WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Глушко Олександр – письменник історик і лірик - Реферат

Глушко Олександр – письменник історик і лірик - Реферат

"Петербурзький холод" та "Поєдинок". І з цього моменту тональність і ритм оповіді різко змінюються.
Домінуюча на початку твору лірична стилістика стрімко переростає в епічну напруженість. З прибуттям послів від козацької вольності до столиці одразу відкривається інший світ - вишуканих логічних комбінацій, високих політичних ставок, невидимої і жорстокої боротьби особистостей, груп, сил. Стається зміна не лише художньої території (натомість прибузького півдня ареною дії стає північний Петербург), але й проблемно-тематичної спрямованості художньої дії.
На перший план виходять історичні дійові особи - Павло I, "бриль-янтовий князь" Куракін, таємний радник Дмитро Трощинський, нюанси їхнього сходження східцями влади й політичного успіху. Письменницький погляд рухається в напрямку збагачення проблемно-тематичного ряду. Від фресок з життя простих козаків - до фресок з психології придворної еліти.
Проте проблемиукраїнсько-російських взаємин, виразно окреслені в перших сценах роману, незмінно знаходять своє художнє продовження, тепер уже в інтерпретаціях впливових царедворців. Тривожне звучання "української сонати" відчутне не тільки в козацьких мандрах хитросплетіннями столичних кабінетів, але й у відтінках ставлення російських державних осіб до України, її ватажків, до її трагедійного минулого. Змалювання відомих політичних постатей дозволяє О.Глушкові висвітлити перебіг історії в класичному варіанті - крізь призму сановних інтриг, невидимого протистояння, заколотів і зрад.
Особливість "петербурзьких" розділів полягає у тому, що, формально залишаючи козаків головними дійовими особами, О.Глушко переносить основну увагу на конфлікт, що розгортається при царському дворі. Романіст майстерно переплітає долю бузьких козаків і бурхливі події боротьби за імператорський престол.
Починаючи з третього розділу, він виводить два паралельних конфлікти - між козаками й російською владою та між різними угрупованнями всередині російської державної еліти. Причому в заключному розділі ("Поєдинок") сюжетні акценти сконцентровано на зображенні заколоту прихильників Олександра І. Історія стає одвічною драмою боротьби за владу. І роман "Стрибок тарпана" набуває рис класичного історичного твору - з динамічною дією, передісторією визначних державних осіб, захоплюючою психологічною напругою, переплетінням ракурсів "верхів" і "низів".
Паралельні конфлікти твору вивершуються паралельними кульмінаціями, що фактично завершують розвій подієвого ряду книжки. Прийом подвійної кульмінації, що його використовує О.Глушко, має два протилежні тональні "виходи".
Успішно закінчується для його учасників придворний заколот проти Павла І й відбувається представлення петербурзькому люду нового російського імператора. Проте невтішні наслідки має подорож козацької депутації до російською столиці, оскільки надії не справдилися й на тому ж представленні наслідника престолу, неначе вирок, прилюдно пролунали слова, вимовлені від імені нового імператора Дмитром Трощинським: "Ми, успадковуючи імператорський всеросійський престол,.. перебираємо на себе купно й обов'язок управляти Богом даним народом за законами й по серцю спочилої бабки нашої государині імператриці" Катерини ІІ.
Успіх еліти й поразка народу - провідний лейтмотив, що його розгорнуто й багатозначно озвучено на сторінках "Стрибка тарпана". Інтереси державних осіб й українського козацтва в художніх зв'язках твору виявилися несумісними. Вектор історичного розвитку спрямований на забезпечення особистісних амбіцій правителів, а не духовних потреб народних верств.
Ідея свободолюбства розвивається Олександром Глушком протягом усього плину романної дії. Спочатку вона оживає на матеріалі безмежного степового буття козаків, пізніше поглиблюється їхніми петербурзькими емоціями й враженнями. Для її переконливого втілення романіст активно використовує поетику контрастів, що охоплює різні сфери художнього простору - концептуальні, побудовчі, персонажні, сюжетні, ритмомелодійні, мовні й мовленнєві.
Акцентація контрастів здійснюється у творі між вільними пориваннями козаків й тими жосткими обмеженнями, у які ставить їх влада, між їхнім щирим бажанням служити московському цареві й підступністю російського престолу, який використовує козацький військовий талант проти своїх ворогів, а потім нищить його; між широкою реформаторською душею Поліньяка, хазяїна Гардового і "дванадцяти тисяч десятин незайманого козацького степу", й деспотичною волею Демида Акацатова, хитрого калузького поміщика, який через свої шахрайські вміння стає новим володарем козацьких територій; між привітним степом й холодним Петербургом, між широкими натурами козаків й замкненими постатями царських сановників; між неквапливим стилем оповіді про життя степовиків і напружено стрімким розгортанням столичних подій; між мікросюжетністю й принципом монтажності в організації перших розділів книжки і єдиною сюжетною домінантою в розділах останніх; між різнобарв'ям, соковитістю козацької мови й вивіреністю, ощадливістю мовної гри імператорського двору. Контрастний світ роману суттєво увиразнює художнє поле, на якому розгортає історичні події та зіткнення Олександр Глушко.
При конструюванні твору письменник використав прийом "непомітного споглядача". Усі основні події подаються крізь призму Романа - дванадцятирічного хлопчика, сина Андрія Чигрина, який супроводжує бузьких козаків і на ловах, і в петербурзьких ходіннях за правдою. Окремої сюжетної лінії з образом Романа не пов'язано, міститься тільки вставна історія про його дружбу з молодим маляром Антипом, яка, до речі, теж органічно пройнята мотивами свободоутвердження.
Композиційно й фабульно образ Романа у творі не виокремлюється. Письменник звів до мінімуму також і його участь у мовному русі персонажів. Є одна важлива риса, що вирізняє Романа від інших наскрізних персонажів роману. Це його схильність до малярства й уміння живописно побачити буденне й небуденне життя. Роман дивиться, спостерігає, дивується, обмірковує побачене в козацькому житті й у
Loading...

 
 

Цікаве