WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Святослав Гординський - Реферат

Святослав Гординський - Реферат

поєднання конструктивних форм (футуристичного, ритмічного руху, кубістики) з українським народним орнаментом. Так він прийшов до своєї власної графічної концепції. Святослав Гординський відтоді починає виставлятися в дуже престижних салонах і має великий успіх, хоча сам скромно про це відгукується. Його графічні роботи-ілюстрації друкуються в ексклюзивних французьких і німецьких журналах. Німецький мистецтвознавець Вольфганг Борн справедливо відзначає, що Гординський у своїй творчості зумів майстерно поєднати національні риси, ментальність українського народу з модерною графічною пластикою.
- Але, наскільки мені відомо, Гординський не залишився у Франції, він повернувся до Львова…
- Так, у 1931 році Гординський приїздить до Львова і в чемоданах (це було справді так) привозить свої роботи й картини видатних художників-парижан: Пікассо, Дерена, Дюффі, Маріо Тоці, Северіні, Шагала, Леже. Потім разом із відомим львівським графіком Ковжуном організовує в Національному музеї у Львові велику художню виставку під егідою новоствореної Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), яка почала декларувати себе як організація, що шукає нових сучасних форм вираження. Гординський був її ідеологом та натхненником і фактично формував естетичні принципи АНУМу. Відтоді й аж до 1939 року АНУМ провів на Західній Україні десять великих виставок, у яких Гординський брав участь не лише як художник, а й як мистецтвознавець - створював каталоги і писав до них вступні статті. Тоді разом із Ковжуном художник захопився книжковою графікою. Крім того, тут, у Львові, він стає і одним із провідних поетів - поруч з Богданом-Ігорем Антоничем, Богданом Кравцівим та іншими. Елементи символізму, неоромантизму перемежовуються в його творчості з неокласицизмом. Ввібравши в себе естетику французьких поетів-символістів, згодом він почав тяжіти до поезії Рильського, Бажана, Зерова. Тоді ж Гординський проявив себе і як чудовий мистецтвознавець. Він стає редактором створеного АНУМом високопрофесійного журналу "Мистецтво", а також редактором літературно-мистецького часопису "Назустріч". Гострота думки, інтелектуальний блиск, точність суджень про художників (бо й сам був художником) вирізняють Святослава Гординського з-поміж інших. Крім того, він встигає брати участь у міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі як український графік. Тоді у Львові працювала ціла когорта чудових графіків, і Гординський був одним із найкращих її представників. Просто дивовижно, як цей чоловік усе встигав. Але почався воєнний період. Німецька окупація. У Львові вона була трохи інакшою, ніж на Сході України, позначалася більшою стриманістю, особливо в перші роки. Тому українська інтелігенція використовувала кожну нагоду, щоб працювати. Гординський і тоді був попереду, знову консолідуючи українське мистецтво. Створюється Спілка праці українських образотворчих митців (СУОМ), яка охопила понад чотириста українських художників. За кілька років було проведено шість великих художніх виставок. У 1942 році вже до п'ятої виставки СУОМ Гординський пише великий двомовний (німецько-український) каталог, який довгі роки був фактично єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських художників. У вступній статті він зробив професійний огляд українського мистецтва. Війна закінчилась, і на Західній Україні почалися сталінські репресії. Ешелонами вивозили й знищували українську інтелігенцію. Фактично всі учні Новаківського змушені були емігрувати на Захід, рятуючи своє життя. Гординський - також. Спочатку він приїхав у Німеччину, у Мюнхен, який тоді ставав осередком українського життя. Там Гординський 1947 року спільно з однодумцями влаштовує художню виставку, а згодом, як завжди, стає активістом творчого життя і засновує Спілку праці українських образотворчих митців, схожу на львівську. 1948 року в Мюнхені відбулися і дні української культури. Тоді ж він випускає разом з іншими учнями Новаківського солідний журнал "Українське мистецтво". Можна лише уявити собі, яка енергія була у цієї людини. Прямо дивовижно.
- Але ж більшу частину свого життя він разом із сім'єю провів усе-таки в Сполучених Штатах Америки?
- Наприкінці 40-х років починається американський період у житті та творчості Святослава Гординського. І, як завжди, на далекому континенті він також виявляє себе чудовим організатором. У 1953 році засновує "Об'єднання митців-українців Америки", стає його головою. Відразу після створення організації проводить велику виставку з оглядом усіх творчих українських сил, які тоді зібралися у США, випускає каталог виставки, пише вступну статтю. Богдан Певний, один із західних критиків, говорив, що Святослав Гординський був невтомним речником української культури і української політики в західному світі. Сам Гординський розповідав, що під час зустрічі з художником Петрицьким, який приїхав до США з Радянського Союзу, почув від нього: "Робіть ви тут, за кордоном, те, що ми там, в Україні, робити не можемо". У США Святослав Гординський дуже активно займається й перекладацькою діяльністю - перекладає українською мовою з французької, англійської, італійської кращих поетів початку ХХ століття, пише надзвичайно глибоке дослідження "Українська ікона XII-XVIII століть" і перекладає свою працю - спочатку англійською мовою, а потім - німецькою. Створює грунтовні монографії про українських художників - Глущенка, Шевченка, Ковжуна, Крука, Павлося, Мухіна, Цимбала, Андрусіва, Галину Мазепу, яких в Україні фактично забули або не знали зовсім. Як мистецтвознавець працює і в царині художньої критики. При тому не полишає активної творчої роботи як художник-митець. На замовлення Йосипа Сліпого Гординський покриває мозаїкою храм Софії у Римі, який вважається однією з найпрекрасніших сучасних святинь "вічного міста". Розписує майже тридцять культових споруд, у тому числі п'ять великих кафедральних соборів - у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі. Коли Гординський тільки-но приїхав до США, церкви української громади були розмальовані там у стилі псевдоренесансу. Художник розписав їх у стилі давніх українських традицій. Візантійсько-руський стиль він поєднував із новітніми конструктивними досягненнями.
- До Львова нещодавно приїздили доньки Гординського, а хто була його дружина?
- З походження дружина Святослава Гординського - Мирослава Чапельська - також українка, за професією мистецтвознавець. Працювала переважно як критик, дужечасто публікувалася в престижному тоді на Галичині жіночому журналі "Нова хата". Як і чоловік, виступала за нові естетичні ідеї у мистецтві. Була дуже гарною, як бачимо з фотографій. Після смерті Гординського у 1993 році частина його великої бібліотеки і частина архіву за заповітом "переїхали" до бібліотеки Національного музею у Львові. Натомість тут дуже мало його художніх, графічних творів, отож на виставки доводиться збирати також картини з приватних колекцій львів'ян. Після відвідин Львова дочки художника пообіцяли подарувати Львову його оригінальні твори.
…Святослав Гординський встиг побувати в Україні практично відразу після проголошення нею незалежності. Приїхав до Львова і так само активно, як і завжди (хоч було йому вже за вісімдесят років), зустрічався з однодумцями, спілкувався, виступав. На його останній фотографії, зробленій у той час, ми бачимо цілеспрямований, зацікавлений погляд, блиск в очах. Він продовжував діяти, рухатися, жити, бо головна його мрія здійснилася - встиг приїхати у вільну вже Україну, якій присвятив усе своє життя. Але для справжнього патріота кордонів не існує. Ніде, ні в чому, і це довів нам Святослав Гординський, наш земляк.
Loading...

 
 

Цікаве