WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Григорій Федорович Квітка-Основ’яненка літературна і громадська діяльність - Реферат

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненка літературна і громадська діяльність - Реферат

й оновленою традицією, чим пояснюються, наприклад, намагання автора дотримуватися єдності місця, часу й дії, обов'язкове протиставлення негативним персонажам позитивних, однозначність образів, вживання прізвищ-характеристик тощо. Ідеальні персонажі Милов, Твердов, Скро-мов, Достойнов, Благосудов - цераціонально сконструйоване, схематичне уособлення ліберально-просвітительських ідей письменника щодо вдосконалення суспільства й перевиховання панівних класів. У сатиричному зображенні суспільних несправедливостей виявляється сильний реалістичний струмінь. Змальована в комедіях картина об'єктивно підводила до узагальнюючої думки про моральне падіння служилого дворянства, корупцію в чиновницько-поміщицькому середовищі, про-гнилість адміністративно-кріпосницького укладу провінції.
Передова критика відзначила оригінальний талант письменника, новизну й злободенність проблематики комедій, майстерне застосування творчого принципу "писання з натури" при зображенні лиходіїв, вказала на принципове значення "Дворянских выборов" та інших кращих його комедій для російського літературного процесу. М. І. Надєждін, наприклад, наголошував у журналі "Телескоп", що їх автор "пішов шляхом, який ледве не заріс після Фонвізіна" (тобто, що драматург відродив і продовжив кращі традиції російської просвітительської сатири XVIII ст.) і що від його таланту "російська народна сцена може багато сподіватися". Бєлінський згодом назвав "Дворянские вибори", за їх спрямованість проти пороків панівного класу, в одному ряду з "Недоростком" Фонвізіна і "Горем з розуму" Грибоедова, а також відзначив, що в комедіях "Дворянские вибори, часть вторая, или Выбор исправника" та "Шельменко - волостной писарь" відчувається пошук нового методу.
До 30-х років XIX ст. в новій українській літературі розвивалися лише поетичні й драматичні жанри. В російському письменстві вже відчувалася тенденція до превалювання прози. На початку 30-х років з'являються "Повісті Бєлкіна" Пушкіна. Серед українських літераторів і читачів особливого резонансу набули гоголівські "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 -1832), в яких, як і в ряді повістей О. Сомова, А. Погорєльського, М. Погодіна, розроблялася українська тематика. В колах української інтелігенції активізувалися давні дебати про творчі можливості української літературної мови,- тогочасне дворянство вважало її спроможною лише на гумористичні твори. Квітка-Основ'яненко, спираючись на досвід І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, а особливо на багату усну народну поезію, створює українською мовою знамениту повість "Маруся" та ще ряд повістей і оповідань, які склали дві книжки "Малороссийских повестей, рассказьіваемнх Грыцьком Основьяненком" (книжка перша-1834, книжка друга-1836-1837; зберігся рукопис підготовленої письменником третьої книжки). Тим самим він розв'язав цілий комплекс назрілих проблем літературного життя, переконливо продемонструвавши високі естетичні можливості української літературної мови, її придатність для розробки серйозних психологічних тем у прозових жанрах, поклав початок розвитку нової української прози. Це було етапне явище в усій українській літературі, в розвитку її реалізму й народності.
Роль Квітки-Основ'яненка як зачинателя нової української прози відразу була відзначена на сторінках "Учених записок Московского университета" в захопленому відгуку О. Бодянського на першу книжку "Малороссийских повестей": "Хвала пану Грицькові, який першим так сміливо й так мальовничо ввірвався на баскому українському коні в галузь нині всіма улюбленого розповідного роду...". Перша книжка українських повістей Квітки-Основ'яненка, за словами Бєлінського, відзначалася "високими літературними якостями, що йдуть від оригінальності предмета й оригінальності таланту" (І, 239). Ще ряд повістей та оповідань Квітки-Основ'яненка публікується в журналах та альманахах, повість "Козир-дівка" виходить у Петербурзі окремим виданням.
Ці повісті та оповідання були дальшим кроком української і всієї вітчизняної літератури до "народної теми", до світу життя трудівника. В них широко виводяться - як центральні, головні позитивні герої-люди хліборобської праці, тобто представники переважаючої частини суспільства, яким до цього часу відводилося мало місця в світовій літературі і які зображувалися переважно в гумористичному плані.
Українські прозові твори письменника швидко набули широкого суспільного резонансу. Вже 1838 р. "Современник" відзначав майстерне, талановите зображення українським письменником простого народу: "Між сучасними творцями повістей автор, що взяв собі ім'я Грицька Основ'яненка,- без сумніву, один з перших талантів, навіть і не в Росії тільки. Природа наділила його такою тонкою спостережливістю характерів, дивностей і всіх сторін життя, що прекрасне народжується під його пером без найменшого зусилля... Зображуючи простонародний побут - цей камінь спотикання для найщасливіших письменників, він риси не внесе зайвої і жодним словом не зашкодить звабленню" '. Захоплено відгукнулися про Квітчині твори з народного життя та про його реалістичний підхід до зображення простого народу "Отечестзеннне записки", які зазначали, зокрема: "Дві-три особи з простого побуту українців,- постаті зовсім невизначні ні за своїм становищем у суспільстві, ні за складною інтригою, в яку замішані, ні за претензіями на вищі погляди,- під пером талановитого Основ'яненка сильно захоплюють вашу увагу, примушують співчувати собі".
Всі українські повісті й оповідання Квітки-Основ'яненка побудовані у формі імітації розповіді людини з демократичного середовища, мудрого старожила з харківської околиці Грицька Основ'яненка. У своєрідній оповідній манері, в майстерно створеній ілюзії живої розповіді успадковано від народних оповідачів щирість і довірливість тону, вільне оперування фольклорними матеріалами й художніми прийомами, барвистість стилю. В гумористичних творах іноді вчуваються нотки іронічно-комічної оповіді гоголівського Рудого Панька з "Вечорів на хуторі біля Диканьки". Перевтілення в оповідача з народу спонукало письменника поглянути на життя очима простого селянина, трактувати зображуване значною мірою з позицій його інтересів та естетичних уподобань, що посилювало народність і художню правдивість творів.
За принципами й способом художнього зображення дійсності ці прозові твори діляться на дві основні групи: бурлескно-реалістичиі оповідання й повість і сентиментально-реалістичні повісті.
Першу групу складають гумористичні оповідання "Салдацький патрет", "Мертвецький Великдень", "От тобі й скарб", "Пархімове снідання", "На пущання - як зав'язано", "Малоросійська биль", "Підбрехач", сатирично-гумористична повість "Конотопська відьма".
Квітка-Основ'яненко виробив свій специфічний жанр оповідання переважмо шляхом олітературений фольклорних оповідних жанрів-" казки (головним чином побутової), переказу, анекдоту,
Loading...

 
 

Цікаве