WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Повість-казка „Земля світлячків” – природній переказ письменником подій від реальності до казки, до політичної фантазії (Віктор Близнець) - Реферат

Повість-казка „Земля світлячків” – природній переказ письменником подій від реальності до казки, до політичної фантазії (Віктор Близнець) - Реферат


РЕФЕРАТ
з української дитячої літератури
на тему:
Повість-казка "Земля світлячків" -
природній переказ письменником подій від реальності до казки, до політичної фантазії
(Віктор Близнець)
Віктор Близнець - відомий український письменник, який присвятив свою твору діяльність дітям. З під його пера вийшло багато оповідань для малого читача. Серед його творів важливе місце займає повість-казка "Земля світлячків". Написана вона в 1977-1978 роках.
Нова повість-казка "Земля світлячків" знайомить із життям лісових чоловічків, які перемогли страшних печерних ворогів.
"Земля світлячків" - це весела й трохи сумна казкова повість про Сиза ХІІ, про лісових стовусів і тривусів та їхню перемогу над Магавою І та його прибічниками. Складається твір з 16 розділів, кожний з яких починається скороченим записом змісту розділу. Всі розділи з'єднані між собою. Повість-казка приваблює читача тим, що в ній поєднане реальне і вигадане, дійсність і фантастика, добро і зло, радість і смуток.
На першій сторінці повісті - казки містять такі слова самого автора:
- Цю повість я писав, доброю пам'яттю згадуючи лісову Каланчу, сосни й березові галявини Пущі - Водиці, моїх найкращих друзів у походах Олею і Раю, які одного разу привели мене до невеликого горбика над озером і сказали: "Ось тут він і похований, наш бідний Чублик". - внизу стояв підпис - Автор.
Про що ж ця повість-казка? Хто такі стовуси і тривуси? Чому Магава І - ворог? і т.д. Дати відповідь на ці запитання можна дати тільки тоді, коли прочитаєш твір. Отже, починаємо мандрувати сторінками казкової повісті. Коротко ми дізнаємось про події в них.
Розділ 1.
Сиз ХІІ, він же від роду Стовус, відчиняє двері свого знаменитого музею і запрошує вас у гості.
Кімната Сиза завалена і закидана книгами. Крім книг мав ще одну слабість - любив поспати: 1 око - читало, друге - спало, потім перше, що читало - спало, а друге читало. Спав вдень, вночі відчиняв свій музей.
Було в Сиза ХІІ сестра Мармусія - про неї більше довідаємось в Розділі 3.Вона приносила братові в музей березового квасу, запалювала люльку і вкладала брата на малий шкіряний диванчик. На дверях музею вішала табличку: "Скоро буду". Пішов у лісову академію. Сиз ХІІ". А жили вони в Країні Довгих Озер.
Своєму музею Сиз присвятив все життя. Ось він іде до музею, протирає рукою табличку, на якій вигравіювано старовинними літерами:
Все відомий музей світлячків доктора трутознавства і личинкознавства Сиза ХІІ Стовуса.
Вхід безкоштовний!
Відвідини тільки вносі.
Ласкаво просимо!
До нього в гості іде друг Вертутій зі своїм дванадцятилітнім онуком Чубликом.
Розділ 2.
Сиз ХІІ веде гостей в підземелля і показує свої найдорожчі скарби.
"Коси русалок" і "Риба-мішкорот".
Розповідається про те, що Чублик вчиться в Лунарії, в славнозвісній школі професора Ворсави на першому курсі.
Сиз веде їх показувати свій музей. Розмовляють. Вертутій не забуває своє слово присмачувати м'яким громоподібним прикашлюванням: кхе-хе, кхам!
1-й зал музею: земляні світлячки - гнилики, трухляки, гриби, личинки та ін. дива. На дверях: Руками не чіпати - пече!
(Хе-хе, жартую, не бійтеся! Сиз ХІІ).
Чублик відкриває двері - із глибини залу лилося якесь волохате, якесь підсинене підземельне сяйво! Сих водить Чублика, показує, розповідає.
2-1 зал: було страшно і темно як в глибокій печері, і в тій густій імлі блукало безліч маленьких вогників - ліхтариків. Це жуки - світляки, з латинської лампіриси. "Коси русалок" - це звичайні дощові черв'яки.
3-й зал: морське дно - риби, водорості, риба-мішкрот".
Розділ 3.
Сиз ХІІ знайомить нас з рідною сестрою Мармусією, замовляє три чашечки кави коро-хоро і висловлює кілька мудрих думок. Під кінець він обмінюється з Вертутієм цікавими подарунками.
"Мармусія (97 років) - висока, пряма, сухорлява стовусиха, вчилась в Ютландії, в королівському коледжі". Сиз, його сестра, Вертутій і Чублик розмовляють.
Сиз дарує Чублику світлячків, яких виростив сам, а Ветутій йому - вітряного млинка, який крутиться в інший бік.
П'ють каву, Мармусія розповідає про коханого Чуй-Голована, який в неї на очах розбився.
Розділ 4.
Сиз ХІІ, Вертутій і Чублик пливуть до верхнього озера.
"На пущу! Веслуйте сюди!" - гукає з берега Хвороща. У царстві динь.
Всі пливуть озером на човні: сперечалися, хто першим поселився на берегах Довгих озер: стовуси чи тривуси. Сваряться, кричать, б'ються - човен перевертається і всі падають у воду. У Чублика випали подаровані Сизом світлячки... Вибралися всі з води на човна. Пливуть далі. Лунає пісня. Хворощ кличе до себе. Пригощає динями:
1-ша - всередині галушки;
2-га - диня-верблюд;
3-я - диня, обліплена глиною; розбили - налита медом;
4-та - диня-кавун;
5-та - диня-вертутівка.
Переїлися, у всіх болять животи, на що Хвороща каже: "чрево не дерево, роздасться. Коли Хвороща пішов на город по ще одну диню - гості втекли, сіли в човен і попливли.
Розділ 5.
Дорога на Верхнє озеро. Перегук звірів у темряві. Розмови про дикого лісового приблуду. У ????????? вітрячків.
У Вертулія тріснули ґудзики на штанах від переїдання динями.
Пливуть. Побачили незнайомих звірів. Сиз розповідає про звіра (Мертва Паща) який задушив його діда.
Підпливши до піщаного берега - це володіння Вертутія - вітрячки, далі царство водяних млинків, далі 2 ряди піщаних млинків.
Відпочили, скупалися.
Сиз повернувся додому. Біля будинку побачив що за ним стежать 2 чиїсь хижі, насторожені очиська.
Розділ 6.
Погані прикмети: птахи і гриби тікають із лісу. Всі збираються на раду до професора Варсави. "Ви вмієте ходити по-королівському?".
Ранком в лісі все гриміло. Всі зібралися до Варсави... Сиз вирішує іти на Щербаті скелі в розвідку, Чублик з ним. Під час мандрівки Чублик вчить ходити Сиза по-королівському - кроком тихим, підстрибуючи.
Розділ 7.
Обвуглені дерева. Страшна зграя, що пробиває собі дорогу в хащах лабами. Втеча, погоня, підводна мандрівка.
Бачать обвуглені дерева, в дуплі мертві білченята - все в лісі спалене. Оглядають. Хтось підкрадається... Тікають від страшних незнайомих чудовищ. Повертаються додому.
Розділ 8.
Дивний гість-відвідувач, з якого зробилося 12. Напад і нагле викрадення Сиза.
Раптом до музею зайшов незвичайний гість. Сиз показує йому музей. В кожному залі з гостя робиться всі більше і більше. В кінці їх зробилося 12. вони викрали Сиза, несуть його через музей. На це надходить Вертутій з Чубликом, бачать це, кличуть на допомогу.
Розділ 9.
Сиз в ямі. Розмова 2-х каторжників - болотного і печерного. Дещо цікаве про Магаву і його одноплеменців.
Сиза принесли в печери, поклали в яму. Сиз зачув, як Дригайло і Квасило (сторожі Сиза) розмовляють про Магаву, про те, що вони бояться води, дізнаються, що Магава - брат Мертвої Пащі... Приходять печерні зброєносці і забираютьСиза до сокрушителя.
Розділ 10.
Сиз перед ликом Магави І. Білий кінь. Сльози старого Лапані. Треба рятуватися!
Приводять Сиза до Магави. Все в перевернутій подобі (кінь, крісло і т.д.) Магава хоче, щоб Сиз привів своїх до нього. Магава налякався світлячка, що випоз з Сизової кишені. Сиз побачив діда Лапаню, той розповідає як його спіймали. Вирішують тікати.
Розділ 11.
Гра у печері піжмурки. Куди пропав Лопаня? Куа попадає на втікачів. Ще одна втрата.
Слуги Магави - шукають втікачів. Сиз з дідом домовляються розійтися. Слуги їх доганяють, та їм вдається втекти і врешті решт зустрітися знову.
Розділ 12.
Мармусія з веслом на озері. Троє на човнах. Хто швидше - ти чи вони?
Мармусія заходить в кабінет брата і помічає, що його немає. Зустрічає Вертулія та Чубрика, вирішують шукати Сиза. Пливуть на човнах на озері і знаходять Сиза з дідом.
Розділ 13.
Сліди розбою над озером. Друга нарада у Варшави. Мудре й повчальне слово професора. Сиз: "Треба готувати кручу!"
Вороги спалили музей-корч Сиза, млинки Вертулія. Збираються на другу нараду у Варшави. Складають план як визволитися від ворогів.
Розділ 14.
Стовуси й Шривуси готують кручу. Сиз і Чублик у засідці. Парадний вихід Магави. Картина жорстокої страти.
Всі роблять засідку на кручі. Сиз і Чублик пішли, щоб привернути увагу ворогів і привести їх на кручу.
Розділ 15.
Таємничі приготування стовусів і тривусів. Руя і чорні блискавки котяться до озера. Де Чублик?
Сиз з Чубликом біжать, за ними женуться вороги. Всі стовуси і тривуси оточили Магаву з його служителями, загнали їх в куш: ті впали з кручі.
В цей час печерні і болотні найманці Магави нищать підземну школа Лунорний зал. Чублик хотів їх зупинити, його вбили. Друзі ховають Чублика на високому погорбі.
Розділ 16.
Останній, який підтверджує древню істину: все йде, все минає, а добра кава ?????? і світлячки залишаються на землі.
Після сну Сиз прокинувся на долоню сіло мале пташеня. Він збудував новий корч-музей, зібрав нову колекцію світлячків. Стояло 3 вітрячки.
Таблиця на музей була та сама, внизу дописано: "Заходьте тільки по-королівськи. Оп-ля-ля!".
Вертутій ходив до Сиза в гості з своїм молодшим внуком.
- Ходімо, я покажу вам своїх світлячків.
В повісті письменник змалював красу природи, людської душі, відважність та справедливу боротьбу проти ворогів.
Цей твір великий сплив на дітей: вчить працювати, бути щедрим, як Хвороста, відважним як малий Чублик та всі стовуси і тривуси.
Такі твори необхідні в повинні займати значне місце в дитячому читанні. Фантастичний персонаж Сиз-стовус, Мармусія, Вертутій, Чублик і багато ін. зовсім свідомо входять у свідомість сучасної дитини.
Добрих чоловічків не можуть покорити могутні злі сили, життя торжествує.
Loading...

 
 

Цікаве