WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом (Улас Самчук) - Курсова робота

Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом (Улас Самчук) - Курсова робота

- революція - громадянська війна... царська Росія -Українська Народна Республіка - Польща... російські війська - більшовики - вояки української армії - білополяки... Але ж і найбурхливіші події можна пересидіти, як герой поезії В.Самійленка, "на печі". Улас Самчук цього не зробив. Він свідомо прагнув бути у вирі подій. Чому? І добре це чи погано: прагнути бути в гущі життя?"
Для підлітків, у яких формується свідоме ставлення до життя, які саме співвідносять себе з навколишнім світом, утверджують своє "я", такі запитання є надзвичайно актуальними.
На перше з них відповідей буде кілька: активне ставлення У.Самчука до життя зумовлене кількома чинниками: вроджені риси характеру (душевний неспокій, прагнення до нового, незвіданого); приклад батька, який не замикався тільки на особистому, а й турбувався громадським; прочитані книги, приклад письменників (Т.Шевченко) та їх героїв. Саме на цій основі формувалося життєве кредо майбутнього письменника: не коритися обставинам, боротися за право бути самим собою, бути корисним людям, рідній землі.
На друге запитання нехай учні знайдуть відповідь самі.
- А хто ще з письменників прагнув .прожити і прожив життя так, як Улас Самчук?
Учні назвуть імена Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки. Так перекинеться місточок між Західною і Східною Україною, між XIX і XX століттями.
Уривками (зі спогадів "На білому коні" та "На коні вороному", наведеними в розділі "Я тому письменник, що відчуваю обов'язок перед народом" учитель доповнить розповідь учнів про духовний світ письменника, а нагадавши зміст творів, проілюструє, як втілювалися мрії і прагнення У.Самчука в життя.
- Яким же був Володько Довбенко, коли ми з ним розсталися? -переходить учитель до розмови про виучуваний твір.
Пригадавши з учнями зміст розділів, що вивчалися в 7 класі (для цього можна скористатися вже пропонованими запитаннями), учитель коротко переповість, що ж відбулося в житті малого Довбенка за час, що минув до нової зустрічі.
Хлопчик дорослішає. Вдивляючись відкритими очима в навколишній світ, вбирає нові враження, замислюється над побаченим і почутим.
Це і роздуми батька про радість праці на своїй землі: "Не люблю того спільного. На своєму хоч стань, хоч сядь, хоч покотом. Я тут пан..." Це і розмови з учителькою:
"- Хто були ті запорозькі козаки?..
- Такі були воїни... На Дніпрі Січ свою мали і за землю руську та царя православного ляхів-єзуїтів та татар шаблями воювали.
- А що то є Україна?..
- То, кажеться, така область над Дніпром... Там десь коло Києва".
... Дорогами Волині котилася війна. Москалі... набір до війська... проводи... вісті з фронту, куди пішов і Василь, син дядька Ялисея. Школа... Книги... У переджнив'я вступили до села валки біженців. Зустріч з дівчинкою-"галіціянткою" відіграла виняткову роль у Володьчиному житті. Від неї він вперше почув про Шевченка, про те, що його рідна мова -українська, і що Пушкін, Лермонтов, Кольцов і Нікітін - російські, або московські, поети (уривок від слів "У ті самі дні..." (с. 297) до слів "...У глуб десь" (с. 303.)
Оскільки ця зустріч стала першим поштовхом до пробудження національної самосвідомості хлопця, учителю варто зупинитися на аналізові цього епізоду детальніше, переповівши його, зачитавши окремі місця та проаналізувавши за допомогою таких запитань:
1. Яким був настрій біженців? Свої міркування підтвердіть посиланням на текст.
2. Чому Володькові дуже хотілося поговорити з маленькою галичанкою? Про що він розпитує її?
3. Якою мовою навчалася дівчинка в школі? Що стало причиною суперечки про "рускіх" поетів? Чому Володько вперто захищав їх?
4. Перекажіть епізод з "трьома копійками". Як характеризує Володька його поведінка?
5. Чому усміхнулася мати, коли син попросив у неї гроші?
Саме "Кобзар" приносить Володькові "нову віру". І, може, саме він допоміг йому вистояти в ті дні, коли світ руйнувався "до основанья" тими, хто проповідував свободу, мир, агітував за "землю - селянам", а насправді убивав, грабував, нищив людську гідність, віру, мораль.
Через "Кобзар" Володько приходить до Кащенка. Пізнає не тільки природу, мову, обряди, звичаї рідного краю, а й його історію. Він уже не тільки відчуває, він уже знає: "То була Україна. Так. Це Україна, його батьківщина, дивна й незнана земля..."
Не всі розуміють Володька. Bін і сердиться, і співчуває своїм землякам, які "українцями ніколи не були" і тільки зараз тяжко і болісно приходять до свого імені, своєї землі, своєї історії. Вони найбільше хочуть землі, їм ще чужі слова "українська держава". Вони вірять то петлюрівцям, то більшовикам, а здебільшого - нікому не вірять.
Але Володько вже живе Україною, марить нею, вірить у неї. В Україну повірили і батько, і старший брат Василь.
"Тепер... землю відвоювати треба... Тепірка не перечекаєш... Я цілий свій вік лив за неї піт свій, а тепер сина післав, хай кров проллє, як треба буде",- говорить старий Матвій.
На очах у Володька "росте новий народ". Прокидається і змінює назву могутня раса - творець великої минувшини, великих імперій". Зустріч з оборонцем рідної землі, оборонцем України, зустріч з сином і братом стала великим святом для всієї сім'ї (Уривок від слів "На другий день до Тилявки" (с. 505) до слів "...Сховався..." (с. 508).
Роботу над уривком можна провести за такими запитаннями:
1. Як письменник передає радість Матвієвої сім'ї від зустрічі з Василем? Знайдіть відповідні місця й зачитайте їх.
2. Про що розповідає Василь батькові? Якими словами можна передати його настрій?
3. Яку пісню співали козаки за столом? Чи знаєте ви її? Про що свідчить факт, що селяни не змогли підспівати козакам, хоча й хотіли це зробити?
4. Про що говорив Матвій за столом? Який заповіт він дає своїм дітям?
5. Намалюйте словесно (а хто вміє, і фарбами чи олівцем) картину "Заповіт старого Матвія".
6. Перечитайте опис зовнішності Матвія. З ким порівнює його У.Самчук? Як ви гадаєте, чому?
7. Чому козак вважає, що Матвій і його сини щасливі? Що дає йому впевненість, що Україна буде жити?
8. Придумайте заголовок до уривка. Підготуйтеся до його переказу.
9. Пофантазуйте, як склалася доля героїв далі.
Як домашнє завдання, можна запропонувати восьмикласникам кілька робіт на вибір:
I. Скласти цитатний план уроку;
II. Написати цитатний план промови Матвія за столом від третьої особи.
III. Написати письмову роботу "А Україна жити буде...." за таким орієнтовним планом:
1. "В той час розгонисте в'їхав на подвір'я якийсь вершник".
2. Оповідь про бої.
3. Козацька пісня.
4. Промова старого Матвія.
5. "Ми є діти землі - нашої землі".
6. А Україна жити буде!..
Loading...

 
 

Цікаве