WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життя і творчість Пилипа Мордовського - Реферат

Життя і творчість Пилипа Мордовського - Реферат

невеликий вступ. Традиційною є й постать героя - са-мотнього, заглибленого у свої невеселі думи, дещо відчуженого від інших. Водночас старий чумак Іван Чуприна, що мріє про волю України, абсолютно не схожий на покірного ченця чи, скажімо, розчаровано-го в житті дворянина - постатей, які були особливо популярними у творах російських романтиків першої половини ХІХ ст. Від традиційної європейської роман-тичної поеми ''Чумаки..." відрізняються й відчутно знач-нішою роллю у творі місцевого колориту, посилення якого зумовлене в Морачевського досвідом Шевчен-кового художнього моделювання дійсності в цьому ліро-епічному жанрі.
Поет явно порушує й типовий композиційний прин-цип романтичної поеми - винятковість подій і героїв. Він заміняє це прийомом відтворення кульмінаційних, етапних моментів, епічною розповіддю, яка послідовно розкриває весь ланцюг подій. Незважаючи на те що в поемі чимало умовного, міфологічного, її композицій-ною основою є не вигадка, а історична подія - Коліїв-щина. Помітно також вільне поводження письменника з історичними фактами (наприклад, у зображенні Гонти), а героїчний ідеал часто виступає в дещо відстороненій формі, зокрема в авторському ставленні до Коліївщини.
Маємо підстави твердити: романтичні інтонації в "Чумаках..." органічно поєднуються з реалістичними, а також натуралістичною описовістю. Всенародний гнів і ненависть до чужоземних зайд відтворено тут не куче-рявими, а цілком зрозумілими, переконливими словами і конкретними образами. Заклики до помсти сприйма-ються як логічний висновок з яскраво описаних числен-них картин, у яких діє невблаганна машина окупаційного національного гноблення чужинцями корінного, авто-хтонного населення краю. Ось один з епізодів, де автор, зображуючи ворожі сили, використовує образ чорної хмари:
Чорна хмара від заходу
Небо покриває...
Україна плаче, тужить,
Що долі не має.
Вражі ляхи yd шляхи,
Мов сарана, вкрили,
Верховодять на Вкраїні,
Як зможуть їх сили.
Чванна шляхта по городах,
По селах гасає;
П'є, гупяє, що де зуздрить -
Собі загрібає;
Бідний народ український
Нівечить, як хоче;
Ріже, мучить божевільна,
Ще й собі регоче!
І козаки, і жінки їх,
І діти, і хати -
Все її... Що хоче робить...
І треба мовчати!..
Не випадково Морачевський насичує поему пафосом визвольної боротьби, наповнює текст численними побу-товими деталями, настроями учасників гайдамацьких загонів і особливо переживаннями колишнього колія, а тепер чумака Івана. Героїчне втілюється в поемі у своєму конкретно-історичному виявленні, подається як реальна історія народу, як те, що збереглося в документах і на-родній пам'яті. Наприклад, героїчною є постать Максима Залізняка, хоча Морачевський у зображенні героя не вдається ні до штучної героїзації, ні до романтичних ефектів. Керівника Коліївщики у творі оточує цілком ре-альна обстановка. На початку поеми Максим - монас-тирський "служка", якого ігумен Мелхіседек Значко-Яворський посилає з грамотою на Січ, щоб він підняв і очолив запорожців у боротьбі проти польської шляхти. І Максим виконав це доручення з честю.
У вирі Коліївщини гайдамацький отаман зображе-ний у героїчному ключі. Високо оцінюючи діяльність Залізняка, Морачевський порівнює його помсту воро-гові з "Божою волею", наголошуючи таким чином на її безсумнівній справедливості; Є в поемі й згадка про істо-рично зафіксований факт обрання Залізняка гетьманом України, подаються різні версії загибелі народного ва-тажка. "Хто ж тепер за Україну, як він, стоять буде?" - з болем запитує письменник. 15
Нічого умовного, помпезного чи риторичного не-має і в самій грандіозній картині Коліївщини, яка до-кладно вимальовується в "Чумаках..." Лейтмотивом у її зображенні є викриття й осудження національного гноб-лення українців, здійснюваного окупантами. Поет відвер-то таврує тих "сусідів", які "кілля з тину розібрали", зали-шили "пеньки" на місці розкішних вишневих садків і зелених гаїв. Тому Коліївщину автор називає "святом":
...Не спізнились козаченьки
На святую раду:
Адже завтра Маковія -
Великеє свято!
О, то свято в Україні
Буде над святами!
З нього слава козацькая
Виросте віками.
Сумні мотиви в поемі породжені передусім історич-ними умовами - новою невдачею визвольних змагань і кривавою розправою над Коліївщиною.
Зображуючи трагічну постать Івана Гонти, Морачевський утверджує передовсім віру в силу волі люди-ни, яка не зраджує своїх переконань, розкриває драма-тичну колізію почуттів, де в непримиренному двобої з внутрішньою роздвоєністю перемагає вірність клятві.
За версією автора, Потоцький свого часу примусив Гонту одружитися з католичкою, яку Іван не любив, на-зивав "лядською утробою". Більше того, перебуваючи на службі в поляків, Гонта відчував їх зневажливе став-лення до себе, тому, як українець-патріот, у вирішаль-ний момент перейшов на бік повсталого народу.
Із симпатією змальовано в "Чумаках..." і зовнішність Гонти ("козачище важний, дужий, плечистий", "уси довгі, ніс орлиний, соколині очі" тощо). У картині страти героя поет порівнює його з біблійним Самсоном, що "лева розідрав руками". Однак у зображенні Гонти є й зайва описовість, невміння автора відрізнити суті описуваних подій від їхнього зовнішнього вияву.
Високе ідейне навантаження має в поемі образ опо-відача Івана Чуприни. Це - столітній чумак, що багато бачив у житті. Свого часу він козакував, гайдамачив, брав участь у заснуванні Задунайської Січі, у російсько-ту-рецькій війні тощо. Найбільше місця у своїхспогадах Чуприна відводить гайдамаччині, за якої він був осаву-лою самого Залізняка. Волелюбного й мужнього козака високо цінували побратими, доручали йому найвідпо-відальніші завдання, з якими Іван справлявся з честю.
Змальовуючи стосунки Чуприни з Ганнусею, Мора-чевський створює прекрасний образ незрадливого ко-хання, яке обоє пронесли через усе життя. Колись Ган-нуся разом зі своїм батьком врятували Іванові життя, потім молодята одружилися. Після довгих і небезпеч-них поневірянь Іван не застав живою своєї коханої - її вбили поляки. Лише на цвинтарі, біля могили, Ганнуся ввижається Чуприні в Образі "янгола Божого" і звер-тається до коханого із заповітом жити "на сім світі" будь-що. Цей заповіт і тримає його в житті.
У теперішньому (поемному) часі Чуприна - авто-ритетна й шанована громадою людина. І для старого самотнього чумака сільська громада - теж "кревний рід". З образом Чуприни асоціюється й величний образ України, що є одним з центральних у поемі. Україна - це передовсім Вітчизна-мати, що має славне минуле, пам'ятати і свято шанувати яке закликає автор. Перед читачем постають, ніби вихоплені поетом з полум'я довготривалих національно-визвольних змагань, Нали-вайко і Трясило, Остряниця і Хмельницький. Звертаю-чись до ворогів
України, поет пристрасно вигукує:
О, чому вас грім небесний
Не спалив поганих,
Як ви мучили на світі
Наших предків славних!..
Характерно, що, використовуючи художній досвід романтичної поетики й стилістики, Морачевський вод-ночас реалістично відтворює в описах побуту, природи національний колорит. Взагалі органічне поєднання ро-мантичних і реалістичних прийомів художнього моде-лювання дійсності визначає стильову домінанту твору.
Жанрова своєрідність поеми не лише в її історизмі, а й у драматургічній формі викладу значної частини сю-жету. Характери не подаються в авторському повістуванні, а розкриваються в діях і діалогах. Прикладом може бути сцена весілля Івана й Ганнусі (розділ "Весілля пе-ред Маковеєм") та багато інших "драматизованих" сцен. Поема Морачевського має й риси, які дають підста-ви
Loading...

 
 

Цікаве