WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Роксолана П.Загребельного - Реферат

Роксолана П.Загребельного - Реферат

і не заслуговує ні на яке серйозне прочитання.
Вальтарі в своїх історичних писаннях взагалі полюбляє жахи, а ще більше - нехтування навіть відомими історичними джерелами. Це він продемонстрував, скажімо, в своєму історичному романі "Єгиптянин Сінух", в якому від відомого в науці папірусу Сінуха не зосталося ні сліду, зате панує невтримна і неконтрольована авторська фантазія. Те саме Вальтарі зробив і з Роксоланою, зобразивши її вже й не просто леді Макбет з України, а такою собі відьмою з Лисої гори.
Автор цього роману вирішив піти шляхом якнайточнішого дотримання історичної істини, використовуючи для цього тільки вірогідні джерела і документи і жорстоко відкидаючи все непевне. Мимоволі виникала спокуса наповнити книжку якомога більшим числом документів. Але знаючи, якими обтяжливими стають документи у багатьох сучасних книжках, автор намагався утримуватися від цієї спокуси, тільки вряди-годи включаючив текст роману автентичні листи Роксолани (до Сулеймана і до польського короля Зигмунта Августа), уривки з деяких її віршів, взірці тогочасної стилістики з султанських фірманів, османських і вірменських хроністів та ще, ясна річ, зразки східної поезії.
В XVI ст. значення Московії як політичної сили виросло неймовірно. "Изумленная Европа, в начале царствования Йвана едва замечавшая существование Московии, стиснутой между татарами й литовцами, бьіла поражена внезапньїм появлением на ее восточньїх границах огромного государства" (Цитую за виданням: Академия наук СССР. Институт всеобщей истории. Средние века. Сборник. Выпуск 34. М., "Наука", 1971, с. 206-207).
Папа Лев Х намагався домовитися з російським урядом про церковну унію і спільну боротьбу з турками. Хоч йому це не "вдалося, папа Климент VII продовжує політику перетягування Москви на свій бік. Відомий з тих часів великий лист астронома й теолога Альберта Піттіуса, що писав під псевдонімом Кампензе,- це фактично перша політична брошура про Московську державу. Цікавість до Московії була така велика, що па замовлення архієпископа Казанського італієць Паоло Джовіо робить опис Московської землі зі слів Дмитрія Герасимова, посла Василія III до папи Климента VII. Вся перша половина XVI століття - це наростання зацікавленості католицького світу своїм імовірним спільником у боротьбі проти поганих, про що свідчать досить відомі посольства в Москву Сигізмунда Герберштейна, а також його славетні "Записки про Московські справи", так само, як "Трактат про дві Сарматії" Матвія Міховського (Краків, 1517, 1521).
Чи ж треба доводити, що в своїх пошуках сили, яка могла б виступити проти султана, Роксолана, що прекрасно знала політичну обстановку, теж могла б, зрештою, звернутії свій погляд па далеку Московію, надто що там жили єдинокровні брати її нещасного народу? Таємний посол турецької султанші міг бути саме потрібним поштовхом для спорядження експедиції Ржевського, бо без цього поштовху ми не знайдемо для неї ніякого вірогідного пояснення. Історики й не пробували знайти це пояснення, бо їм бракувало документів. Романіст має право піти шляхом припущення. Література тим і приваблива, що в ній все можна вигадати. Окрім психології.
Головне в літературі - написати. Але написати так, щоб люди прочитали, поєднати людські серця, примусити їх здригнутися. Бо коли немає отого здригання людського серця, немає й літератури, хоч що б там хто казав. Час можна приголомшити на якусь коротку мить, але підкорити, примусити схилятися перед фальшивими цінностями - ніколи не вдавалося і не вдасться нікому.
Автор доволі скептично ставиться до своїх писань, сумніви шарпали його серце і під час роботи над першою книгою "Роксолани". Втішання історією? Якби ж то! В написаній п'ять років тому "Євпраксії" я згадував книжку вбитого напівписьменним варварським монархом Теодоріхом католицького філософа Боеція, я відчував дедалі виразніше, що "Роксолана", коли й лишає мені якусь свободу, то хіба що свободу для сумнівів і зневіри.
І ось я в Стамбулі і стою коло південної, поверненої до Мекки, стіни найбільшої стамбульської мечеті Сулейманіє перед гробницею-тюрбе жінки з України. Роксолана, Хуррем, Хасекі- все це її імена, під якими вона знана світові. Турки ще й сьогодні звуть її Хуррем. У Стамбулі велика міська дільниця носить ім'я Хасекі, на тій дільниці - збудована Роксоланою мечеть, притулок для убогих, лікарня - все це на місці Аврет-базару, на якому колись продавали людей у рабство. А тут, коло мечеті Сулеймана Пишного, поряд з його величезною восьмигранною гробницею,- теж кам'яна і теж восьмигранна усипальниця його жони Роксолани, єдиної султанші в тисячолітній історії могутньої Османської імперії, взагалі єдиної в усій історії цієї землі жінки, яка удостоєна такої честі.
Чотириста років стоїть ця гробниця. Всередині під високим куполом Сулейман звелів вирізьбити алебастрові розети й прикрасити кожну з них безцінним смарагдом, улюбленим самоцвітом Роксолани. Коли помер Сулейман, його гробницю так само прикрасили смарагдами, забувши, що його улюбленим каменем був рубін.
Біля узголів'я Роксоланиного кам'яного саркофага лежить на потемнілій від часу дерев'яній підставці ветхий коран. Понад триста років читав тут ходжа священну книгу мусульман. У ній можна знайти чимало гірких слів про людське життя. "І коли похована живою буде спитана: за який гріх вона вбита?"
Твір П.Загребельного "Роксолана" - своєрідна спроба відродити серед українців віру у свої сили, у великі можливості української думки, українського духу. Роксолана - яскравий взірець такого українського відродження. Можливо, не все у обширному романі Загребельного відповідає історичній дійсності, але це аж ніяк не заперечує цінності даного художнього твору не тільки для самої України, але і для світової літератури, яка не така вже і багата на історичні постаті серед жіноцтва.
Використана література:
1. Корманчук І.Г. Дещо про Роксолану і не тільки // Живе слово. - 1999.
2. П.Загребельний. Роксолана. - К., 2000.
3. Українська література ХХ століття / Під ред. Ю.С. Яремчика. - Львів, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве