WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби - Реферат

Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби - Реферат

екзистенціалізму є ідея абсурдності всього існуючого [1, 38]. У досліджуваному романі О.Ульяненка цинічний і жорстокий абсурд сучасної української дійсності розкритий із вражаючою повнотою. Зокрема, яскравим уособленням всепереможності безглуздя і жорстокості є образи злочинців братів Роздайбідів, не менш злочинного міліціонера Гільмедова, представника корумпованої верхівки полковника Кравченка. Але "нечистота та розклад людського буття" є у "Вогненному оці" не основою художнього змісту [2, 175], а, як і нудотність реальності навколо Рокантена у Ж.-П. Сартра, жахливе свавілля й розбещеність Калігули в А. Камю, - своєрідним запитанням, що потребує відповіді.
Проте якщо А. Камю впевнений, що сенс буття абсурдна людина може віднайти у вічному бунті [1, 15], а Ж.-П. Сартр у "Нудоті" відкриває для свого героя цінність творчості, то персонажі роману О.Ульяненка губляться у лабіринтах існування без смислу. Для екзистенціалістів стан самотності, відчуженості та чітке усвідомлення і розуміння дійсності - шлях до віднайдення автентичності. Родик і Віталій у "Вогненному оці" несвідомі у своєму виборі. Самота викликає у них страждання й страх. Саме тому свобода раптово розбагатілого Родика ілюзорна, звідси й, далекий від об'єктивної для екзистенціалізму істини, парадокс: "Удача - це свобода, а свобода - це гроші, котрі неволять" [3, 199.]
Бунт Віталія, за класифікацією А.Камю, - метафізичний, спрямований проти самої природи людини і світоустрою [4, 157]. Шляхи Калігули й Віталія майже ідентичні.
У досліджуваному романі філософію абсурдного бунтаря сповідує лише один персонаж - Шмулєвич. За його показним цинізмом ховається ясність і мужність мислення, якої не вистачає Родику і Віталію.
Екзистенційна проблематика тісно пов'язана в романі з осмисленням феномену любові до батьківщини. Вроманному підтексті ця любов, користуючись категоріями екзистенціалізму, - це той камінь, що має раз у раз піднімати на гору Сізіф, це та сама сартрівська трансцендентна мета, якою людина самостверджується [5, 343-344], це та сама свобода посеред безглуздя, за збереження якої людина несе відповідальність перед собою і світом [5, 299].
Руткевич А. Философия А. Камю // Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство.- М.: Политиздат, 1990.- С. 5-42
3боровська Н. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків.- Львів: Літопис, 1999.- 366 с.
Ульяненко О. Вогненне око. Роман.- К.: Український письменник, 1999.-229 с.
Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство.- М.: Политиздат, 1990.- 415 с.
Сартр Ж.-П. Зкзистенциализм - зто гуманизм // Сумерки богов.- М., 1994.-424 с.
Назад до Програми
Хвостова Ольга
(Дніпропетровськ)
Своєрідність вираження авторської позиції в повісти Степана Процюка
"Шибениця для ніжності"
З авторського визначення повісти випливає, що: 1) твір афішує гранично відверту оповідь, 2) персонажем (і оповідачем) є сорокарічний чоловік. Ми побудуємо виклад на перетині понять "автор" і "оповідач". В такому ключі творчість Степана Процюка не аналізувалася, досі дослідники (Євген Баран [1], Петро Лот [2] та інші) обсервували загальні проблеми, тому детальна і конкретна студія бачиться новою й актуальною.
Поняття "автор" та "оповідач" засадничо нетотожні. Жива людина реалізує себе в ролі письменника як в одній із безлічі можливих. Автор твору, як одна з реалізацій амплуа письменника, в свою чергу має однією з інкарнацій роль оповідача. Тільки за умови, що розповідь ведеться від першої особи, голос автора і голос оповідача можуть збігатися. В повісти Степана Процюка "Шибениця для ніжності" вираження авторської позиції характеризується неконсеквентністю, але не парадоксальністю (вона як систематична, свідомо окреслена невідповідність у повісти відсутня). Авторська позиція має бінарну форму вияву - голос автора і голос оповідача.
Задекларована і винесена в жанрову ознаку "сповідь" підмінюється на практиці оповіддю. Така ситуація є результатом спроби писання сповіді, на противагу звичній усній формі. Сповідь у християнстві - це гранично відверта розповідь людини про свої гріхи, що призначена для одних вух і мислиться як таємниця. Голос оповідача формально і змістово суперечливий: порушено часову віднесеність, відсутні показники каяття, нечисленні звертання подані у множині, тож витворюється ілюзія сповіді на публіку. За змістом, головний персонаж Дем'ян - інженер, умови його життя (насамперед духовного) злиденні. Проте стиль викладу, приписуваний автором Дем'яну, виказує чималу освітню базу, широкий кругозір і начитаність. Головний герой сповідується в абстрактних провинах, радше суспільних і обставинних, ніж спричинених власною волею чи безвіллям. Його персональним гріхом можна вважати лише аборт коханої дівчини, на який він дав згоду. Але й тут неузгодженість часової форми дієслова і згадка про Бога як про об'єкт перешкоджають адекватній перцепції сповіді.
У розлогих філософських, публіцистичних відступах виявляється друга форма вираження авторської позиції - голос автора. З погляду стилістичного вони відзначаються патетичністю, пафосністю, експресивністю і дають максимум простору при мінімумі умовности, що дозволяє успішно приховувати слабке опанування Степаном Процюком техніки виходу з оболонки авторського "я". Ситуація згубно відбилася на сприйнятті твору: порушені серйозні проблеми, але їх позбавлено відповідного оформлення.
Отже, вираження авторської позиції в повісти Степана Процюка "Шибениця для ніжності" відзначається двоїстістю. Втручання автора у хід сповіді можна розцінювати як похибку письменника, адже через це твір втрачає на правдивости та адекватности сприйняття. Але здається, перспективнішим є конструктивний підхід, бо за такої форми викладу матеріалу відкриваються можливості для полілогу, а відтак і нових підходів до структурування текстів.
Баран Є. Звичайний читач.- Львів, 2000.
Лот П. "Листочок білої берези на сміттю". Степан Процюк. Шибениця для ніжності // Література плюс.- №13-16.- Липень-серпень 1999.- С. 5.
Назад до Програми
Вострікова Валерія
(Донецьк)
Мотив роздвоєння особистості в концепції повістей В. Шевчука
("Місяцева зозулька із ластів'ячого гнізда" і "Горбунка Зоя")
Аналіз повістей В.Шевчука "Місяцева зозулька із ластів'ячого гнізда" і "Горбунка Зоя" здійснюється з метою виявлення особливостей художньої системи й концептуального значення опозицій Добро - Зло, життя - смерть, врода - потворність.
Мотив роздвоєння особистості відповідає характерним особливостям головних героїнь повістей, проектуючись і на інших героїв твору. Зовнішня химерність є для них стихійним порятунком від зоднаковіння, способом збереження своєї внутрішньої осібності.
Розуміння подвійної природи жінки
Loading...

 
 

Цікаве