WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Микола Гурович Куліш – життя і творчість (пошукова робота) - Реферат

Микола Гурович Куліш – життя і творчість (пошукова робота) - Реферат

Івана Купала. Щоб вгадати, який буде суджений, дівчата опівночі запалювали кожна зокрема нову свічку з ярого воску, прикрашену стрічками та квітками, і по тіні, яку кидала свічка на стіну, визначали, чи буде наречений високий, чи низький, чи худий, чи повний, чи кучерявий, чи лисий. Сама назва звичаю "женити свічку" наштовхнула письменника на показ весілля у драмі, а одночасно й дала прізвище головному героєві.
У сюжеті "Свіччиного весілля" прослідковуються дві сюжетні лінії. Перша - це любовний трикутник: Іван Свічка - Меланка - Ольшанський. Конфлікт у цьому випадку любовний. Друга сюжетна лінія - це протистояння київської громади воєводі. Даний конфлікт можна розцінювати як соціально-побутовий.
Щоб перевірити, чи належно прочитали учні твір і чи правильно усе в ньому зрозуміли, варто попрацювати над цими двома сюжетними лініями. Безперечно, розпочинати прийдеться з любовного трикутника, що для старшокласників і цікавіше, й пізніше дасть можливість краще осягнути другу сюжетну лінію. Пропонуємо ряд запитань:
- Як ви вважаєте, яка пара була б кращою і щасливішою: Іван та Меланка чи Ольшанський і Меланка? Чому?
- Ольшанський - постать неоднозначна. Він дійсно закохався не на жарт. Знайдіть цитату, яка підтвердить, що князь від щирого серця захоплюється вродливою дівчиною.
- Як ви думаєте, чим зумовлені перепади настрою вельможі, коли після таких чуйних і прекрасних слів звучить несподіване егоїстичне рішення:
Любов'ю, ґвалтом, мертву чи живу, А я тебе здобуду і візьму ?
- Чи здатний Ольшанський на благородство? Наведіть приклади із тексту для підтвердження свого висновку.
- В чому полягає краса образу Івана насамперед як нареченого Меланки? Чи цінують дівчата в наш час саме такі риси характеру в хлопців? Чому?
- Опишіть почуття Меланки. Де саме, в яких конкретно ситуаціях, вона проявляє гідність? А твердість духу? А здатність на самопожертву? Про що це свідчить? Як ставиться Меланка до питання дівочої цноти? Чиє її погляди застарілими?
Після такої роботи переходимо до другої сюжетної лінії. Найголовніше у цьому випадку - не збитися на переказ тексту й передчасно не взятися за аналіз образів головних героїв. Пропонуємо такі запитання:
- Чим зумовлений конфлікт між Подолом і Горою? Чи вдалим є акцентування автора на просторовому аспекті "верх - низ"?
- Розкажіть про одного з ремісників (крім Івана Свічки), який вам у творі найбільше імпонує. Чим саме він подобається?
- Магдебурзьке право передбачало, що обраний війт міг перебувати на цій посаді до смерті. З якої причини кияни вирішили скинути з посади Шавулу? Чи правильний був їхній присуд? Чому? Як ставитеся до Шавули ви особисто? Який вчинок ви вважаєте остаточним моральним падінням цієї людини? Чому?
- Як ви вважаєте, чи виконуватиме Свічка обов'язок війта краще від свого попередника? Доведіть це, використовуючи цитати на підтвердження своєї правоти.
- Чи можна назвати вторгнення представників влади на весілля й арешт нареченого своєрідним каталізатором, який прискорив події? Чому кияни так обурилися з приводу оскверненого весілля?
- У творі звучать лозунги: "За Свіччине весілля!", "За світло і за волю!", "До помсти всі! До волі! До борні!" Чи вбачаєте ви у цих лозунгах поступове згуртування громади, все більше усвідомлення нею своїх прав?
- У тексті твору можна помітити символи: свічка, світло, вогонь пожежі. На основі змісту драми прокоментуйте значення кожного з цих символів. Чи відчувається їх градація?
- Проаналізуйте характери і вчинки воєводи, Кезгайла, Ольшанського. Уявіть, ще це живі люди, а не літературні персонажі. Яке ваше враження від них? Чи подобаються вам їхній світогляд, мораль, ставлення до закону, поняття честі й гідності? Чи хотіли би ви таких людей мати родичами або друзями? Чи маємо право твердити, що це суто негативні персонажі, чи є у цих образах риси і вчинки, які заслуговують схвалення і розкривають нам персонажів з кращої сторони?
У доробку Івана Кочерги драматична поема "Ярослав Мудрий" - найдовершеніша з усіх. Більше того, саме в цьому творі автор вперше звернувся до реального політичного діяча, дійсної історичної особи. Задумувалася вона ще перед війною, але була закінчена вже у звільненому Києві в 1944 році, хоч остаточний варіант датований 1946 роком. Як і кожен високохудожній твір у тоталітарному суспільстві, ця драма, а з нею і автор, мусили пройти свою Голгофу. Лесь Танюк у спогадах про талановитого актора Мар'яна Крушельницького подає факти, які стосуються й постановки цієї п'єси: "Свого часу його теж звинувачували в націоналізмі, одного разу за "Ярослава Мудрого" Кочерги, до прем'єри якого виготовлено було "жовто-блакитну" афішу - на тлі блакитного неба старозавітною кирилицею - жовтим кольором! - літери (не пригадую, може, й навпаки, блакитним по жовтому?). Він розповідав про це з гумором ("Зазначено було, то це проповідь національної виїмковості!"), проте виставу київські монстри справді ледве не заборонили. Війна пішла виставі на користь - хтось комусь підказав, що Ярослав Мудрий - образ во славу великого вождя, - і постановку шевченківців через Москву вмить відзначено - всупереч Києву! - Сталінською премією; "із грязі в князі" - несповідимі шляхи Твої, Господи!.. Отак воно й тривало - то холодний душ, то гарячий, а чоловік робив собі свою справу, і робив міцно, як господар хату, - не стільки для себе, скільки для нащадків".
Першопоштовхом до написання високопатріотичного твору в роки війни послужив не тільки негласний дозвіл Сталіна на створення художніх полотен, які виховують захисників рідної землі. Річ у тому, що І.Кочерга знав, що ідеологи фашизму старалися науково обґрунтовано пояснити свої посягання насамперед на територію колишньої Київської Русі. І якщо до слов'ян вони ставилися як до людей нижчого ґатунку, які можуть бути використані виключно як робоча сила, то право на "життєвий простір" в Україні для німців як представників вищої раси аргументували так званою "варязькою теорією", за якою правителями Київської Русі були представники нордичних, а значить, арійських племен: засновниками держави нібито стали варяги під проводом Рюрика та його братів Синеуса і Трувора, які князювали спочатку в Новгороді, адалі недолугими русичами були запрошені на княжий престол й у Київ. Та в дійсності Київська Русь як централізована держава утворилася ще у IX столітті, а варягами руські князі час від часу як воїнами-найманцями поповнювали свої дружини. Ті ж князі, які за походженням дійсно були нордами, у слов'янських умовах асимілювалися і під тиском демократичних устроїв міст (те ж новгородське чи київське віче) правили за споконвічними місцевими законами.
Ярослав Мудрий - цікава й складна постать у нашій історії. В його характері в монолітний сплав злилися, здавалося б, несумісні риси характеру й уподобання: перед нами жорстокий войовник і мудрий книголюб, творець правових законів і братовбивця, ніжний батько і "тесть Європи", який силою видавав своїх дочок, за кого вирішив, щоб родинними стосунками з правителями ворогуючих з Київською Руссю держав зробити союзників.
Дія у творі
Loading...

 
 

Цікаве