WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Кличні комунікати у поетичному мовленні. - Реферат

Кличні комунікати у поетичному мовленні. - Реферат

Елладо [7, 131], Країно рідная! ох, ти далека мріє! [7, 140], Південний краю! [7, 71], стороно прекрасна! [7, 71].
З назв-явищ природи, що становлять структурну основу кличних комунікатів та їх модифікацій, у поезіях Лесі Українки вжиті лексеми натура, хмари, ніч, нічка, зоря, зірка, гай, дуб, квітка, море, лиман, промінь, весна, гора, вишенька, блискавиця, сонце, сонечко, кінь, земля, землиця. Структура кличних комунікатів з такими основами аналогічна структурі комунікатів попередньо схарактеризованого семантичного типу: Натуро-матінко! [7, 58], натуро-ненько [7, 58], Гей ви, грізні, чорні хмари [7, 31], Лагідні веснянії ночі зористі! [7, 33], нічко дивна! [7, 174], Зорі, очі весняної ночі! [7, 35], Зорі, темряви поглядиясні! [7, 35], Ти, прекрасна вечірняя зоре! [7, 35], ви, зорі, байдужії зорі! [7, 36], зорі пречистії [7, 86], високії зорі [7, 158], холоднії зорі [7, 158], моя зірко лагідна! [7, 36], пишні квіти [7, 62]; море, море! [7, 67], величнеє море таємне! [7, 68], синє море, безкрає, просторе [7, 70], Сильне море! [7, 76], Ви, гордії, вільнії хвилі [7, 70], Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна! [7, 68], гаю милий! [7, 38], Мій гаю сумний! [7, 45], дубе мій високий, Друже мій єдиний [7, 38], Гей, блискавице, громова сестрице [7, 214], веселеє сонечко ясне! [7, 69], Сонце, сонечко [7, 239], сонце [7, 239], ой коню [7, 285], ой коню, коню [7, 285], земле чужая [7, 285], мати-землице [7, 285], земле [7, 286], Весно красна! [7, 76], весно [7, 88], Ой гори, гори, золоті верхів'я! [7, 156], Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі [7, 180].
До ЛСГ "поетична творчість" увійшли такі лексеми, вжиті Лесею Українкою в основі кличних комунікатів-метафор: фантазія, пісня, муза, слово, мова, зброя, співи, зоря, мрія, думи: моя пісне [7, 72], Гей, шалена пісне [7, 153], слово [7, 110], ти моя щира, гартована мова [7, 116], слово, моя ти єдиная зброє [7, 110], зброє моя [7, 110], мої щирі, одважні слова [7, 116], музо, моя ти порадо [7, 126], о музо [7, 126], пісне моя лебедина [7, 127], Доле [7, 93], воле [7, 52], славо [7, 68], музо, ображена, горда богине! [7, 127], фантазіє химерна [7, 142], голоснії слова [7, 151], слова [7, 151], солодкії співи [7, 187], Ой ви, слова, страшна, двусічна зброє [7, 212], Фантазіє! ти сило чарівна! [7, 32], Фантазіє ясна [7, 32], фантазіє, богине легкокрила [7, 32], фантазіє химерна [7, 142], Гетьте думи, ви хмари осінні! [7, 39], мрії рожеві [7, 93], любі мрії [7, 86], мріє новая [7, 94], мріє [7, 211], мріє загублена [7, 212], мрії передсвітні [7, 246], ой мрії-мари! [7, 285].
Одним з найбільш улюблених адресатів мовлення, причому всебічно схарактеризованим саме за допомогою численних кличних комунікатів, є у поезії Лесі Українка муза. Художній образ музи розгортається в таких звертаннях: чарівнице мила! [7, 88], Ave regina! [7, 112], Безжалісна музо! [7, 112], Ти, горда царице [7, 113], ти, владарко [7, 113], богине [7, 113], моя бранка [7, 113], безжалісна музо [7, 113], моя владарко горда [7, 113], царице [7, 113], ясна царице [7, 113]. У вірші "To be or not to be?" ("Бути чи не бути?") комунікати є засобом вираження цілої гами почуттів ліричної героїні від роздратування до покори: музо винозора [7, 114], пораднице надземна [7, 114], ти, горда музо! [7, 115], О чарівнице [7, 115]. У поезії "Обгорта мене туга, болить голова…" до образу музи знову ж таки за допомогою трансформованого комуніката моя вихованко [7, 117] Леся Українка додає ще один важливий штрих до портрета. У формі діалога з музою побудований вірш "Зимова ніч на чужині". Так само у ряді кличних комунікатів розвивається улюблений поетичний образ: музо, моя ти порадо [7, 126], о музо [7, 126], музо, ображена горда богине! [7, 127]. У гуморесці "Музичні химери", де героями є поет і муза, є ще кілька звертань, що характеризують змальований з іронією образ поета: ох люба; кохана; музо [7, 269].
Кличні комунікати в поезіях Лесі Українки є художнім засобом створення образів долі, волі, слави. Образ долі, наприклад, змальований за допомогою звертань моя зоре [7, 139] (зоря поезії), зоре моя! [7, 139], доле [7, 155], о доленько моя [7, 179]. З образом волі пов'язані кличні комунікати ти, воле, ти зоре таємна [7, 52], ти, вічний дух розкутого ума [7, 91]; о воля [7, 91]. Два поширені кличні комунікати передають ставлення до слави (йдеться про минулу славу українського народу): Славо! Наша згубо! Славо, наша мати [7, 68].
Зображальну функцію виконують усі кличні комунікати у художньому мовленні Лесі Українки. Але сутність зображальної функції залежить від семантики і структури кличного комуніката. Власне кличні комунікати, тобто звертання, які називають істот-адресатів, образні, бо представляють образ-персонаж. Коли до прагматичного значення контактності долучається емоційно-оцінна семантика, тоді кличний комунікат виконує ще й характеризуючу функцію. З ускладненням структури кличного комуніката роль характеризуючої функції зростає, а вага функції адресування мовлення знижується, у зв'язку з цим зображальна функція перетворюється на характеризуючу. Кличні комунікати із субстантивними та ад'єктивними напівпредикативними поширювачами стають уже центрами повідомленнями, конденсерами художньої інформації. Коли основу кличного комуніката в поетичному мовленні становить назва неістоти, то зображальна функція його якісно змінюється. Це вже власне мовний образ, чи метонімічний адресат (душа, серце тощо), чи комунікативна метафора.
Література
1. Безкровна І.О. Поетичний текст як комунікативний акт: типи адресатів// Мовознавство.- 1998. - С. 67- 72.
2. Лутак Т.І. Вторинна предикація як спосіб конденсації інформативного обсягу речення // Мовознавство.- 1986. - № 4. - С. 65-67.
3. Ковтунова И.И. Поэтический синтаксис. - М.: Наука, 1986. - 208 с.
4. Плющ М.Я. Функціональна співвідносність називного і кличного відмінків за значенням особи // Мовознавство.- 1983. - № 6. - С. 36-42.
5. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. - К.: Вища шк., 1994. - 670 с.
6. Скаб М.С. Вокатив на тлі взаємодії рівнів мови // Мовознавство.- 1990. - № 5. - С. 30-33.
7. Українка Леся. Твори в двох томах. - Т.1. - К.: Наук. думка, 1986. - 608 с.
Loading...

 
 

Цікаве