WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Дмитро Степанович БОРТНЯНСЬКИЙ - Реферат

Дмитро Степанович БОРТНЯНСЬКИЙ - Реферат


РЕФЕРАТ
"Дмитро Степанович
БОРТНЯНСЬКИЙ"
П Л А Н .
І. Народження. Глухівський період життя.
1). Історія сім ї Бортнянських. Народження Дмитра
Бортнянського.
2).Глухів - столиця гетьманства України.Традиції
Глухівської музично-хорової школи.
3). Навчання Дмитра у Глухівській співочій школі.Від-
їзд до Петербургу.
2.Навчання і робота в Петербурзі у Придворному хорі.
(1758-1768рр.)
1). Історичні події 1758-го року.
2). Система навчання і роботи у Імператорському
хорі.
3). Зустріч Бортнянського з Бальдасаре Галуппі.
Вплив Галуппі на формування творчої особистості
Бортнянського.
4). Від їзд до Венеції (1768р.).
3. Венеціанський період (1769-1779).
1). Перші враження від Венеції.
2). Навчання і робота в Італії.Зустріч і відносини з
Березовським.
3). Участь Бортнянського у військових і політичних спра-
вах.
4). Італійські опери Бортнянського.
5). Від їзд на батьківщину.
- 1 -
4. Робота і життя в Петербурзі (1779 - 1801).
1). Робота в якості капельмейстера при російському
дворі, керівництво хорами. Створення циклу духовних
хорових концертів.
2). Призначення капельмейстером при "малому" дворі
Павла Петровича. Створення клавесинних творів.
Створення концертної симфонії - першого в Росії
Симфонічного твору. Створення опер "Празднецтво
Сеньора", "Сокол", "Син-суперник".
3). Призначення на посаду керуючого Придворною хо-
ровою капелою - головним хором Російської держави.
Адміністративна робота в капелі. Створення хорових
концертів, робота над розвитком цього жанру.
5. Період зрілості. Творчість, суспільне життя. ( 1801 - 1825 ).
1). Заснування в Петербурзі філармонійної спілки. По-
чаток діяльності Бортнянського в цій спілці.
2). Внесок Бортнянського у розвиток жанру кантат.
3). Написання творів з приводу Вітчизняної війни 1812р.
4). Останні роки життя.
- 2 -
Ще не так давно ім я Д. С. Бортнянського сприймалось більшістю як відголосок давно минулої доби, зв язаної частково
з історією православної церкви, а частково з деякими сторін -
ками російського хорового мистецтва. Знаючи про його діяль-
ність у сфері духовного , ми знаходились в полоні цих стереоти-
пів. Але ж саме на традиціях, закладених Дмитром Бортнян-
ським, зросли багато талантів. Саме він - один з основопо -
ложників російської національної композиторської школи.Са-
ме він надихав своєю творчістю покоління російських музикан-
тів.
Отже, познайомимось поближче з композитором, його
Сім єю і життям.
Рід Бортнянських походить з Бецької області, що на те-
Риторії Польщі. Звідти родом був дід Степана Васильовича
(батька композитора) - Дмитро Бортнянський. Від свого
батька він отримав декілька сотень десятин землі.
Село, в якому жив дід Степана Васильовича, називалось
Бортне. Звідси і пішло прізвище роду Бортнянських.
Дмитро Бортнянський займав посаду судді і, крім того,
мав "привілей корлівський".
Тому і землі у Ботнянських було достатньо.Син Дмитра -
Василь - також користувався повагою у односельців. Від суд-
Ді він отримав великий посаг, що дозволило йому мати велику
Сім ю і дати освіту своїм дітям. Сам Василь займався тор -
гівлею.
Цій справі навчався у батька Степн Бортнянський. А пі-
зніше був посланий з дому для подальшого розширення справи
в "інші краї".
Так відірвався від рідної землі батько майбутнього ком-
позитора.
Доля привела його в Глухів, де він вирішив залишитись
назавжди.
- 3 -
Не кожний чужинець міг ввійти в число жителів Глухова.
Треба було прийняти присягу на вірність "Її Імператорській
Величності". Степан Васильович Бортнянський не задумую -
чись прийняв цю присягу і став постійним жителем міста
Глухова.
У 1740-х роках постачав для глухівської козацької сотні
харчі та одяг,за що отримав подяку, де була відмічена його
службова "безпорочність".
Купив він у Глухові і будинок, але у 1748-му році у вели -
кій пожежі він згорів.Після цієї події оселився Степан Васильо-
вич уоднієї козачки, чоловік якої загинув. Вона мала дорослого си-
на - Івана,- який служив у Петербурзі при дворі на музичній по-
саді. Тому і мати його - Марина Дмитрівна -користувалась у
Глухові повагою.
Менше, чим через рік Степан Васильович і Марина Дмит-
рівна обвінчались. Потім народилась у них дочка, а слідом за
нею - син Тимофій, який помер у дитинстві. А у 1751-му ро-
ці Марина Дмитрівна народила ще одного сина, якого назвали
Дмитром.
Батьківщиною майбутнього композитора стало україн -
ське місто, один з центрів козацтва, де будуть розгортатися
події, що вплинуть на його долю.
Перша згадка про Глухів у літопису датована 1152-м ро-
ком. Місто знаходилось на кордоні чернігівських земель з Литвою
і Польщею.
У 1708-му році Петро 1 вирішив змінити місце гетьман -
ства в Україні, яке до того часу знаходилось у Батурині, і пере-
ніс його у Глухів. І місто почало розвиватись.
Як відомо, ще з середини 17-го ст. до Москви стали при-
ходити українські музиканти, що вносилс в російську музику
всілякі європейські новинки.
- 4 -
При Петрі1 тако ж кращими співаками вважались ви-
хідці з України, осбливо з Глухова. Після смерті Петра імпе-
ратриця неодноразово запрошувала глухівських співаків до
себе на службу.
Поступово за допомогою тодішнього гетьмана Дани-
ла Апостола у Глухові формується перша в Росії співоча шко-
ла. У 1738-му році на навчанні знаходилось близько двох де-
сятків підлітків. В серпні цього року їм був влаштований ек-
замен і 11 найкращих були відправлені до двору Анни Іоанів-
ни. Очолював хор регент Федір Яворський.
Розчулена імператриця 21 вересня 1738 року підписала
указ про відкриття у Глухові музично-хорової школи.
Ідея цього указу могла належати Олексію Григоровичу
Розумовському,який сам вийшов у графи через співоче ми -
стецтво. В дитинстві він був пастухом, але по святах спі-
вав у церкві, де його почув полковник Вишневський, що мав
свій хор. Разом з хором Вишневського Олексій Григорович
опинився в Петербурзі.
Вже пізніше, завдяки таємному шлюбу з дочкою Петра1,
Єлизаветою, він піднявся до статусу "першої людини" дер-
жави.
У 1743-му році Олексій викликав до себе молодшого
Брата - Кирила і того ж року направив його на навчання за
кордон. Закінчивши навчання, він повернувся на батьківщину
і отримав титул графа,чин камергера і пост президента
Академії наук. А у 22 роки Кирило Розумовський стає геть -
маном України. І якраз у 1751 році Кирило Розумовський
урочисто в їжджає в Глухів.
Ось так
Loading...

 
 

Цікаве