WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Юрій Мушкетик. - Реферат

Юрій Мушкетик. - Реферат

далекоглядного не тільки полководця, а й політичного діяча, яким був Сірко. Його мета - через правду про Сірка дійти до істини про історичну долю нації. Тому романіст дає широкий - і в плані інтимних, родинних стосунків Сірка, драми його сім'ї, і в плані воєнно-політичної діяльності героя - одного з справжніх вождів - життєпис центрального персонажа. Але завжди і за кожним описом ми бачимо інтереси суспільства: чи то у війні з татарами й шляхтою, чи то у складних взаємовідносинах з гетьманами. У творі "Позиція" його герой Федір Грек у момент тривожнихроздумів робить висновок: "Певно, людині іноді все-таки потрібно обдумати себе і своє життя", інакше не зміниться на краще ні вона, ні її світ.
Про Сірка Ю. Мушкетик також пише, дбаючи про сучасність та будучину. Не випадково вершиною духовного життя й цього персонажа стає епізод, коли він думає: буття треба бачити у всьому його багатстві, різноманітності, суперечностях, неприпустимі одно-мірність і однолінійність. Ось і він, Сірко, "був молодий і дикий, як степовий вітер. І нічого йому не було потрібно, тільки степ та кінь, та зорі над головою. Лише після смерті синів збагнув, що людина - то не тільки степ, кінь і зорі. Людина - вона тоді, коли думає про інших людей, коли молиться за інших і коли їй болять їхні рани". Через роздуми про людину, про своїх соратників, Сірко піднявся до розуміння обов'язків перед дружиною, синами, рідною землею, бойовим товариством, а тим самим піднявся до величі і безсмертя. Такими виявилися справжні народні натури Сироватка та Лаврін, що стали символами людської величі, вічності. А гетьманів Дорошенка, Самойловича не порятували ні багатство, ні хитрість, ні військова кмітливість та влада: їх імена назавжди пов'язані з символами двоєдушності, слабосилості, бездуховності, а то й зради. Отже,- cмерті ще за життя.
Соціальна справедливість, національна свобода, гуманізм та висока духовність особистості - ось ідеали Ю. Мушкетика. Він зупиняє наш погляд на подіях і постатях драматичних, а то й трагічних. До того ж не лише з найдавнішої історії. Роки війни з фашизмом та повоєнні - предмет роздумів митця у романах, повістях "Вогні серед ночі" (1959), "Чорний хліб" (I960), "Останній острів" (1969), "Жорстоке милосердя" (1973). Характерні навіть заголовки: "Жорстоке милосердя" - про зраджену віру в кохання та дружбу, в романтику юнацької вірності і винагороду за страждання; "Останній острів" - про спробу відсидітися, перечекати, виплисти на поверхню тих, хто ніс в собі антидуховність сталінізму, жорстокість апостолів влади.
Глибокі роздуми про сутність та призначення, можливості людини визначають і зміст, і форму творів "Біла тінь" (1977), "Біль" (1978), "Старий у задумі" (1978), "Позиція" (1979), "Вернися в дім свій" (1981), "Рубіж" (1984), "Обвал" (1985), "Жовтий цвіт куль-баби" (1987),"Суд" (1989).
Прикметно: персонажі цих творів - і історичні постаті (як Гоголь, Кукольник у повісті "Жовтий цвіт кульбаби"), і типізовані образи людей села ("Позиція", "Рубіж") та міста ("Вернися в дім свій", "Біла тінь"); представники як трудових професій (мати у повісті "Біль"), так і науки, творчої інтелігенції ("Старий у задумі"). Так само розмаїта й палітра жанрів Ю. Мушкетика: маємо історичні, соціально-психологічні романи ("Гайдамаки", "Крапля крові"), повісті-притчі ("Старий в задумі", "Біль"), філософсько-психологічні драми ("Смерть Сократа").
Але є те спільне, що визначає цілісність ліро-епосу Ю. Мушкетика - пошук сутності людини, меж її можливостей, причин смерті і безсмертя, добра і зла. Це також прагнення досліджувати людину, щоб бачити її зсередини, а тим самим спонукати читача пройти шляхи від аналізу до самоаналізу, від оцінки об'єктивної реальності до вироблення суб'єктивного ставлення, власних оцінок та особистої позиції, вибору в найголовніших питаннях буття.
Саме прагнення допомогти людині знайти шлях до істини, а тим піднятися до гуманістичного етичного й естетичного ідеалу, спонукає Ю. Мушкетика зображувати Гоголя в трагічні, а Кукольника в комічні (з точки зору історії) моменти життя. Так само в ім'я пізнання причин величі або нікчемності людини письменник в повісті "Біль" зображує учасника війни Івана через призму болючих роздумів матері (вона не знає, що син відступився у час біди від товаришів, однак відчуває його драму: неповноцінності існування живого, коли побратими з його вини - мертві). Тільки глибини самоаналізу почуттів, дій, роздумів, потаємних замірів допомагають і героєві "Позиції" Греку Відстоювати добро від зазіхань сільських та районних чиновників, а героєві "Рубежа" Оресту повстати проти влади Пароконя, що виступав як благодійник народу, а насправді був геніальним втіленням лицемірства та фальші, демагогії сталінсько-брежнєвського шталту.
Як правило, герої Ю. Мушкетика - максималісти в ставленні до себе, а тому й до інших людей. Через це їхнє життя чесне, красиве, але доля нерідко трагічна. Така вона в архітектора Тищенка (героя роману і п'єси "Вернися в дім свій"), така в героїні оповідання "Суд" - талановитої трудівниці, колись уславленої за благородну працю, а нині підсудної Ганни.
Знову властивий методу Ю. Мушкетика принцип: в центрі зображення - кульмінаційна подія (совість села постає як його ганьба), за якою - історія життя Ганни, а водночас - історія не лише села, а й усього селянства, держави, в якій сталінізм афішував себе як втілення народолюбства, а був прикладом найжорстокішого антигуманізму.
І на цей раз окремий факт набуває значення символу, "буденна" подія - метафоричності та притчевості. Драма Ганни жорстока, бо судять її ті, хто вчора хвалив, отже - лицемірні й фальшиві друзі. А твір, лаконічний за об'ємом, суворо-реалістичний за стилем, набуває значної узагальнюючої сили, бо картина суду над довірливою жінкою - то суд над всім тим, що зумовило кризу соціальних, національних, духовних відносин суспільства і саме мусило стати підсудним.
Правда життя - в ім'я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи - така громадянська й художня мета творів Ю. Мушкетика. Це й визначає високу суспільну значущість доробку митця, його новаторську сутність, перспективу творчого розвитку.
Література
1. Дубина М.І. Українська ліература.-К :Освіта,1997.-360с.
2. Непорожній О.С. Українська література.-К :Освіта,1995.-623с.
3. Петренко А.О.Юрій Мушкетик.-К.: Освіта, 1978.-280с.
4. http://www.day.kiev.ua
5. http://www.vlada.kiev.ua/ums

 
 

Цікаве

Загрузка...