WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Іван Франко і Коломия - Реферат

Іван Франко і Коломия - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Іван Франко
і Коломия
ВСТУП
Причини, які спонукали Івана Франка покинути Львів та шукати порятунку у селі Нижньому Березові (тепер Косівського району) геніальний український поет і мислитель описав у листі до Михайла Драгоманова 26 квітня 1890 року: "Безтолковий процес, котрий упав на мене, як серед вулиці цегла на голову, і котрий скінчився моїм засудженням, хоч у мене не було за душею й тіні того гріха, який мені закидували, .., був для мене страшною і тяжкою пробою... Мене трактовано як звичайного злодія, по-саджено між самих злодіїв та волоцюг... Та не сама тюрма була для мене найтяжчою пробою: засуд Кримінального суду, а особливо те, що. я опісля застав на світі, сто раз тяжчий і несправидливіший засуд усеї суспільности, кинений на нас, страшне болів мене. Мене викинено з "Просвіти", заборонено приходити на "Бесіду"... Ті, котрі хотіли мати зо мною яке-небудь діло, зустрічались зі мною тільки в секреті, що мене ще дужче принижувало... Старші народовці і священики нас цуралися, при нас стояла тіль-ки горстка молоді" (Франко Іван. Зібр. творів: У 50т.-Т.49.- С. 245-246).
Така важка атмосфера панувала у Львові весь час після виходу Івана Франка на волю аж до виїзду до Нижнього Березова.
У листі до Михайла Павлика 10 лютого 1880 року поет скаржився: "От я з початком року (1879) найнявся до "Діла" новини писати; іншої роботи Володимир Барвінський не хотії уступити, ну, але тепер, по виході Шеля, дем го сокрушив (ідеться цро брошуру Ганса Шеля під назвою "Суспільно-політичні сторонництва в Німеччині", виданій як додаток до 13-го випуску "Дрібної бібліотеки" 1879 року.- І. Б.), він відвернувся геть,- новшікн, правда, писати каже, але ані газет не дає, ані не платить. Нікуди члече повернутися, так що я мушу від 1 березня їхати на а село, а. іменню у Ваші сторони, до Березова, до Геника, (Г 48- С, 229).
ВІД'ЇЗД ІВАНА ФРАНКА ДО КОЛОМИЇ
Про свій виїзд до Нижнього Березова Іван Франко повідомив листовно свою давню знайому і кохану Ольгу Озаркевич-Рошкевич, яка проживала тоді з чоловіком Володимиром Озаркевичем у селі Белелуї Снятинського повіту. Лист цей не зберігся, але є відповіді на нього Ольги Озаркевич 12 і 19 лютого 1880 року. їхня авторка порадила письменникові приїхати до Коломиї 1 березня, а з Кирилом Геником зустрітися у Коломиї аж 4 березня. Вона також порадила І. франкові приїхати увечері. Потяг прибував до Коломиї десь о 10-й вечора. "Стрінемося на двірци, - писала давня знайома,- а хоть в ринку. До котрого дому заїдемо, сказати не можу, бо не знаю, як їх означити... На, пиши до Березова, щоби коні по тебе прислав до "К. З." в середу по полудню". (Іван Франко: Статті і матеріали.- Львів, 1958.- Збірник 6. - С. 40.)
Дехто розшифровує криптонім К. 3. як "Коломийська залізниця". Але, на мою думку, безпідставно. По-перше, літери великі, а. по-друге, навіщо було гнати коней аж на станцію. Швидше всього це ініціали якоїсь особи. Припускають, що Ольга Озарке-вич мала на увазі Корнила 3аклинського, який під ту пору нібито проживав у Коломиї і працював професором тутешньої гімназії. Але й .цей здогад нічим не підтверджений.
Де вони - Ольга й Володимир Озаркевичі та Іван Франко-- мешкали ті два дні (з першого на друге та з другого на третє березня) не встановлено. Про ці зустрічі довідуємося з листа Ольги Озаркевич до Івана Франка, надісланого до Нижнього Березова на адресу Кирила Геника 8 березня 1880 року. Цього листа, затримала Коломийська прокуратура, і до адресата він не дійшов. (Там же. - С. 42-45).
Озаркевичі повернулися до Белелуї увечері 3 березня. На станції Снятин "коней не застали і просидівши в залі від 11 години ночі до 5 години ранку, доки не появився фіякр..." (Там же - С .43).
Іван Франко, переночувавши в Коломиї з третього на четверте березня, дочекався коней і разом з Кирилом Геником поїхали де Нижнього Березова. Дорогою зупинилися в Яблунові (тепер селище Косівського району) біля шинку Глікштерна відпочити й перекусити. Там Івана Франка й заарештували.
АРЕШТ У ЯБЛУНОВІ ТА УВ'ЯЗНЕННЯ В КОЛОМИЇ
Того ж дня, 4 березня, в четвер, у Яблунові був ярмарок і зібралося багато народу. Збільшено також, як на лихо, і число чергових жандармів для дотримання порядку. Заарештували поета чергові шандарі Домінік Капустінський та Альберт Філь. У судді Анджеєвського вони пояснили, що саме викликало у них підозру до незнаної особи. Жандарм Капустінський заявив, що насамперед його насторожило те, що Геник часто вибігав з будинку Глікштерна і наче когось шукав. Відтак, коли Капустінський зайшов до приміщення і зажадав від підозрюваного документа, незнайомець не відповів і був збентежений. Геник також був якийсь неспокійний. Коли Капустінський, залишивши їх, вийшов до іншої кімнати, незнайомий і Геник миттю вибігли на вулицю. Це ще дужче насторожило жандарма, і. він заарештував І. Франка (ЛЦДІА, фонд 663, опис 1, с. 114, арк. 142-145).
Жандарм Альберт Філь поцікавився підозрілим на вулиці "Незнайомий не мав при собі паспорта і назвав себе Кароль Срочинський, показавши на таке ім'я тільки проїзну карту. Для того ми завели його на постерунок, а звідтіля припровадили його в Коломию" (ЛЦДІА, фонд, 663, с. 114, арк. 160). Проте в їхніх зізнаннях не сказано, коли "незнайомого" припровадили до Коломиї: того самого дня, чи наступного - 5 березня. Тому залишається нез'ясованим, де перебував Іван Франко - в арешті Яблунівської, а чи Коломийської жандармерії?
У донесенні коломийського старости Кучковського від 5 березня 1880 року, направленому до Львівського намісництва, написано: "Ц. К. жандармерія заарештувала цього незнайомого і сьогодні (тобто 5 березня. - І.. Б.) припровадила до староства" (Іван Франко: Документи і матеріали. - К., 1966. - С. 87).
Але і в цьому документі достеменно не визначено, яка. саме жандармерія привела Івана франка до староства - Яблунівська чи Коломийська. З наведеного тексту випливає, що; та сама, жандармерія, яка заарештувала поета, тобто Яблунівська, та ж і привела його 5 березня до староства, а з 4 на 5 березня тримала його під арештом у Яблунові. Якщо це справді так,, то припущення, що цю ніч Іван Франко перебував під арештом у Коломийській ратуші, можна відкинути.
Після допиту, що його влаштував Коломийський староста Кучковський, "незнайомий" признався, що він і є той Іван Франко, якого 1878 року судили у Львові за соціалізм (Іван Франко. Документи і матеріали. - С. 87-88). Староста Кучковський звелів відправити поета до Коломийської в'язниці, що рбзташовувалася на теперішній, вулиці Михайла Павлика (Там же. - С 87-88). Того ж дня, 5 березня, в'язниця рапортувала Коломийському повітовому судові, що Іван Франко припроваджений До тюрми і поміщений у камері № 6 (Там же, С. 88). Шостого березня слідчий суддя повітового суду Анджейовський ухвалив розпочати попереднє слідство проти І. Франка, а 7 березня допитав поета. Іван Франко подав скаргу до радної палати, яка того ж дня відхилила її як безпідставну.
Восьмого березня узв'язку з Франковою справою бул.и заарештовані Кирило Геник із Нижнього березова та селянин Антін Мельник із Яблунова,- а також Порфир Гладій, родом із Нижнього Березова, але замешкалий у сусідньому селі Лючі (ЛЦДІА, фонд 663, с. 113, арк. 20-20/а). Їх Анджейовський переслухав 9 березня. А'тим часом Косівське староство
Loading...

 
 

Цікаве