WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби - Реферат

Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби - Реферат

Естетичні шукання та історіософські концепції
у художній прозі новітньої доби
Назад до Програми
Цимбал Тарас
(Київ)
"СОНЯЧНА МАШИНА" В.ВИННИЧЕНКА В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ
ІДЕЙ АВТОРА
"Сонячна машина" В.Винниченка - роман особливий не тільки для української літератури, а і для творчості самого його автора. Причому мова йде не про його повсякчас афішовану утопічність, небачену в українському письменстві, а про те що він став свідченням початку нового етапу в творчому житті автора, у якого відбувається поступова переоцінка пережитого досвіду, підбиття підсумків революційної боротьби, творення нової ідеології.
Неоднозначність "Сонячної машини" як перехідного етапу у творчості відбилася на оцінці та трактуванні твору. Одні літературознавці вважали його утопією [3, с. 435-457], Г.Сиваченко охрестила його антиутопією [6, с. 42-47], інші ж взагалі заперечували його утопічність [1, с. 32].
Відзначимо, що елементи соціальної критики в романі присутні (до перемоги Сонячної машини і відразу після неї), але їх не слід ототожнювати з антиутопізмом і тим більше переоцінювати їхнє значення, чим грішить Г.Сиваченко. Проте автор не формулює і свого позитивного суспільного ідеалу, зупинивши дію на моменті його досягнення. Певно свій ідеал В.Винниченко виразив в чомусь іншому.
Були спроби пояснити основну ідею письменника як віру у вирішальне значення техніки для прогресу людства [5, с. 556]. При цьому Сонячна машина розглядається як символ науково-технічного прогресу. Але ж не сам винахід привів до щасливого завершення історії. Це засвідчує картина розкладу суспільства відразу по його перемозі. І лише коли людство оновилося морально, воно зробило позитивним і апарат. Тобто не винахід робить людство кращим, а навпаки: лише людина здатна облагородити його. Саме ірраціональний порив, що охопив людство, його цілеспрямоване прагнення діяти, працювати призвело до створення нового суспільного ладу. Тобто свідомість визначила буття. І це писав колишній марксист!
Марксистський соціалізм у винниченківській редакції був утопією. Очевидно поступово він перестав його задовольняти. І тоді В.Винниченко почав створювати нову універсальну теорію. Цього разу морально-етичну (увага до подібних проблем у нього помічається ще з п'єс 1910-х років). У "Сонячній машині" вона проявилася в способі оновлення суспільства через моральне удосконалення людей. Згодом ці ідеї вилилися в утопічне вчення про конкордизм, положення якого намагався дотримуватися сам автор в особистому житті.
Отже, "Сонячна машина" - це все ж таки утопія, але утопічною ідеєю тут є вже не соціалізм (як це було у раннього Винниченка), а зародок нового етико-морального вчення, яке, певно, і було створене, щоб замінити останній після розчарування у ньому. Не дарма І.Лисяк-Рудницький говорив, що В.Винниченко належав до людей, які не можуть жити без утопії [4, с. 108].
Білецький О. "Сонячна машина" В.Винниченка // Критика.- 1928.- №2.- С. 31-43.
Винниченко В. Сонячна машина.- К.: Дніпро, 1989.
Зеров М. "Сонячна машина" як літературний твір // Зеров М. Твори в двох томах.- К.: Дніпро, 1990.- Т. 2.- С. 435-457.
Лисяк-Рудницький І. Суспільно-політичний світогляд Володимира Винниченка // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе.- К.: Основи, 1994.- Т. 2.- С. 95-112.
Сеник Л. Перший український утопійний роман // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність.- Вип. 5.- Львів, 1998.- С. 549-559.
Сиваченко Г. "Сонячна машина" В.Винниченка і роман-антиутопія ХХ сторіччя // Слово і час.- 1994.- №1.- С. 42-47.
Назад до Програми
Боброва Інна
(Луганськ)
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРИГОРІЯ КОСТЮКА
Григорій Костюк відомий не лише як визначний діяч освіти, науки, але й як літературознавець, літературний критик.
Григорій Костюк народився 25 жовтня 1902 року в селі Боришківці біля Кам'янця-Подільського. Ще в роки навчання у гімназії Григорій Костюк почав писати вірші, а пізніше зацікавився літературознавством. Наслідки роботи університетських студій виявилися у виданні у 1931 році першої наукової праці про життя і творчість Панаса Мирного.
Вагомим у творчому доробку Григорія Костюка є теоретична праця "У світі ідей і образів", ґрунтовний огляд діяльності об'єднання українських письменників у діаспорі, книжка про В.Винниченка та його епоху [2, c. 17]. За його редакцією і з його коментарями дійшли до читачів твори і щоденники В.Винниченка, п'ятитомник М.Хвильового, твори М.Куліша, В.Підмогильного, В.Плевака, П.Филиповича, М.Драй-Хмари.
На Луганщині Григорій Костюк відомий здебільшого як автор спогадів про тюремні роки і роки заслання "Окаянні роки" (1978 р.) та першої книги спогадів "Зустрічі і прощання" (1987 р.), у якій він розповідав про найвизначніші події літературного процесу на Україні 20-30-х рр., про своїх сучасників - видатних діячів української науки, літератури й суспільно-політичного життя даного часу. Відомий він і як автор книги "Сталінізм в Україні" (Генеза і наслідки), вперше виданої українською мовою тільки в 1995 році у видавництві "Смолоскип".
Як дослідник життєвого й творчого шляху В.Винниченка, Григорій Костюк у книзі "Володимир Винниченко та його доба" розкриває творчість талановитого письменника. Предметом його дослідження стали життєвий шлях, проблематика, головні герої, хронотип та поетика творчості В.Винниченка.
Живучи за кордоном, письменник видав у 1971 р. в Мюнхені книгу "З літопису літературного життя в діаспорі", в якій аналізує розвиток літератури в середовищі українських письменників, які емігрували за кордон і творчо працювали за межами батьківщини. Також у 1987 році в Едмонтоні вийшла книга спогадів Григорія Костюка "Зустрічі і прощання" (Книга перша), в якій згадується літературний процес на Україні 20-30-х рр. та сумна доля політв'язня в сталінських сибірських концтаборах. Автор подає цікаві нариси про Воркуту, з деякими спогадами про голодомор 1933 р. та терор 1938 року, розповідає про своїх товаришів та про нові знайомства. У створенні цих спогадів постійним і беззмінним помічником була дружина Григорія Костюка Раїса Олександрівна. А у 1989 році ця книга відзначена премією фундації Т.О.Антоничів (США) [2, c. 689-692].
Отже, бачимо, що письменника все життя хвилювала Україна, її доля, рідна мова. Його творчість заслуговує на увагу сучасних науковців, дослідників Луганщини, адже деякий час вчений плідно працював у Луганському педінституті й листувався з літературознавцями нашого вузу. На жаль, поки що широкому колу українців Григорій Костюк мало відомий або ще й зовсім не відомий. Але будемо сподіватися, що його постать літературознавця неодмінно розквітне на українській землі і ми ще немало зможемо почути про Григорія Костюка як невтомного популяризатора
Loading...

 
 

Цікаве