WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Юрій Яновський - Реферат

Юрій Яновський - Реферат

твору з'являється і така картина: опо-відач сидить на могилі страченої Ма, поряд "сонце сідало великою раною" -та рана в душі автора, він підсвідомо сумує над долею маленькоїлюдини, дитини цього світу, яка так трагічно намагається виборсатися з життєвого виру.
Усе це говорить про потужність таланту митця. У світобаченні Яновського від самого початку творчого шляху була закладена висока духовність, пріоритет загальнолюдського, християнського.
Серед ранніх творів Ю. Яновського треба звернути увагу на новелу "Поворот" (1927), надруковану вперше тільки 1967 р. Вона абсолютно випадає із загальної тональності його романтичної поетики, свідчить про постійні змістово-стилістичні пошуки митця. Це сюрреалістична новела, зіткана з марень, видив, снів простого солдата, який дуже стомився і змучився від війни, мріє повернутися додому, до плуга, до білобокої хати в садку. Єдине, що його єднає з іншими героями Ю. Яновського,-це бажання вивільнитися від натиску зовнішніх обставин і втілити свою заповітну мрію в життя.
У романтичному стилі написана повість "Байгород", яка створювалася 1927 р. в Одесі, "коли спогади юнацтва авторового підступили клубком до його горлянки. Авторові нашому здавалося тоді, що море витікає з берегів і широкою водою тече в степи, переламуючись, перегинаючись
через обрій", - так пояснено задум у "Коментарях до книжок...". А спогади ті були про реальні події-жорстокі сутички вояків отаманші Марусі Никифорової з червоноармійським загоном Полупанова в Єлизаветграді та перша юнацька любов майбутнього автора до Галі Москалець, що так нещасливо закінчилася.
Над містом гуркочуть снаряди, свистять кулі, небезпека чигає за кожним рогом -на цьому тлі розцвітає романтичне кохання Кіхани (знову незвичне ім'я) до Лізи. "Злива почуттів", емоцій, вражень переважає в творі, загадкові ситуації (особливо довкола Лізиного чоловіка) наповнюють описи романтичною таємничістю, нестримний авторський голос проривається через ліричні відступи. Герої показані в хаосі почуттів, психологічних роздумів про себе і довколишні події. Здається, сюжетні колізії мало цікавлять письменника. В центрі мистецького зображення романтичний конфлікт між життєвим началом і війною, смертю, актуальна тогочасна колізія між любов'ю і революційним обов'язком.
Яновський був далекий від вирішення якихось ідеологічних проблем, навіть не прагнув щось оспівати чи когось возвеличити, що хотіла бачити в "Байгороді" тогочасна критика. Насамперед упадає в око наскрізна ідея визволення індивідуальності, особистості, людини, живої, чутливої, вразливої та, можливо, не готової сприймати належним чином випробування долі, звільнитися від тягарів, накинутих іззовні, чужих для чистої душі. А саме такий Кіхана. В цьому образі чимало від автора, який був не лише його прообразом, а й натхненником всеперемагаючої ідеї торжества життя над смертю, любові над війною та розрухою. І хоч Кіхана загинув, любов, як найприродніше почуття, перемогла смерть, вона продовжує жити в пам'яті. Коли його знайшли, "...сходило сонце. З міста нісся великодній дзвін, тихий і нерівний". Автор над усе любить життя, яке описує, і своїх героїв, як "дітей, що вчилися ходити". "Гогой! Як весело йти вперед" -так оптимістично закінчується повість.
Роман "Майстер корабля" (1928) з'явився о тій порі, коли багато українських письменників, слідом за М. Хвильовим, який відверто поставив питання "Камо грядеши?", "Україна чи Малоросія?", шукали відповіді на них. Яким шляхом розвиватиметься тепер українська нація і культура зокрема? Саме тоді з'являються романи В. Підмогильного "Місто", "Невеличка драма", М. Івченка "Робітні сили",Є. Плужника "Недуга", В. Винниченка "Сонячна машина", М. Хвильового "Санаторійна зона", "Вальдшнепи", в яких провідне місце відводиться творчій інтелігенції, власне, еліті суспільства. Це абсолютно не збігалося із нав'язуваною більшовицькою ідеологією правлячою роллю робітничого класу як гегемона. В цьому ж ряду і роман "Майстер корабля" Юрія Яновського.
Це був абсолютно новаторський (за змістом і формою) твір в українській літературі. Вплив зарубіжної романтичної класики відчувається тільки на рівні світоглядному, що лише розширило художні обрії роману.
У його основі - власний досвід перебування на Одеській кінофабриці в 1925-1927 рр. Можна також провести паралель між героями і реальними прототипами: То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно)-сам Юрій Яновський, Сев - режисер О. Довженко, Професор-художник, знавець старовини професор В. Кричевський, Директор - Павло Нечеса (очолював кінофабрику), Тайах-відома балерина Іта Пензо, пізніше репресована, подобалася Довженкові та Яновському, Богдан-актор Григорій Гричер, Місто - портова Одеса, тодішній "Голлівуд на березі Чорного моря".
Незвичний, новий для української літератури сюжет.
Режисер Сев знімає фільм про матроса Богдана. Для зйомок будується вітрильник. Але це не бутафорна споруда- на ньому плаватимуть учні мореходної школи. Тому майстри дуже стараються.
Композиція досить вільна, роман ніби розбудовується на очах. Незвична форма оповіді -монолог-сповідь сімдесятилітнього То-Ма-Кі, який згадує свою далеку молодість, пов'язану з кіномистецтвом. Читач мандрує разом із героями з майбутнього в минуле. Таємничі, часом небезпечні пригоди змінюють одна одну. Дія відбувається то в Одесі, то в Італії, Румунії, навіть на острові Ява. Мариністичний колорит Міста, що з'явився в українській літературі чи не вперше в такому обсязі, змінюється екзотикою чужих країн. Екзотичні також імена героїв: Тайах, Сев, То-Ма-Кі, його сини Майкл і Генрі. Автор сміливо став в опозицію до літературних трафаретів. Усе це не сподобалося тогочасній критиці.
У романтичному творі обов'язково має бути любовна колізія і Прекрасна Дама. Тут це загадкова танцівниця Тайах, в яку закохані Сев, То-Ма-Кі та Богдан. Усі вони готові впасти їй до ніг. Це сильні, вольові натури, якими і мають бути романтичні герої. Любовна сюжетна лінія у творі є втіленням етичного кредо митця, який сповідує культ жіночності, вірної дружби, краси людських взаємин.
"Майстер корабля" написаний відчайдушним романтиком, залюбленим у море, життя, людей, письменником, що вміє "горіти" над твором. Тут утверджується "романтика вітаїзму", непереможне життєлюбство, до якого закликав у статтях М. Хвильовий і яке наснажувало багатьох митців 20-х рр. Ю. Яновський опоетизував вільне творче начало в українській людині, розбудженій до нового життя. (Це символізує будівництво вітрильника.)
Майстер на носі корабля -дерев'яна фігурка із профілем жінки, яка веде його вперед, оберігає від рифів. Що повинна взяти з собою в подальшу дорогу українська нація? Який багаж духовності, які морально-етичні вартості? Що буде оберігати її в майбутньому? Ці проблеми і порушуються в романі.
Так сталося, що саме цей твір засвідчив апофеоз духовного зростання романтика Юрія Яновського. "Чотири шаблі" проклали місток до духовного згасання,
Loading...

 
 

Цікаве