WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Аналіз кіноповістю. II. Довженка «Україна в огні» - Реферат

Аналіз кіноповістю. II. Довженка «Україна в огні» - Реферат

Цих боїв не витримували ні звірі, ні птахи, ні плазуни: "Такий страшний був світ у бою. Одна лише людина могла витерпіти бій..."
Опис бойових дій займає у Довженка кілька сторінок. Але це біль зраненого серця, це крик душі: "Люди, схаменіться!" Побачене, відчуте й пережите письменник пропускає через призму мистецького сприйняття і з великим талантом подає читачам: "Повітряні хвилі й буйні завихрення од пролітаючих великих снарядів і вибухів мін зривали людей з землі, крутили їх угорі, як осінній лист, і кидали на землю.
Все повітря прийшло в шалений рух, все воно, вся атмосфера звучала, ревла, вибухала, крякала і гриміла тисячами громів, повітря горіло. На бійцях загоралисясорочки.
...Сім раз сходилися бійці з противником. Сім найтяжчих німецьких атак одбили вони вщент, в порох, в дим. Тридцять шість ворожих танків палало вже перед ними і позносило до неба грізну їхню славу. Трупу ворожого лежало між танками множество".
І таких смертельних боїв було безліч, а закінчувалися вони найчастіше одним:
"Все віддали. Все до останньої нитки. Поквиталися з життям, з війною, з ворогами на. всю силу. Не мудрували, не ховались по резервах і тилах, не обростали родичами на простих своїх артилерійських постах. Не виду-шували з малих своїх талантів великої користі, ...не любили виставлятися напоказ ні в цілому вигляді, ні в пораненому, ні в яких доблестях..."
Автор накиває цих героїв поіменно, а за ними постає весь героїчний народ, який грудьми захистив землю від фашистської орди.
У цьому списку, відповідно до історичної правди, ми бачимо не лише прізвища українців, а й росіян, грузинів, представників різних на-ціональностей, усіх, хто плечем до плеча воював проти німецько-фашистських окупантів. Тому безпідставним видається звинувачення О. П. Довженка в націоналізмі (в гіршому розумінні цього слова).
Письменник захоплюється мужністю своїх героїв, прославляє їх подвиг у віках, хоч-серце його при цьому обливалося кров'ю за марно втраченими силами і житаями.
"Як билися люди! Немов цілі століття незламної упертості і бойових щедрот розкрилися раптом в Вернигорах, Труханових, Вовках і Якимахах. Рідна батьківська земля умножила їх гнів і силу бойового запалу. Вони немов уросли в землю, і коли німці були вже зовсім близько, вони встали як один і пішли в атаку якраз проти середини грізного німецького валу".
Отже, письменник у кіноповісті "Україна в огні" з переконливою прямотою і великою художньою майстерністю розкрив трагедію ук-раїнського народу в найбільшій світовій війні. Висновок у читачів може бути лише один - таке не повинно повторитися!
Але не тільки війна в полі зору художнього дослідження письменника. Він з усім жаром серця, чутливого до несправедливості, засуджує більшовицьку концепцію класової боротьби. Саме ця теорія, впроваджувана в практику, породила репресії, страх людей, недовіру один до одного, моральне спустошення душі, догматизм і бездуховність. Прикладів цього ми знайдемо в кіноповісті чимало.
Ось прокурор партизанського загону Лиманчук дізнався, що парти-зани захопили в полон жінку італійського офіцера Пальми Христю. Він дуже зрадів (?!) і відразу заочно присудив її до розстрілу як підлу зрадницю вітчизни. Лиманчук "недавно прибув до загону з Великої землі з високою місією чинити в самому пеклі боротьби справедливий суд над підлими відступниками, запроданцями, націоналістами-душогубами та іншим пропащим людом. Він був людиною великої кришталевої чесності і такого ж душевного холоду, який помагав йому не втрачати, як він казав, лінії ні за яких обставин..." Хоч перед цим ми бачимо цього "незгораємого шкафа" втікаючим. І при цьому він звинувачує дівчат у паніці, обманює й заспокоює, що місто ніколи не здадуть. Тепер він "чистий", а ті, хто побував в окупації,- ні.
Жертви війни, мучениці, як Христина Хуторна, правомірно задають питання своїм суддям: чому ж вони виросли не горді, не достойні і не свідомі? І самі ж дають відповідь, що до війни "міряли дівочі... чесноти головним чином на трудодень і на центнери бурякові...", не дбаючи про виховання гідності та духовний розвиток.
Цікавий напружений діалог Лавріна Запорожця і Максима Заброди на колючому дроті концтабору. Обидва вони українці, але між ними прірва: розкуркулення, страждання на чужині, голод і холод Сибіру з одного боку та віра в справедливість ідей "вождів пролетаріату" з другого.
Україна - єдина в світі країна, де не вивчають як слід історію власного народу, де люди не знають і не шанують своїх героїв. То ж звідки взятися патріотизму, відданості й мужності в людині-безбатченкові? Ось на цьому наголошує письменник. Він вірить, що такі жорстокі уроки історії не пройдуть даремно.
Незважаючи на жахливі картини боїв і страждань, змальовані автором, кіноповість "Україна в огні" залишає якесь світле враження. Може, завдяки тому зворушливому сімейному мотивові, що нагадує Шевченкове "Садок вишневий коло хати...". О. Довженко показує багату на дітей і щасливу довоєнну родину Запорожців, яка дружно співає улюблену материну пісню "Ой, піду я до роду гуляти. А у мене увесь рід багатий..."
На чолі роду - голова колгоспу Лаврін Запорожець. Мати Тетяна Залорожчиха - центр родини, її душа. Сини: Роман - лейтенант при-кордонних військ, Іван - артилерист, Савка - чорноморець, Григорій - "майстер урожаю", Трохим - рільник, щасливий батько п'ятьох дітей. А ще "дочка Олеся - всьому роду втіха. Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, чарівних вишивок і пісень". І пасічник дід Дємид, колишній чорноморець, з "божественною білою бороцою", якому "хочеться їхати в чисте поле літа доганяти".
Дружну, роботящу родину розсіяла війна. У перші ж дні вона забрала життя в сміливого, але нерозважливого Савки, поранила маті}), кинула у вир боїв синів. Батька Лавріна Запорожця чекало гірше за смерть - звинувачення у зрадництві, бо він на прохання громади став старостою. Примушував людей орати землю, тягнучи ярмо замість коней - щоб зліші були, не корилися ворогові та йшли в партизани. Склав список найкращих сільських парубків та дівчат для відправки в Німеччини, додавши при цьому знак партизанам, які могли визволити молодь. Селяни вирощували хліб, худобу, але все це десь зникало. Лаврін хоч таким чином виконував, священний обов'язок боротьби із фашистськими
Loading...

 
 

Цікаве