WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Олена Пчілка - найкраще для дітей (пошукова робота) - Реферат

Олена Пчілка - найкраще для дітей (пошукова робота) - Реферат

полі,
Дівчина з видом чарівним...
При ній коханії хвилини,
У серці радість виграє,
Край ясновидої дівчини
Сама відрадість устає!
/"Чарівниця", с. ЗО/
Наповнений енергією весни і відродження природи вірш "Діточкам". Вже перший рядок: "Гайда, дітки, у садок!" створює бадьорий настрій завдяки окличній формі тавигуку "гайда!". Садок наповнений квітами, чарівними барвами та звуками весни:
Повна рожа, мак чубатий,
Між кущами м'ята,
І барвіночок хрещатий
Стелеться до хати.
Там метелики і бджоли,
Пташки-щебегухи,
А в травиці скрізь навколо
Кузки-сгрекотухи.
(с.32)
Олена Пчілка подає у вірші і порівняння, зрозумілі дітям: Сонце з неба світить, гріє,
Сяє, мов сміється,
І, як вільна пташка, мрія
До небес несеться.
(с.32)
Подібним настроєм позначений також вірш "До діточок":
Годі, діточки, вам спать!
Час давно вже вам вставать!
Гляньте, сонечко сміється,
В небі жайворонок в'ється,
В'ється, радісно співає, -
Він весну нам сповіщає!
(с.ЗЗ)
Вірш "Весняні квіти" теж оспівує весняне буйство природи, коли:
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна -
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять...
(с.29)
Цей вірш відрізняється від інших дивовижною ліричністю, він ніжний і легкий. Це досягається шляхом насичення вірша пестливими словами,
наприклад, "травка", "муравка", "фіалочка", "дрібненькі", "маленькі",
"докупки" тощо. В останніх віршах вірша - характерне для багатьох творів
для дітей Олени Пчілки згадування мами, ствердження щирої дитячої любові
до неї:
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись по гаю,
Я їх позбираю
В пучечок докупки -
Для мами-голубки!
(с.30)
Є у Олени Пчілки ще один невеличкий віршик, що також створює гарний настрій. Це поезія "Метелик", в якій так вдало підмічені дитячі враження від зустрічі з яскравою комахою:
- Ах, метелик!., подивіться!..
Ось він, ось він метушиться!
Та який же гарний, гожий!
Наче квітка, прехороший!
(с.42)
На відміну від віршів про весну та літо, твори про осінь вже позбавленірадості й натхнення. Вони сповнені суму, невеселої задуми:
... Вже ж у любому куточку
Змінилося все!..
Он кучері з верби рясні
Вітерець несе
По узгір'ю на змокрілий
Холодний пісок;
Зажурився, засмутився
Унизу й ставок:
Похмурую, невеселу
Думоньку гада...
/"Змінилося все..." (с. 58)/
або
Садок марніє потихеньку,
Пожовклі падають листки.
Вітрець не віє вже тепленько, -
Жене понурії хмарки.
/"Як швидко літо проминуло!" (с. 57)/
У цьому вірші спостерігаємо пестливі слова, але їх функція вже інша -вони навіюють тугу, жаль ("потихеньку", "листки", "вітрець" тощо).
Лірично-сумним настроєм пройнятий вірш "Діброва смутная все листячко ронила...", в якому природа персоніфікована. Діброва, що "додолу у журбі клонилася чолом", вмовляла зиму, яка наближалась, "скрадаючись", немов злодійка, не покривати її снігом:
"О зимо! Не лякай безрадісним .кінцем!
Не покривай мене холодним тим вінцем,
Нехай моя лишає ще краса і сила!..
Най світлом сонячним востаннє я нап'юсь
пташка хоть одна ще заспіває!"
Своїми сльозами розтопила діброва перший сніг, але звичайно, їй не втекти від власної долі:
І перший сніг на вітті розтопивсь,
Неначе слізьми гіркими поливсь...
(с. 55)
Цей вірш має викликати в маленького читача перші думки про сутність життя, про деякі його сумні сторони, які, на жаль, не можна ніяк змінити.
Також сповнений ліричними думками і вірш "Волинські спогади". На рядках цього твору Олена Пчілка згадує часи, проведеш на Волині, як одні з найщасливіших. Замилування рідною природою чергується з гордістю за
Батьківщину з її славетним минулим, гарною співучою мовою, добрим народом:
Волинь незабутня, країно славутня!
У пишній красі ти красуєш!
Здавен твою бачу українську вдачу,
Здавен мою душу чаруєш!..
Із словом жаданим та з людом коханим
Єднаєш ти в серці моєму
Ті спогади ясні про милі та красні
Куточки в обширі твоєму.
(с.52)
Таким чином, поезії Олени Пчілки про природу пройняті ліричним замилуванням красою природи. Вони вчать дітей любити природу, помічати її красу у будь-яку пору року. Споглядання природи рідного краю народжує в дітях перші патріотичні почуття, адже те гарне, що вони бачать навколо або про що читають у поезіях Олени Пчілки, - і є їхня Батьківщина.
Інша, досить значна за обсягом, група віршів Олени Пчілки для дітей присвячена спілкуванню людини та тварини. Слід зазначити, що ця тема взагалі часто так чи інакше порушується у" поетичних та прозових творах письменниці для дітей.
Спілкування дитини та тварини розглядається в різних аспектах. Це і дружба між ними, і турбота про "братів менших", і зображення особливих повадок тварин, іноді у порівнянні з поведінкою чи характером дитини.
Так, темі дружби дитини з тваринами. присвячені вірші "Котик-мурчик/.." та "Хатні музики й слухачі".
Маленького ліричного героя та його улюбленця котика ніщо не може розлучити:
Він удвох зі мною,
Як риба з водою!
/"Котик-мурчик..."(c. 37)/
їх, як це часто буває у маленьких пустунів, об'єднують і спільні "таємниці":
Я ту кашку вищав,
КоТик - мисочку лизав.
Коли б мама теє знали,
Були б котика нагнали!
А тим часом він наївся,
Коло мене умостився,
Стиха казочку муркоче,
А я слухаю охоче!
(с. 38)
До котика герой вживає лише ласкаві слова, такі як "котик-мурчик", "голубчик". Подібні пестливі вирази щодо маленького друга читаємо у вірші "Зимовий вечір", в якому завдяки наявності поруч котика дитині не страшно в хаті, коли на вулиці буря. Тут хатнього улюбленця називають "гарне сиве котенятко" (с. 14).
У вірші "Хатні музики й слухачі" хлопчику потрібна присутність цуцика та котика для прослуховування його домашнього "концерту":
Майстер грає, виграває,
Вірний цуцик вислухає!
Вміє котик наш співати,
міє казочку казати,
а тепер наставив уха,
Дудочку пильненько слуха.
(с.40)
Гуманному ставленню до маленьких істот вчить віршик "Зайчатко й
хлоп ятко .
Бідні сіренькі зайчата!
Небезпечно їм гуляти!
Хто що хоче з ними робить:
Б*є з рушниці, псами гонить...
(с.24)
- так Олена Пчілка розповідає дітям про жорстоке ставлення до тварин, що панує у світі. Та хлопчикові, який врятував зайчатка, витягши його з води, шкода стало маленького і він відпустив його на волю:
"Що, як був би я - зайчатко?
Чи то й я б так всіх лякався,
Доки в руки не попався?
Та й з мене б так глузували?
Вбили б, шкурку теж зідрали?..
Як тужила б моя мати!'*
(с.26)
Використовуючи зацікавлення дітей творами про тварин, Олена Пчілка у
Loading...

 
 

Цікаве