WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життя і творчість Шота Руставелі - Контрольна робота

Життя і творчість Шота Руставелі - Контрольна робота

часу. Героїнь поеми красуню Нестан - Джон, цнотливу і розумну охоплює дух бунтівного протесту, коли вона дізнається, що її чекає шлюб з нелюбом. Вона мужньо переносить неволю в Каджетській вежі, що являється символом тиранії. Боротьба трьох витязів - побратимів за її визволення увінчалося повною перемогою: Каджеті з зруйновано, Нестан Дариджан визволено із "щелепи змія", справедливість торжествує. Оптимістична ідея перемоги справедливості, добра над злом лежить в основі поеми: людина може добиватися повного щастя на землі.
Шота Руставелі розрізняє три види любові. Перший - "божественна", найбільш висока любові. Але автор також за возвеличену земну любов, за глибоке людське почуття, і категорично заперечує грубу, розпустну любов:
Незбагнена таємниця є в міджунуровім коханні,
І до нього не рівняти любодійництва погані;
Хіть-одне, кохання - інше, поміж них безодні й хлані,-
Їх не плутайте, вслухайтесь в ці поради, мною дані!
Теорію любові, викладену в пролозі, Руставелі творчо обґрунтовує в самій поемі. Розуміння любові пов'язане з його теорією поезії, також представленої в порлозі:
Славлю я любов високу, душ піднесених потугу,
Що її не вкласти в слово, нашу мову недолугу.
Дар небес - таке кохання, неземне стремління духу, -
Хто до нього прагне, мусить внести горе, злидні й тугу.
Вважаючи поезію "гілкою мудрості" і приписуючи її божеств, пізнавальне значення. Любов лежить в основі сім'ї і подружнього щастя. Поет різко осуджує насильницьких види чоловіка для жінки. Суспільно-політичні умови, що склалися в Грузії сприяли розвитку цієї ідеї. Відомо, що грузинським жінкам не був властивий гаремно-замкнутий спосіб життя. Руставелі, в супереч західноєвропейській тогочасній поезії, проповідує рівні жінки з чоловіком і чоловіка з жінкою перед лицем священних обов'язків дружби. Він звеличує вірність і витривалість людини в усіх випробовуваннях, в яких перевіряється дружба. Деякі учені вважають, що в поемі Руставелі над мотивами любові панує мотив братства і дружби. Дійсно, в "Витязі в тигровій шкурі" дружба відіграє важливу роль, іноді здається, що вона висунена на перший план. "хто друзів собі не шукає, самому собі ворог він", - сказано в поемі. Міцними виразами дружби зв'язані не два (як звичайно в середньовічних поемах), а три героя, як грузинських фольклорних пісенних сказаннях. Усе своє вміння, весь свій хист поет віддав темі самовідданої рицарської дружби, яка пронизує наскрізь поему:
Мусить друг заради друга нести горе, злиднів лють
І віддати серце серцю, бо любов їм креслить путь,
Араб Автоділ, індієць Тарісл і мулгазанзарець Придон не тільки самі стали друзями, але і звязали вузами дружби свої наоди. Шута Руставелі - співець міцної дружби побратмів, що переростає в дружбу народів. Поема проникнута благородною ідеєю патріотизму. З великим поетичним підйомом описані підйоми Тарісла проти підступного царя Рамаза. Гарячі патріотичні серця охопили індійців в тривожні дні зіткнення між царем Парседаном і його амирбаром Таріслом. Тарісл і Нестан-Дареджан вище особистих інтересів ставлять інтереси державні: "Ні, не повинно чужоземцю в Індостані утвердитися … Наша Індія вовіки не дістаниться ворогам"- каже Нестан-Дареджан.
Політичним ідеалом Руставелі є об'єднана сильна держава на чолі з освіченим і гуманним царем. Поет засуджує феодальні распрі, сепаратистські погляди вассальних володарів, він стоїть за повну централізацію влади, за царя що користується породою мудрих мужів. Він вимагає від владик справедливості. Він ганьбить милодушних воїнів, боягузів, зрадників, клятвовідступників, підлабузників і лицемірів, оспівує рицарську мужність, відвагу:
Муж повинен бути мужнім, скарга втихнути повинна,
І біді зміцнитись треба, мов тверда стіна камінна,
Бо коли обсіли злидні - в цім сама людина винна.
Руставелі один з перших в світовій літературі змалював колоритму реалістичну картину життя купців. Поет яскраво зображує хитрого, улесливого і необачного Усена, похітливу і легкудумку його дружину Фатьму, яка, протездатна і на благородні почуття самовідданості та дружби. Поет уникає виводити в своїй поемі "потойбічні", чарівничі сили - елемент, майже обов'язковий для поезії того часу. Віддаючи Неста-Дариджан в руки каджів (злих духів), автор спішить пояснити своєму ероєві Автонділу, який так і розуміє слово кадж як визначення злих духів:
…Так знай же, - що не духи лиховодні,
А лиш люди, що обрали житлом скелі та безодні.
Ніяка потойбічна сила не порушує течії сюжету поеми, чи то полегшуючи, чи тол ускладнюючи для героїв їхню боротьбу та їхнє прагнення до щастя.
"Витязь в тигровій шурі" має певну схожість з західноєвропейським рицарським романом і із східними спікоромантичними поемами.
Жінка виступає в поемі Руставелі не тільки як об'єкт оспівування та кохання - мотив, звичайний для всієї поезії феодального середньовіччя, - але як активна дійова сила.
"В лева рівні левенята - чи самець то чи самиця…" - каже поет, стверджуючи право Тінатін узяти, замість старого батька, владу в державі.
Треба відзначити, що хоч і поема названа ім'ям Тарісла - адже він є витязем, убранми у тигрову шкуру,- проте носієм лицарських ідеалів є не цей мандрівний журлиець і відлюдник, а витязь більш активної вдачі, рішучий і діяльніший Автондів. Не раз мусить Автонділ повчати засмученого Тарісла, що не втечею від кривди життя, написав їх запереченням, а боротьбою проти них може витязь сягти вершин справжніх лицарських чеснот. Наче життєвим девізом є для Автанділа його слова:
Витязь, навіть в горі, мусить мати місць для боротьби.
Зневажаю ти, що духом підупали в час журби!
3. Мова і роль поеми "Витязь в тигровій шкурі"
Глибокі думки і почуття Руставелі виразив чудовими віршами, відомимипід назвою шаірі. Він законодатель і неперевершений майстер цього розміру. Шаірі - шістнадцятискладовий вірш. Поет користувався двома його видами: високим (4+4+4+4) і низькими (5+3+5+3). Рима низького шаірі - трьохскладова, а висока - двохскладова. Рима у Руставелі завжди точна, багата. Різноманітність віршового розміру допомагає уникнути монотонності.
Увібравши в себе мудрість останніх неоплатоністичних шкіл. Елади: міцно зв'язану з класичною філософією Греції, Руставелі поєднав її з високою поезією Сходу, з давньою поезією азербайджанського та іранського народів. Він не тільки згадує і порівнює своїх героїв до Ростома, Лейли і Менджуна, Віси та Раміна, до цих образів стародавньої східної поезії, але він і свій словник, свої метафори, свою поетичну майстерність збагачує тим доробком, що його створили Фірдоусі і Нізамі.
Поема Руставелі відіграла величезну роль для розвитку культури, мови, громадської думки грузинського народу. Цю поему високо шанували усі видатні письменники й діячі Грузії. Починаючи від письменників ХVII - XVIII століть - Теймураза 1, Бесікі, Давида Гурамишвілі - до таких видатних постатей грузинської літератури початку ХХ століття, як Ілля Чавчавадзе, Акакій Церетелі, Важа Пшавела, - всі вона так само захоплено говорили про геніального основоположника грузинської літератури, як говорив про нього Давид Гурамишвілі, цей достойний продовжувач Руставелієвої справи, похований на українській землі, в Миргороді, де він написав про Руставелі такі слова:
В дні прадавні древо віршів
Посадів був мудрий Шота,
Вкорінив його, розвинув,
Щоб росла плодів шпинота,
І плоди давало дерево
Всім кому була охота.
Віршів, рівних Руставелі,
Жодна не складе істота!
Треба також зауважити, що Шота Руставелі є по суті родоначальником нової грузинської літературної мови. Він не признає книжно-архаїчних норм давньогрузинського церковного письма. Для його поетичної мови характерні метафоричність, афорестичність. Афоризми, ліричні прелюдії, епітолії, красиво оформляють сюжет.
Перше видання "Витязя в тигровій шкурі"(під редакцією із коментарями Вахтанга VI) вийшов в Тбілісі в 1712 році. Питанням руставелології присвячені монографічні праці І.ДЖавахішвілі, К.Кекелідзе, Н.Марр, М.Броссе і ін.
Література:
1. Бажан М., "Дніпро" К., 1983;
2. Барамідзе А.Г. "Радянська енциклопедія", М., 1971.
Loading...

 
 

Цікаве