WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Версифікація Оксани Лятуринської. - Реферат

Версифікація Оксани Лятуринської. - Реферат

усічений на один склад); 2) двостопний пеон І (перша строфа); 3) асиметричний розмір пеона І та дактиля (перша строфа) або пеона ІІІ та дактиля (друга строфа) і т.д. Крім того, два останніх рядки можемо прочитувати як Х+Ан у першій строфі та Ан+Я у другій.
Усі наведені нами інтерпретації входять, звичайно, у галузь віршознавчого вправлення, а в нашому випадку можемо зупинитися на хрестоматійному визначенні віршового розміру як тристопного хорея з ритмічними варіаціями.
Метричні варіації збірки "Веселка" досить чисельні. Утворюються вони за рахунок зміни анакрузи, чергування клавзул, іпостас, вживання схожих або складних та маловживаних розмірів в одному творі тощо.
Провідною тенденцією збірки є переважання хорея,зокрема чотиристопного (31 %), його чергування з тристопним у різнорозмірних віршах, з'явою трискладників, а також плюривалентних метричних розмірів.
Наступні збірки О.Лятуринської позначені переважанням хореїчних розмірів, особливо активним видається чотиристопник, який і в ХІХ ст., і в першій половині ХХ ст. був панівним розміром серед хореїв. Це почасти пояснюється своєрідною двоплановістю форми чотиристопного хорея, оскільки він (розмір) є носієм не лише класичних, а й народнопісенних традицій, і досить тривалий час переваги цього розміру над іншими хореїстичними розмірами свідчить про мелодійність української поезії, глибину її зрощення з народнопісенною сферою.
Активний у поетиці О.Лятуринської і тристопний хорей, який в українській версифікації взагалі є розміром маловживаним. Особливу його концентрацію спостерігаємо у збірці "Ягілка", де зібрані поезії виключно рослинної тематики. Питома вага Х3 в "Ягілці" становить 48 %; 2% двостопного хорея входить до гетерометричних структур хореїчних три та чотиристопників, останні займають 50 % творів. Ямб у збірці не трапляється.
Схожа метрична картина вимальовується в "Бедрику" - збірці віршів для дітей. При абсолютній перевазі чотиристопного хорея (66,5 %) знаходимо Х3 (17,4 %), інколи Х2 (у складі три та чотиристопників) та Я3 (лише в одному вірші самостійно, в іншому випадку - з Х3). В амебейній композиції, своєрідній дитячій драмі, "Вовчик і зайчик" О.Лятуринська використала розмір чотиристопного дактиля, усіченого в останній стопі на два склади та позбавленого у деяких версах схемного наголосу.
Аналіз індивідуальної віршової системи О.Лятуринської дозволяє зробити висновок про використання нею основних класичних метрів у досить традиційних для української версифікації двадцятого століття ритмічних варіантах. Однак у віршах поетеси основні класичні розміри набули цілком оригінального і в кожному конкретному випадку нового звучання. При цьому поетеса використовує найрізноманітніші ритмічні засоби - повторення на різних рівнях; enjambement; побудовані на грі звуків рими-дисонанси, асонансні рими; чергування одно , дво та трискладових клавзул; зміна анакрузи і, нарешті, широко застосовуваний прийом іпостасування.
Література
1. Гумилёв Н.С. Избранное. - М.: Просвещение, 1990. - 383 с.
2. Качуровський І. Нариси компаративної метрики. - Мюнхен, 1985.- 119 c.
3. Костенко Н.В. Українське віршування ХХ століття: Навч. посібник. - К.:Либідь, 1993. - 232 с.
4. Лятуринська О. Зібрані твори. - Торонто: Вид-во Організації українок Канади, 1986. - 813 с.
Адреса для листування: Статтю подано до редколегії 1.09.2000 р.
м. Луцьк, вул. Кравчука, 36/416.
УДК 398. 221 (883. 3): 8. 035 "18"
Т.Я.Данилюк-Терещук -
молодший науковий співробітник
Полісько-Волинського народознавчого центру
Інтерпретація фольклорного образу русалки в українській романтичній традиції
Роботу виконано у Полісько-Волинському народознавчому центрі
Особливий інтерес для з'ясування співвідношення міфологічної семантики образу русалки та його мистецької інтерпретації становить українська література ХІХ ст., оскільки творилася вона ще в період активного побутування міфологем. Об'єктом для такого роду спостережень має слугувати найперше творчість Л.Боровиковського, І.Вагилевича, М.Костомарова, М.Маркевича, Т.Шевченка.
Ключові слова: міфологія, міфологема, фольклор, література, романтизм, русалка, образ, інтерпретація, трансформація, символ.
Danilyuk-Tereschuk Т. The Interpretation of the Folkloristic Image of a Mermaid in the Ukrainian Romantiс Tradition. As the Ukrainian literature of the 19th century was created in the period of an active dissemination of mythologemas, it is of supreme interest for the elucidation of the correlation of the image of a mermaid and its creative interpretation. First of all, the works by L.Borovykovskiy, I.Vagilevich, M.Kostomarov, M.Markevich and T.Shevchenko must be the objects for such observations.
Key words: mythology, mythologema, folklore, literature, romanticism, mermaid, image, interpretation, transformation, symbol.
Одночасне зібрання, опрацювання і творче використання фольклорного матеріалу стало характерною ознакою епохи романтизму. Цей струмінь у мистецтві ХІХ ст. не лише змінив уявлення про зв'язок людини та природи, відкрив "нічну сторону життя" [15, 357], а й віддав першість незбагненності, фатальності, пристрасті. Мета, що полягала у поєднанні людини та природи, світу реального з фантастичним, реалізувалась поетами-романтиками через використання міфологічних персонажів.
Народнопоетичні сюжети про русалок як дівчат небаченої вроди, які ваблять своїм співом (сміхом, танцями) перехожих (особливо юнаків), а потім заводять їх до безодні (ріки, виру, прірви, моря), або ж просто залоскочують до смерті, стали благодатною основою для літературних сюжетів про нещасливе кохання, людські переживання і т.д.
У "Заманці" Л.Боровиковського [1, 68] русалки - дівчата, яким байдуже до людських турбот: "Ми не бажаєм ні срібла, ні злота"; людський світ жорстокий: "На білім світі серце заб'ється - язик ворожий з серця сміється". Оберненість міфічного світу людському в інтерпретації автора полягає не тільки в тому, що русалки живуть "на дні дніпровським", досягнути якого людина може, лише втративши життя, а й у світосприйманні. Міфосвіт втілює одвічне прагнення до досконалості, ідеалу: "А ми, русалки, зради не знаєм, Вас молоденьких щиро кохаєм…" Творче потрактування цього міфологічного образу вже від початку формує в українській літературі своєрідний символ: русалка тут уособлює ідеальний світ (міфосвіт).
У "Жулині і Калині" І.Вагилевича [2, 373] оспівана одвічна історія закоханих, яких розлучила смерть дівчини, що "знилась у вир безвісті". Автор жодного разу не називає свою героїню русалкою. Він лише легкими штрихами в народнопісенній традиції створює картини, які одна за одною підводять читача до цього висновку:
Гарна діва,
Loading...

 
 

Цікаве