WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Життя і творчість Пилипа Мордовського - Реферат

Життя і творчість Пилипа Мордовського - Реферат

літературні па-ралелі, то текст Морачевського генетично пов'язаний з бурсацько-дяківською творчістю початку ХІХ ст., зокрема з віршами про перемогу над військами Наполеона.
Композиційно поема ("До чумака...") побудована у формі звернення до уявного образу чумака, який десь запропастився, може, "розхвабрувався і в чорноморці записався" і тепер воює проти чужинців. Так виникла можливість розповісти про різні етапи тієї війни, яка то-чилася не тільки на Чорному морі, в Криму, а й на Бал-тиці, на Білому морі, при обороні Петропавловська-Камчатського. Увесь твір пройнятий імперською псевдопатріотичною гордістю за нездоланність "нового Риму", хвалою доблесному "руському воїнству", яке нібито вщент розгромило супостатів, хоч, як відомо, насправді Кримська війна виявила прогнилість московської імперії і завершилася для Росії ганебною поразкою. Мав рацію Науменко, підкреслюючи, що "поезія такого роду мала для автора тимчасове значення" 4. Поема як ми вже за-значили, написана 1855 p. To коли ж почалася літера-турна творчість Морачевського українською мовою? Най-вагомішим аргументом на користь того, що це відбу-лося ще в 40-ві роки, є рукопис поеми "Чумаки, або Україна з 1768 року", який зберігався в чернігівському музеї В.Тарновського і мав таке авторське уточнення:
"Поема в шести піснях, співана свідком тих часів столітнім чумаком Іваном Чуприною на нічлігах чумацьких в 1848 року". А при виданні початку твору в Чернігові 1864 p. було додано, що ця поема списана Хвилимоном Галузенком (це псевдонім П.Морачевського). Крім того, в рукописі, ілюстрованому десятьма малюнками тушшю, під трьома знаходимо дату - 1852 рік. Отже, текст був написаний раніше.
Літературознавець Науменко, напевне з цензурних міркувань, у своїй статті обминув цю поему. Перший серйозний аналіз "Чумаків..." - твору, в якому широко змодельовано драматичну долю України, зокрема по-казано розмах Коліївщини, належить Борису Шевеліву, який опублікував у повному обсязі цей твір у збірнику "За сто літ" (1930) разом із грунтовною розвідкою - "Чумаки" Филимона Галузенка й справжній автор цієї поеми". Шевелів простежив також історію видання по-еми, зокрема відзначив, що книжка, видрукувана в Чер-нігові 1864 року під назвою "Чумаки, або Смутні часи України", містила тільки початок твору, причому її текст місцями відрізнявся від рукопису та ще й був попсова-ний цензурою. Він справедливо відніс пам'ятку до 40-х років ХІХ ст.
Важливо підкреслити, що позначена великим впли-вом Шевченкових "Гайдамаків" поема Морачевського, написана в драматичні часи переслідування української культури після розгрому Кирило-Мефодіївського това-риства, опоетизувала віковічну боротьбу українців за свободу, за право самим господарювати "у своїй хаті і на своїм полі". Уже в передмові автор високо підніс образ України як рідної матері. За межами свого краю ук-раїнці згадують її теплим словом, журяться, що вона їх "сиротами по світу пустила". Вітчизна окреслюється в їхній уяві як батьківська хата "з садочком вишневим", широ-ке поле, гаї і луки, Дніпро могутній, який у минулому носив "човни козацькі на синєє море". Як бачимо, поет створив романтичний образ рідного краю вже у вступі до твору, а далі доповнював його в усіх шести "піснях". Не випадково автор вдається до неоднозначного уза-гальненого образу чумаків, через який ідентифікується складна доля України на шляхах історії впродовж кількох століть. Саме образ чумаків як відкривачів нових земель, людей гордих і вільних, символізує невмирущість україн-ського руху до свободи й незалежності.
Основою сюжету твору стали історичні події, що відбувалися в Україні впродовж кінця ХVІ - першої половини ХІХ ст. Але в центрі уваги Морачевського - Коліївщина 1768 p. Найбільшому гайдамацькому по-встанню присвячено п'ять пісень з шести,
Без сумніву, авторитет Кобзаря відчутно позначився й на змісті, і на стилі "Чумаків..." Морачевського. Типо-логічну спорідненість обох поем легко помітити в побу-дові, образності, коломийковому розмірі вірша, а, го-ловне, в ідейному пафосі - поетизації визвольних зма-гань народу. Обом творам притаманна глибока соці-альність та вірність кращим традиціям національного мистецтва, зміст і форма їх здебільшого чітка, відшліфо-вана, оперта на фольклорний Грунт.
Створені Морачевським образи Івана Чуприни і Ган-нусі своїм походженням, душевними пориваннями близько стоять до виведених Шевченком у "Гайдама-ках" постатей Яреми Галайди та Оксани. Ідентичне на-вантаження мають і ліричні відступи в обох творах.
Легко виокремити, однак, і ті моменти, якими відрізня-ються поеми. Це передусім їх джерела. Якщо Шевченко повністю спирається на фольклор, то Морачевський звер-тається до наукових студій з української історії (насам-перед до праці "Історія Малоросії" М.Маркевича). На думку Шевеліва, "Чумаки..." подавали ширшу картину гайда-маччини порівняно з поемою Шевченка і якоюсь мірою доповнювали Її. Так, Морачевський "...додає розділ про долю гайдамаків, а також- окремий розділ про зруйну-вання Січі та про кіш запорізький за Дунаєм... Автор по-еми "Чумаки", з одного боку, поширив тему "Гайда-маків", а з другого - наблизив їх до дійсності, поклавши в основу поеми історичні джерела" 5. 14
"Чумаки..." є одним з найкращих творів Морачевського. Використаний поетом коломийковий вірш прав-диво відтворює боротьбу селян-гайдамаків проти польської шляхти, їх походи на Лисянку, штурм Умані тощо. Поет звертається до романтичної символіки: сим-воли та алегорії захмареного неба, сонця, освячених гайдамацьких ножів тощо. Крім того, дія твору часто обертається в колі снів і візій (віщі сновидіння Чуприни, з'ява тіні Ганнусі чи загиблої уманської панни і т.п.). При цьому автор за химерністю візій не приховує кричущих суперечностей, контрастів і конфліктів відтворюваної істо-ричної доби, прагне знайти істину, якою б суворою вона не була. У поемі виразно звучить ідея національного відродження України, порушується пекуче питання дер-жавницьких змагань народу. Образ річки, що "реве та гуляє", стає уособленням Коліївщини, а використання старовинних мотивів козацьких дум та легенд свідчить, що автор органічно поєднує історичну конкретність з узагальненнями філософського плану. При цьому, прав-да, відчувається дещо наївна прямолінійність поетових уявлень про шляхи революційного перетворенняне-справедливої дійсності.
Прикметно, що Коліївщина віддзеркалюється Морачевським у двох ліричних ракурсах - через сприйняття автора (особливо це помітно в численних ліричних відступах) і спогади безпосереднього її учасника чума-ка Чуприни. Твір не вичерпується однією ідеєю: рівнобіжно з центральною виникає чимало супровідних, що спонукають до роздумів., Поет вірить у перспективу гай-дамацької боротьби, бо вона не знищила ненависного ворога. Ця обставина ускладнює колізію, виникають до-даткові міркування про патріотизм і обов'язок перед народом, гуманізм і людську пам'ять. Автор устами го-ловного героя просить читачів заховати його пісню "коло свого серця", бо, може, прийде час заспівати її "дітям або онучатам", "сердечним вкраїнським хлоп'ятам", що берегли в серці "свою матір - рідну Україну".
Твір Морачевського, за словами Шевеліва, "платить дань романтизмові". Справді, у поемі помітне роман-тичне світовідчуття і ствердження правди борців за волю України. Як і більшість романтиків (М.Костомаров, Т.Шевченко, А.Метлинський, П.Куліш), поет звертаєть-ся до бурхливої української історії, сповненої драма-тичних зіткнень, суперечностей, потужної національ-но-визвольної боротьби українців за волю й неза-лежність. Морачевський послуговується прийомом, типовим для багатьох романтичних творів, - оповід-дю героя про своє минуле. Цій оповіді передує в поемі
Loading...

 
 

Цікаве