WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Твори Коцюбинського в зарубіжній критиці - Реферат

Твори Коцюбинського в зарубіжній критиці - Реферат

p., особливо цікаві. "Нащо Вам здалася моя
життєпись, - пише М. Коцюбинський. - Про се нічого не пишете - і я не знаю, в якому об'ємі давати Вам її?
В кожному разі думаю, що я не така значна особа, аби моїм життєм цікавилися люди, через те подаю Вам, на Ваше жаданнє, тільки деякі дати.
Родився я 5 вересня ст.ст. 1864 р. на Поділлі, в м. Вінниці, в родині урядовця. Батько мій походив з давнього боярського українського роду, і симпатії до всього українського були доволі тривкими в нашій роди ні. Перші дитячі роки пройшли для мене під впливом моєї матері, до якої я був подібний своєю психічною організацією. Ще на 8-9 році життя почав я складати українські вірші, подібні до народних пісень, а на 12-13 році, під впливом творів Марка Вовчка і Шевченка, зробився цілком свідомим українцем. Сей період життя найбільш для мене важний, бо взагалі тоді і відбувся найбільший перелом у моїм світогляді. З за надто релігійної дитини я став атеїстом, начитавшись Фейєрбаха, а відтак соціалістом. Визвольний рух у Росії захопив мене у 80-х роках минулого століття цілком - і я ходив "у народ", займався пропагандою на селі. Вже з того часу почала переслідувати мене поліція - і скільки себе пам'ятаю, усе був під ласкавим доглядом її, а часто-густо мав великі неприємності, ревізії, причіпки і заборону служити і навіть приватно заробляти на хліб.
А тут ще сталося так, що батько, лишившись без посади, заслаб і скоро помер, і у мене на руках, у дев'ятнадцятилітнього хлопця, лишилась велика родина. Мати осліпла. Настала біда. Я став невільником обов'язків, чорним волом своєї родини при дуже поганому стані здоров'я. Мусив заробляти лекціями, бо служити невільно було, і то потай, щоб не довідалась поліція. На 26-ому році життя р. 1890 надрукував першу пробу пера у "Дзвінку". Що писав далі - самі знаєте. Року 1892 удалось мені якимсь чудом попасти на службу в Бессарабію, де я служив у науковій філоксерній комісії в Міністерстві рільничому. Року 1895 перевівся на таку ж службу на південь Криму. 1896 року застудився і тяжко заслаб, через що мусив покинути посаду і переїхати на службу в Чернігівське земство, але урядова адміністрація не пустила мене в земство, через що я переїхав до м. Житомира, де якийсь час видавав газету "Волынь". 1898 року повернув до Чернігова на земську службу, де і досі служу. Керую сільськогосподарською статистикою.
Пишу мало, рідко коли буваю задоволений з того, що написав. Поки обдумую - все таке гарне, яскраве, прозоре і повне життя, а коли берусь за перо - все ви ходить таке мізерне, бліде, неінтересне. Самокритика у мене дуже гостра. Коли б можна було процес творчості обмежити лише уявою - я був би самою щасливою людиною. Читаю багато і добре знаю європейську літературу - ото Вам і все, може, занадто багато, більш, ніж варто сказати про себе.
Останнім часом музеєві вдалося одержати з Шведської королівської бібліотеки у Стокгольмі мікрофільми з 17 листів письменника до відомого прогресивного шведського вченого, славіста і перекладача творів Коцюбинського на шведську мову Альфреда Єнсена.
Це листування розпочалося після відвідання Єнсєном Чернігова в 1909 році і особистого знайомства з автором "Фата Моргана".
Дружбу діячів культури двох народів поглиблювали спільні літературні інтереси, які зв'язували їх як автора і перекладача. Альфред Єнсен, читаючи в оригіналах твори Михайла Коцюбинського (він володів українською мовою), переклав у 1909 році на шведську мову, оповідання "На віру" та "Дорогою ціною".
В фондах музею М. Коцюбинського в Чернігові також зберігається 28 листів (оригіналів) А. Єнсена до письменника.
Це обопільне листування охоплює 1909-1911 роки та в основному стосується тих літературних праць, які вони писали в той час.
З листів дізнаємося, що Єнсен читав українського письменника не тільки в оригіналі, а й у перекладах на чеську, німецьку, російську мови, які дарував йому М. Коцюбинський.
В свою чергу шведський вчений надсилав Коцюбинському свої праці, зокрема монографії, розвідки, брошури. Серед них переклад шведською мовою поеми Адаама Міцкевича "Пан Тадеуш", розвідку про твори Т. Г. Шевченка, нарис про Полтаву, "Українські емігранти в Швеції", "Орлик в Швеції" та багато інших праць з дарчими написами автора, які прикрашають експозицію музею М. Коцюбинського.
Михайла Михайловича дуже цікавили відгуки шведської преси на вихід у світ збірки його оповідань вперекладі шведською мовою. І Єнсен люб'язно надіслав йому ці рецензії. Вони зберігаються у фондах музею.
Подаємо зміст тих рецензій, не відомих досі широким колам читачів. Газета "Gottlands Allehanda" писала: "Знаменна новина на книжковому ринкові: видавництво "Світхіод" цими днями опублікувало "На віру", оповідання про Україну М. Коцюбинського. Авторизований переклад з української Альфреда Єнсена, ціна 2 крони".
"Два оповідання, де кожне в своєму дусі є відмінним зразком української новелістики. Обидва твори смутні та журливі, вони з надзвичайною силою захоплюють читача. Письменник заслуговує на те, щоб з ним познайомитись".
"Припущення перекладача про те, що книга буде мати успіх, який перебільшить звичайний інтерес до іноземної новелістики, остаточно справдилося. Український письменник володіє рівним стилем та знаннями,
3 надзвичайною чарівністю змальовує життя бідних українських селян. Це багатство поезії гідне подиву", запевняє рецензент газети "Skonska Aftonbladet".
Оцінюючи другу новелу, що ввійшла до збірника "Дорогою ціною", газета "Horrk Tidningar" підкреслю вала: "Перекладач говорить, що це перлина в українській літературі. Він міг би з цілковитою певністю сказати: у світовій літературі".
"Серед найпередовіших сучасних прозаїків, що пишуть українською мовою, стоїть ім'я письменника, з яким шведська громадськість, завдяки перекладові А. Є., вперше й безпосередньо познайомилась... На закінчення можна сказати, що знайомство з українським поетом, яке здійснилось за допомогою Альфреда Єнсена, повинно поширитись".
("Даgеns Hyheter" , Стокгольм). Шведська громадськість високо оцінила твори українського письменника. Збірка мала великий успіх, і 1919 року її було перевидано.
Після смерті Михайла Коцюбинського Єнсен написав у 1913 році статтю під назвою: "Малоросійський співець Михайло Коцюбинський".
Доброзичливий тон згаданих рецензій свідчить про безперечний успіх творів М. Коцюбинського в країнах Західної Європи та Сполучених Штатах.
Популярність М. Коцюбинського за рубежем, як неперевершеного новеліста, особливо зросла після другої світової війни. Про це говорять переклади його творів, які вийшли протягом останніх років у Китаї, Чехословаччині, Польщі, Німеччині, Угорщині, Румунії, Югославії, Болгарії.
З інституту літератури Польської Академії наук музей нещодавно одержав часопис ("Східне слов'янство" № 3, № 2, за 1959 р.) з статею Е. Анчевської "М. Коцюбинськийв польських перекладах і критиці".
З численних кореспонденцій дізнаємося про інтерес до творчості М. Коцюбинського в зарубіжних країнах. Твори Коцюбинського радо читають в Канаді, Аргентині, Швеції та Японії
Loading...

 
 

Цікаве