WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Тарас Шевченко на Нікопольщині - Реферат

Тарас Шевченко на Нікопольщині - Реферат

Ольхін.
Виявляється, що Шевченко знав про зустріч О. В. Суворова з Денисом Давидовим у Грушівці в кінці червня 1793 року. Щирий приятель Тараса Григоровича, інженер-шляховик, літератор і видавець "Истюрии Суворова" М. Полєвого Валер'ян Семенович Семененко-Крамаревський (1817-1859) влітку 1842 року в процесі роботи над ілюстраціями Шевченка до "Истории Суворова" написав Тарасові Григоровичу листа такого змісту: "Почтен-ньій Тарас Григорьевич! Вн уже, вероятно, на меня сердитесь, по-лагая, что я о Вас совершенно забнл, но Вн извините меня ради хлопот, которьіе я имел в продолжении зтого времени. Вот Вам об-ьяснения на Ваши рисунки. 1. Денис Давндов виделся с Суво-ровьім на поле. Прилагаю книжку, которая обтьяснит Вам все. Старайтесь, однако же, чтоби в атом рисунке фигурьі не бнли кари-катурньї. 2. Портрет Репина прилагаю. 3. Депутати явились к Суворову без всего - с голими руками.
Все зти рисунки должнн бнть готовн к первому августа не-пременно. Не нужно ли Вам денег? Если нужно, то можете полу-чить в понедельник. Ваш Семененко - Крамаревский. (Листи до Шевченка. 1840-1861. Вид. Академії наук* України, Київ, 1962, стор. 19).
Шевченкознавець Юрій Івакін у своїх "Нотатках шевченкознавця" ("Радянський письменник", Київ, 198^6) дає детальний коментар до цього листа, Юрій Івакін пише: "...жодної ілюстрації Шевченка із зображенням Дениса Давидова в згаданій книжці М. Полового немає". Втім насторінці 169 вміщено малюнок Коцебу, який ілюструє такий текст: "К зтому времени относится любопнтннй рассказ нашего позта - партизана Дениса Давидова. Он бнл тогда ребенком лет десяти. Отец его командовал Полтав-ским легкоконньїм полком. Суворов неожиданно примчался в курьерской тележке, осматривал войска й, между прочим, смот-рел полк Давидова. Маневрируя с полком, он скакал по полю во весь опор, без мундира, в белой рубашке, в ботфортах й в сол-датской каске. Ему указали на маленького Дениса й брата его. "Любишь солдат?" - спросил Суворов Дениса. "Люблю Суворова - с ним й солдати, й победа, й слава",- ответил восторженннй Денис. "О, помилуй Бог. Удалий, удалий! Он будет воєнний- я не умру, а он уже вниграет три сражения".
Шевченко, без сумніву, мав проілюструвати саме цей факт. Але замість нього малюнок виконав О. Коцебу. Тепер, мабуть, уже неможливо встановити, чи замовника не задовольнила ілюстрація Шевченка, чи останній сам відмовився її малювати. У всякому разі, в його мистецькій спадщині не збереглося ескізів на цю тему.
"Наїведений з книжки Полєвого текст має своїм джерелом спогад Дениса Давидова "ВІстречи с великим Суворовнм", надрукований у 1836 році в журналі "Библиотека для чтения". Саме цими спогадами скористався О. Коцебу, Ілюструючи відповідний текст. Про це свідчить зображення Суворова в касці, схожій на кінно-гвардійську часів Миколи І,- деталь, про яку згадує Давидов у спогадах". (Юрій Івакін. "Нотатки шевченкознавця". "Радянський письменник", Київ, 1986, стор. 183-184).
Але, на думку Юрія Івакіна, В. Семененко-Крамаревський міг надіслати не тільки журнал "Библиотека для чтения", де були вміщені спогади Дениса Давидова "Встречи с великим Суворо-внм", але й інші книжки з дещо відмінним текстом спогадів Давидова. Це автобіографічні статті "Некоторьіе чертьі жизни й дея-ний генерал-майора Давидова", надруковані в журналі "Русский зритель" (1828 год, № 1 й № 2). А згодом в доповненому варіанті у збірці "Стихотворения Дениса Давидова" (1832 год) ця стаття надрукована під заголовком "Некоторьіе чертьі жизни Дениса Давидова". Це ж видання вийшло також у 1840 році під заголовком "Очерк жизни Дениса Васильевича Давидова", де говориться, що після того, як Суворов сказав "Ти вниграешь три сражения",
Тарас Шевченко, перебуваючи у Кирилівці, гостював у братів, сестер та у свого 87-річного діда Івана Андрійовича. Навіть за кілька днів у рідному селі поет проявив себе як художник. Змалював у двох варіантах батьківську хату, а також хату й свого діда Івана Андрійовича.
З Кирилівки брат Шевченка Йосип відвіз поета в село Бере-
42
зані до П. Я. Лукишевича - українського фольклориста, поміщика. Лукашевич розповів поетові про свою подорож у Галичину і Чехію, ознайомив його з галицькими виданнями. Перебуваючи у селах Березані та Баришівці, Шевченко подорожував по берегах річок Альта і Трубаль, оглядав розкопану могилу в селі Сели-чівці. У селі Березані знаходилось чимало історичних пам'ятників. Тарас Григорович, напевне, не залишив їх поза увагою, виконавши кілька малюнків. У всякому разі, так стверджують бібліографи Кобзаря.
У власних "Археологічних нотатках", зроблених Шевченком пізніше, десь у 1845-1846 роках, згадуються про три високі могили поблизу Березані. Поет записав у тих нотатках: "Между мес-течками Березанью й Яготином, в 15 верстах от Переяслава, на-ходится огромное древнєє земляное укрепление".
Згодом, відвідавши Київ, побувавши в місцях, пов'язаних з І Запорозькою Січчю і визвольною боротьбою українського народу в 1648-1654 роках, очолюваною Богданом Хмельницьким, поет ще гостріше став відчувати пригноблення народу України. Повернувшись з дев'ятимісячної подорожі по Україні, Шевченко опрацьовує свої літературні та образотворчі матеріали про життя і побут українського народу. Саме тоді він і приступив до підготовки та видання задуманого альбома офортів "Живописная Украйна"
У довідці "Третьего отделения" царської охранки про папери й речі Т. Г. Шевченка, котрі були відібрані при арешті поета, зазначено: "Несколько листков, на коих описанн церкви, еванге-лия, крестьі й другие священньїе предметьі в Малороссии. Зто опи-сание Шевченко составил, вероятно, для'того же издания "Живописная Украйна". Можливо, там були також малюнки Шевченка, виконані ним на Нікопольщині.
У березні 1845 року завершилось навчання Шевченка в Академії мистецтв. 22 березня того ж року він звернувся до Ради Академії з проханням надати йому звання художника й при цьому подав свої роботи. Того ж дня Рада Академії присвоїла йому звання "некласного художника". Поет подав також заяву до правління Академії мистецтв про видачу йому квитка на проїзд до України. 24 березня такий квиток (без обмеження терміну) було видано. Через два дні Тарас Григорович з Петербурга виїхав на Україну через Москву. Упродовж усього 1845 року Шевченко багато працює над своїми творами, літературними і мистецькими, подорожує по Київщині, Чернігівщині, Полтавщині.
Влітку того ж року Тарас Григорович виконував певні роботи для археологічної комісії. (Офіційна назва її-Тимчасова комісія для розгляду давніх актів). А в кінці листопада приїхав до Києва, показав в археографічній комісії свої записи та малюнки історичних пам'яток, після чого був введений до складу співробітників її. 28 листопада одержав подорожну та гроші для поїздок в
43
різні місця з метою опису пам'яток старовини. Перебуваючи у Києві, поет зустрівся з
Loading...

 
 

Цікаве