WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Іван Франко і Коломия - Реферат

Іван Франко і Коломия - Реферат

київських гостей та дещо розповідав мені про ту зустріч. Роз'їхалися гості 13 або 14 серпня. Іван Франко, Олександр Кониський і Федір Миколайчик повернулися до Львова.
СТВОРЕННЯ РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ ТА ВІЧОВИЙ РУХ
Радикальна партія була заснована в Галичині 1890 року. Її програма відповідала потребам селянства. З поширенням радикального руху пожвавішало політичне життя в краю. Віча, які почали масово скликатися селами, гуртували народ, підносили його людську гідність...
Перше народно-радикальне віче на Прикарпатті відбулося 2 лютого 1891 року в Коломиї, в залі "англійського" готелю "Ціта". Іван франко не був задоволений виступами селян, а найдужче дратували його промови інтелігентів. Лишень кілька хлі-боробів виступили сміливо й розумно з приводу виборів та відверто засудили надужиття влади і запропонували конкретні заходи V боротьбі з тими зловживаннями (Народ. - 1891. -№4.- С. 57-58 та Кур'єр Львовскі. - 1891. - Ч. 35).
Року 1893 Іван Франко приїздив до Коломиї десь у першій половині липня, щоб вирішити питання про збір коштів та видання радикальних часописів і книжок. Про це дізнаємося з листа Михайла Павлика до Михайла Драгоманова від 19 липня 1893 року, в якому той повідомляв адресатові, що до Коломиї приїхали Іван Франко, Северин Данилович і київський гість Микола Ковалевський - письменник і громадський діяч, який спеціально займався збиранням коштів на прогресивні видання з Галичині (Перепнска М. Павлика з Михайлом Драгомановим.-- Т. VII. - С. 242).
Удруге того року приїздив Іван Франко до Коломиї 30 липня, аби взяти участь у загальних зборах щодо заснування радикального товариства "Народна воля", яке поставило собі за мету підняти політичну свідомість селянства (Народ. - 1893. - № 16. - С. 172). Збори відбувалися в залі павільйону в міському парку над потоком Радилівкою. Той павільйон десь у 1960-ті роки розвалився.
Загальні збори "Народної волі" почалися о 15 годині за участю понад 300 осіб, переважно селян. Відкрив зібрання адвокат Северин Данилович. Він пояснив мету новоствореного Товариства. Після виступів Михайла Павлика, Івана Герасимовича та ще декількох осіб почалися вибори членів виділу Товариства і ного голови. На пропозицію Кирила Трильовського головою обрали Івана Франка, а членами виділу - Северина Даниловича, Михайла Павлчка, Івана Герасимовича, Кирила Трильовського й селян Івана Сапдуляка зі села Кардова, Івана Дорундяка з Кийданча, Н. Фокшея з Москалівни і Василя Кщданецького з Печеніжина (Діло, - Ч. 159. -
С.1-2).
Подякувавши за довір'я, Іван Франко виголосив довгу промову, в якій охарактеризував свою і Павликову дев'ятнадцятирічну працю над організацією та піднесенням рівня свідомості наших рільників. "Такі то були часи, - сказав поет, - нас люди цуралися, та просто боялися... З часом ми пізнали грунтовніше, яка біда наших селян так глибоко запустила свої коріння. Ми стали соціалістами, обгорнули своєю любов'ю нужденний наш нарід. Її... і стали усвідомлювати його. Ми стали радикалами, бо на грунті Галицькім треба було вибирати посередню дорогу. Може й ми помилилися щодо вибору засобів боротьби... але наші думки й наміри були щирі... Мені закидувано космополітизм, але я ким ніколи не був... Говорено, що я українець, якого кости оброслії польським м'ясом. Це тому, що я працював в польськім "Кур'єрі Львовскі м" та в інших польських газетах. Цього я не встидаюся, бо заробляв на хліб у польській пресі, а служив весь час тільки українській справі..." (Діло. - 1893. - № 159. - С. 1-2).
Прожив тоді Іван Франко у Коломиї чотири дні, до 2 серпня, як про це свідчить його лист до Михайла Драгоманова (Т. 49.- С. 411). А затримався він у місті над Прутом довше для того, щоб налагодити всі організаційні справи, пов'язані з "Народною волею".
Того ж 1893 року Іван Франко приїздив сюди ще 29 жовтня на нараду представників радикальної партії з навколишніх повітів. Темою цієї наради була ситуація, яка склалася в краю, а точніше - в Галицькому сеймі, на якому виступили голова "кола польського" Яворськпй з осудом проекту виборчої ординації й посол Страдніцький, який у цинічній формі образив честь працюючого люду (Кур'єр Львовскі. - 1 листопада. - С. 1.).
Вибирався Іван Франко до Коломиї і 1894 року, можливо, на засідання виділу товариства "Народна воля". У листі до Михайла. Драгоманова
13 травня 1894 року він писав: "Я мав намір бути сидиш днями в Коломиї і написати Вам відтам, переговоривши з Павликом і Компанією, та заслаб хлопчик (може, Андрій - І. Б.) і мені годі було їхати, та покинути жінку з дітьми..." (Т. 49. - С. 498). Далі з тексту випливає, що Іван Франко розчарувався в політиці. На слова Михайла Драгоманова, "коли хочете займатися політикою", Іван франко відповів: "То-то й є, що я нею не хочу займатися, і власне рад, що останній мій провал (мова йде про непорозуміння між Франком і Павликом - І. Б.), сам собою наказує мені усунутися від політичної діяльності, до котрої у мене поперед усього нема нервів... Та історія отся буде для мене наукою на будуще - сидіти при писательстві і не лізти в політику, а головно не лізти в неї там, де властиво потребують моєї фігури, а не моєї думки і ради, як се було з моїм вибором на голову виділу "Народна воля" (Т. 49.- С. 499).
Мабуть, під ту пору, а може, дещо пізніше. Іван Франко написав свою резиґнацію з головування в "Народній волі". Президія Товариства на своєму засіданні 15 травня 1894 року не прийняла його відмови та просила забрати заяву назад (Хлібороб. - 1894. - № 8-9). Але поет уже більше не з'являвся на засідання.
У роках 1895-1898 Івана Франка висунули на посла до парламенту у Відні, і він уже не мав часу виїздити на віча до Коломиї. Виступав на виборчихдільницях в округах Перемишль- Добромиль-Мостиська та Збараж-Скалат.
І все ж поет знайшов час, аби взяти участь у радикальному вічі в Коломиї, яке відбулося 19 травня 1896 року в залі міської ратуші. Туди з'їхалися представники сільських громад з Коломийщини, Снятинщини, Косівщини та Городенківщини. Крім хліборобів, виступили також адвокати Теофіл Окуневський із Городенки і Северин Данилович із Кутів. На вічі обговорювали проект громадської реформи. Іван Франко й інші речники вказували на небезпеку, що таїться в тому проекті, і закликали рішуче виступити проти реформи (Діло. - 1896. - № 279. - С. 1-2).
ПЕРЕДОСТАННІ ВІДВІДИНИ
Іван Франко приїздив до Коломиї 1900 року. Довідуємося про це з його листа до Агафангела Кримського, писаного у жовтні 1900 року: "Звістка про Ваше погане здоров'я зажурила мене дуже. Що ж се буде з нас, коли з нашими найліпшими молодими людьми таке діється! У мене також клопіт, моя жінка тяжко недужа. У неї літом була руптура (грижа. - І. Б.), яку оперували щасливо, а тепер проявилося божевілля на тлі зразу еротичнім, а потім релігійнім. Правда, їй тепер уже ліпше (вона живе в Коломиї в домі одного знайомого лікаря) (тут Франко має на увазі Володимира Кобринського, який тоді мешкав у власному будинку на теперішній вулиці Січових стрільців. - І. Б.). Але, що це хвороба у ній фамільна, а організм її дуже утлий й вичерпаний, то я боюся, що поліпшення буде тільки хвилеве" (Т. 50. - С. 158). Імовірно, що у зв'язку з недугою дружини Іван Франко мусив супроводжувати її до Коломиї, а потім удруге бути в місті, кили забирав жінку додому, хоча про, досі не виявлено
Loading...

 
 

Цікаве