WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби - Реферат

Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби - Реферат

призводить до усвідомлення сласної двоїстої суті.
Вибудовується складна схема внутрішніх зв'язків і засобів взаємодії категорій життя - смерть, добро - зло, вродливе - потворне, які висвітлюють концепцію людини в системі твору, зокрема в повісті "Горбунка Зоя". "…Людині не дано точного розуміння ні добра, ні зла, і ця пара між собою перемішується - зло є справжнє і позірне, як і добро" [1, 24].
Мотиви добра і зла, які, взаємообумовлюючись, співіснують в одному цілому, тісно пов'язані в повісті з поняттям життя і смерті.
Натомість у "Місяцевій зозульці…" моральні критерії відсутні у світі героїв, увага переноситься на проблему самотності людини, її місця і призначення. Не маючи змоги змінити світ, людина все ж таки повинна діяти, аби реалізувати свободу волі, не почувати себе рабом буденності.
Головна героїня керується у власному житті одвічною логікою буття - народити дитину, "а тоді бризнути тим молоком сонцеві у вічі, що омило воно й омолодило цей проклятий Богом світ" [2, 74].
Мотив смерті у повісті виявляється опосередковано, переплітаючись з мотивами смутку і самотності (образ дерева смутку).
Висвітлення проблеми пошуку духовного простору для людини, мотиви самотності, відчуженості людини, що є центром "буття в собі", роздвоєння особистості дають можливість прочитання згаданих творів крізь призму філософії екзистенціалізму.
Шевчук В. Горбунка Зоя. Повість // Сучасність.- 1995.- №3.- С. 9-63.
Шевчук В. Місяцева зозулька із Ластів'ячого гнізда // Вечеря на дванадцять персон: житомирська прозова школа.- К., 1997.- С. 13-85.
Назад до Програми
Маринич Наталія
(Запоріжжя)
ОБРАЗИ ДЕМОНОЛОГІЧНИХ ІСТОТ В РОМАНІ-БАЛАДІ
ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА "ДІМ НА ГОРІ"
Використання містично-міфологічних ремінісценцій у творчості українських та зарубіжних письменників відбувається вже не одне століття. Демонологічна образність роману-балади "Дім на горі" зумовлена впливами бароко. Раїса Мовчан розглядає цей твір в контекстібароко, наводячи ряд доказів на підтвердження цієї точку зору.
Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули і циклу "Голос трави" з тринадцяти новел. Цікаво, що новел саме тринадцять: містична тканина твору дає підстави говорити про невипадкову наявність цього магічного числа.
Ірреальні мотиви з'являються ще в повісті-преамбулі. Образи жінок, що мешкають у Домі на горі, виписані цілком реалістично, традиційними прийомами і засобами характеротворення. Та міф-легенда, який перетворюється на циклічно повторюваний магічний обряд, пронизує жіночі образи ореолом таємничості. Пришельці, які "з'являються бозна-звідки" перед жінками Дому, подані в романі як демонологічні істоти. Вони сірим птахом спускаються з неба, перетворюються на чоловіків і намагаються спокусити юних мешканок Дому. Якщо зваблення вдається - народжуються дивні хлопчики, "доля яких майже завжди була сумна". Варто наголосити на демонологічності цих хлопчиків.
Мотив "парування" демона з людиною є типовим у фольклорі. Сам письменник продовжує цю тему в другій частині, в новелах "Перелесник", "Панна сотниківна", "Відьма", змінюючи лише зовнішній вигляд потойбічного спокусника.
Містичним є також лейтмотив синьої дороги в першій частині твору.
І символіка синього кольору, і мотив дороги запозичені з фольклору. В.Шевчук зливає ці два поняття в цілісний образ, що синтезує вищі емоції і раціоналізм, рух у безмежність, спроби самопошуку. Мотив синьої дороги певною мірою перегукується з пошуком синього птаха у М.Метерлінка.
Більшість сюжетів циклу "Голос трави" запозичені з фольклорно-фантастичних і міфологічних оповідей. Вражає подібність деяких новел до Лесиної "Лісової пісні", теж створеної на фольклорному ґрунті.
У новелі "Дорога" розповідається про домовика-невдаху з комплексом "білої ворони". Фактично, він є псевдодомовиком, бо його тягне не до хатнього життя, а до мандр. Образ юного чорта з новели "Панна сотниківна" теж не відповідає фольклорно-фантастичному стереотипу: закохавшись в панночку, він прагне взаємності без кривди. "Я не хочу її дурити", - каже він своєму дідусеві. Через це чорт має загинути, бо не здатен виконувати своїх обов'язків - шкодити людям. У новелі "Відьма" теж створено подібний образ: молода жінка, над якою знущається пан, перетворивши її на свою коханку, втомилась бути безсилою річчю хазяїна. Вона повертається до свого природного стану відьми; її магічні здібності прокидаються лише внаслідок тривалої ганьби над дівочою гідністю. Наславши мор на село, молода жінка не здатна боронитися від роззлюченого натовпу: її спалюють на вогнищі, а пан залишається і далі бенкетувати у маєтку.
Фольклорно-типовими є обставини і образи новел "Швець", в якій людина перемагає чорта, і "Чорна кума", де Смерть допомагає бідному селянину, а потім забирає його до себе. Ставлення до чорта у Жабунихи, героїні новели "Голос трави", алегоричне: "Чорт - це наші лихі помисли".
Отже, демонологічні образи другої частини роману-балади представлені конкретніше, ніж у першій частині, де містяться лише натяки на надприродні явища. Друга частина твору відтворює містичні мотиви і демонологічні образи, що не завжди відповідають схемам характеро- і сюжетотворення, закладеним у фольклорі. Але саме це надає твору оригінальності і нового алегоричного забарвлення.
Назад до Програми
УДК 821.161.2'04-2.09.(091)(063)
Вознюк Ольга
(Львів)
Середньовічний Львів у сучасній історичній романістиці
Минуле не минає безслідно, воно пам'яттю переходить у спадок нащадкам. Спадкоємність духовного родоводу - одна з найголовніших тем сучасної літератури
[1, с. 98].
Українська література багата на історичні романи, повісті, оповідання, але зовсім небагато з них присвячено подіям, які відбувалися у Львові в кінці ХVІ - на початку ХVІІ століть. Саме цей відрізок часу змальовується у романі "Манускрипт з вулиці Руської" Романа Іваничука та повісті "Мор" Валерія Шевчука.
У цих творах постає Львів у колориті тогочасної епохи. Письменники підіймають чимало питань, які хвилюють середньовічний Львів і не менш актуальні зараз. Це і проблема взаємовідносин людей у суспільстві, духовного розвитку особистості людини, боротьба етнічних груп за право самоствердження у суспільстві, проблема релігійних протиріч та багато інших.
У романі Р. Іваничука історичний сюжет відтворений художником слова на справжніх історичних фактах, документах. Саме це поєднання документального і домисленого дає цілісне уявлення про тогочасну добу.
Повість Валерія Шевчука "Мор" наскрізь алегорична. Через призму долі Странньго, Сіроносого ми бачимо Львів, у якому вирувала тоді проказа. Про те, що це Львів, читач дізнається зі спогадів Сіроносого та з опису побаченого Страннім.
У романі
Loading...

 
 

Цікаве