідник творчості І.Франка” (1905-1996) - Реферат

Іван Білинкевич – дослідник творчості І.Франка” (1905-1996) - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Іван Білинкевич - дослідник творчості І.Франка" (1905-1996)
28 грудня - 100 років від дня народження Івана Білинкевича (1905-1996) з Коломиї, краєзнавця, просвітнього та громадського діяча, дослідника життя і творчості Івана Франка
Іван Білинкевич прожив непросте життя. Багато подій пройшло через його особисте життя, але не дивлячись на всі труднощі, він залишив нам багато дослідницьких праць присвячених творчості величних синів України. Серед них Т.Г.Шевченко, І.Я.Франко та інші.
Білинкевич Іван Омелянович народився 28 грудня 1905р. у с. Стрільче нинішнього Городенківського району в учительській сім'ї (див. про це документальні свідчення, першопублікації: Testimoniut ortus et baptismi (свідоцтво уродки і хрещення), видане 23 квітня 1918 р. в с. Стрільче, "Анкету, написану власноручно І. О. Білинкевичем (без дати); Васильчук Микола. Він зробив те, чого не зробив весь інститут // Вісник Коломиї. - 1996.- Ч. 99 (27 груд); його ж : Дорогою з непам'яті у вічність // Васильчук Микола. П'ять імен: Діячі української культури на Коломийщині.- Коломия: Плин, 1995. - С23 -30; Полєк Володимир. Ратай на полі української культури // Новий час. - 1996. - 7 груд.; Різун Т. Життя, присвячене Франкові //Дзвін. -1998. -№ 10. - С. 130-131.
Початкову освіту здобув у високоосвітній сім'ї, адже і мати Олександра із широкознаного в Галичині роду Радзикевичів теж була вчителькою. Як пише джлідник, спираючись на живі спогади самого Івана Омеляновича, саме від татька і бере початок та залюбленість у книжку , що згодом переросла у серйозне наукове заняття, потребу життя. "... Тато вечорами підбирав за каталогом книжки, які треба було придбати для школи. Хлопчик всідався біля тата дуже дивувався, коли він олівцем помічав лише окремі в списку, пропускаючи повз увагу всі інші".
Іван Омелянович Білинкевич з Коломиї присвятив багато часу і сил для вивчення саме життя і творчості Івана Франка. Так він один з перших почав укладати словник Івана Франка (найуживаніші слова та звороти поета). Для прикладу над Шевченківським словником у різні часи працювала тьма людей, а тут - одна людина, Білинкевич з Коломиї, до речі - тесть Миколи Вінграновського. У нас джерелознавство франкознавче відсутнє взагалі. Нема в нас національної культурної політики XXI століття.
Франкознавство І. Білинкевича різнобічне й багато аспектне. Річ у тому, що він, по суп, до останнього подиху, читав-перечитував тексти творів письменника, зіставляв їх, аналізував різні редакції, осмислював значний кількісно масив дотичних джерел, літератури, публікацій періодики. Словом, залишив дослідникам неоціненний архівний доробок, який чекає сумлінного й неупередженого історика літератури.
Про неабияке знання І. Білинкевичем творчості Каменяра промовляють чорнові помітки статей, своєрідні резюме, помітки, зібрані у лінійованому учнівському зошиті ( "Зауваження до Франкової примітки у поезії "Схід сонця", "Коли написав Іван Франко "Гімн" або "Вічний революціонер"'?", "Хто скривається за криптонімом "Ользі С.", "Хто ж автор поезії "Гроші"?".
У родинному архіві Білинкевичів є чимало унікальних матеріалів, зокрема, таких, що допомагають збагнути стосунки Франка з визначними письменниками, суспільно-громадськими діячами.
Зошит-чорновик "Іван Франко і Андрій Чайківський" має 18с матеріал викладено у хронологічній послідовності, писано нашвидкоруч олівцем, правки і доповнення зроблено чорним чорнилом.
Саме Іван Білинкевич дослідив найглибше присутність великого Каменяра у нашому місті - Коломиї.
Значний інтерес для дослідників франкознавчої теми, і, зокрема, біографів Каменяра, має зошит підготовчих матеріалів Білинкевича "Іван Франко бував в Коломиї" (учнівський у клітинку зошит на 34 с, з доповненням на 18 с олівцем та синім чорнилом, а також із заувагами на обкладинці з семи пунктів, як "Доцільно було б долучити до цієї статті фотографії місць, зв'язаних з перебуванням Франка 1) ратуші з подвір'я, де була камера, 2) ратуші - вмуровану стіну, 3) готель (додаю), 4) К. Лібкнехта - подвір'я гарнізонного штабу, 5) вул. Перемоги N8; 6) музей Гуцульшини, 7) гарнізонний дім офіцерів" Вкінці на обкладинці є примітка. "Можу піти разом з фотографом : показати точно, що саме треба, фотографувати").
Сьогодні історикові літератури, а тим більше краєзнавцеві цікаво знати, як, власне, матеріалізувалися задуми І. Білинкевича, і чи бодай у якійсь мірі він зміг зреалізувати плановане. Звичайно, значна кількість окремих статей, студій-пошуків і навіть невеликих шніців свого часу прийшли до читачів через газетно-журнальну періодику. Згадаю бодай такі надрукування автора. "Нескорений дух (до перебування І. Я. Франка в Коломиї" (Червоний прапор - 1976 - 27-30 серп), "Ув'язнення Івана Франка в Коломиї" (Там само-1980-4 трав), "Я радо йду на чесне праве діло (політичний процес Івана Франка і товаришів у Коломиї 1880 р" (Жовтень -1981 - № 9 - С 129-131, "Іван Франко і Коломия" (Червоний прапор - 1986 - №№ 138-142 (серпень), до речі, саме до цього матеріалу подано кілька фотознімків ), "Іван Франко Коломия") (Івано-Франківськ, Галичина, 1991 - 22 с), "Два ювілеї Івана Франка" (Новий час - 1996- 24 серп- С 6 та ін.) Дещо до франкознавчої бібліографи І. Білинкевича (24 позиції) подає М. Васильчук у своїй книжечці "П'ять імен" (С 29-30).
На перший погляд, може здатися, що І. Білинкевич, хоч і копав глибоко на полі пошуковому, зате мав під обсерваційним оком вузький лан, тобто Коломийщині. Ця підозра знімається відразу, увіходити у рукописний масив дослідника. Уважно переглядаючи зошит-схему "Перебування Івана Франка на Статславщині, 1874-1914", збагнемо, як ретельно і документалізовано добувався вчений до найменшого факту, дати або й згадки його цікавить місцевість, мотиви відвідин (особисте кохання, пошук притулку, студентська мандрівка, допомога в організації жіночого руху, пропдгандистсько-просвітницька діяльність, родинно-сімейні обов'язки, читання поеми "Мойсей"), він точно, за алфавітом визбирує назви населених пунктів, де бував І. Франко фіксує їх, проставляючи день, місяць, рік.
Є серед надбання Білинкевича три зошити до теми "Іван Франко на ґуцульщині" (зошит перший учнівський, у клітинку, 10 с, під назвою "Іван Франко на Косівщині" Вкінці, у лівому кутку нижньої пагінації є позначка Коломия, 14VІІІ.1976, зошит другий учнівський, лінійований, без нумерації сторінок, третій зошит учнівський, лінійований, 21с. Рукопис засвідчує, що це, написана фіолетового кольору кульковою ручкою, стаття має викінчений характер і, по суп, скомпонована з фактичного матеріалу перших двох зошитів І дата вкінці рукопису теж підтверджує це Коломия, ЗО.VIII.1976). Одразу ж виникає запитання, чи публікував І. Білинкевич бодай фрагменти з опрацьованої теми. Так, але тільки дещо, оскільки, як то мовиться, не дуже щастило йому, усе хтось ніби перебігав дорогу. Ось, наприклад, ще 14 серпня 1976р. він листом звертається до Косівської районної газети з проханням надрукувати йогостаттю до 120-річчя з дня народження Франка, І, зазначає, що "старався згадати тільки про ті факти, які мають документальне підтвердження. Дещо із згаданих мною фактів є новими, досі ніким не згадуваними (підкр. моє - В К) Редактор Олександр Бартош відповідав, що "на жаль, не можемо " (Тут і далі, наводимо рядки з листів, що їх люб'язно передала мені вдова М. Білинкевич для опрацювання) Подібні відмови із традиційним "на жаль", надходили І. Білинкевичу і з Верховинської районної газети "Світанок"(листи за №№ 183, 186 від 30 серпня, 3 вересня 1976р.)
І.О.Білинкевич не тільки відомим краєзнавцем, він був і одним з тих, хто ратував за національну культуру, за відродження нації.
Значення праць І.Білинкевича важко переоцінити. Його видані праці слугують матеріалом для інших дослідників життя і творчості Івана Франка. Саме І.Білинкевич стоїть біля витоків франкознавства. Його ім'я заслуговує на те, щоб стояти серед найбільших краєзнавців та істориків України.
У Коломиї І. Білинкевич пустив коріння своєї змістовної життєдіяльності ще 1929р., тут не одне десятиліття пройшов із своєю вірною дружиною Михайлиною Юріївною, його славною порадницею і помічницею. Тут коломийська земля, якій він віддав свій піт щоденних буднів, і прийняла його прах. 27 листопада на 91-му році життя відійшов від нас цей ратай культурно-просвітницької ниви. Сумувала й сумує за цим трударем уся свідома Україна. Ось згусток словесного болю, що його вустами письменства та культурних діячів краю висловило щемке серце талановитої поетеси Неоніли Стефурак: "Днями Коломия проводжала в останню дорогу одного з найвідоміших своїх патріотів, краєзнавця Івана Білинкевича".
Використана література:
" Білинкевич І. Іван Франко і Коломия. - Івано-Франківськ: Галичина,1991.- 24 с.
" Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною. - Львів, 1994.
Loading...

 
 

Цікаве