WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

завдання уроку, вступне слово вчителя.
Письменницький талант Пантелеймона Куліша найповніше виявився у прозі. Причому активніше і з більшим успіхом він виступив як прозаїк у перші десятиріччя своєї творчої діяльності, в 40-60-х роках.
Розробляв письменник чимало прозово-епічних жанрів, а в деяких з них став новатором, увівши в українську літературу нові для неї на той час жанри - оповідання - ідилію ("Орися"), історичний роман ("Чорна рада"), історичне оповідання ("Січові гості").
Роман "Чорна рада" - найвизначніший художній твір П. Куліша. Його поява знаменувала собою піднесення української прози на новий, вищий рівень після повістей Г. Квітки - Основ'яненка. Загалом "Чорна рада" стала одним з вершинних досягнень української прози ХІХ століття.
ІІ. Попередньо підготовлений учень (або вчитель) розповідає про причини написання та історію видання роману "Чорна рада".
В умовах поглиблення в українському народі національної свідомості , а відтак й інтересу до свого героїко-драматичного минулого, з появою праць з історії України та художньо-історичних творів, таких, як "Тарас Бульба" М. Гоголя, "Гайдамаки" Т. Г. Шевченка, "Чайковський" Є.Гребінки, П. Куліш захоплюється вивченням цих праць і творів, проймається думкою про потребу широкого й глибокого художньо-історичного осмислення своєї минувшини в її визначальних процесах, суспільних рухах, як це вже робилося в літературах інших народів.
Перша редакція "Чорної ради" була написана українською мовою в 1845-1846 рр., однак арешт і заслання Куліша за причетність до Кирило-Мефодіївського товариства перешкодили публікації повного тексту роману. В 50-х роках він створює другу редакцію роману, перекладає його російською мовою і публікує 1857 року в журналі "Русская беседа". Того ж року виходить окремими виданнями - українською мовою - в Петербурзі, російською - в Москві.
ІІІ. Про історичну основу роману.
1. Вчитель.
За словами І. Франка, "Чорна рада" - перший великий український роман, заснований на старанному вивченні історії". П.Куліш грунтовно вивчав козацькі літописи (особливо "Літопис Самовидця"), "Історію Русів", відповідні праці українських, російських, польських істориків, народні твори про часи й події другої половини ХVІІ століття.
2. Далі слово бере вчитель історії, який розповідає про історичну ситуацію в україні часів, коли відбулася Чорна рада 1663 року, та про саму раду, як таку, що започаткувала період нищівного розорення країни, доби, що в народі дістала назву Руїна.
3. Вчитель.
Мету художнього осмислення цих історичних явищ поставив у своєму романі П.Куліш. "Чорна рада" - твір багатомотивний, багатопроблемний, багатогеройний.
ІV. Тема, проблематика, образи твору.
1. Після визначення теми (звертається увага на повну назву твору "Чорна рада. Хроніка 1663 року", коментується її) дається спільно визначення історичного роману, співставляється з визначенням, поданим у словнику літературознавчих термінів.
За словником: історичний роман - роман, який побудований на історичному сюжеті і в якому широко відтворюється минула епоха та її діячі.
Вчитель:
Показавши в романі одну з драматичних ситуацій у процесах руйнування державнотворчих досягнень Б.Хмельницького, письменник з позицій реаліста аналізує причини занепаду, розкриває ті чинники, які роздирали Україну, знекровлювали народ, перетворювали край у Велику Руїну, і намагається вказати ті сили, які на його думку, спроможні були здійснювати державно-політичне будівництво, зміцнювати суспільний лад.
2. Визначення проблематики роману.
(Морально-етичні: зрадництво, продажність верхівки, владолюбство і протиставлення їм вірності своєму обов'язку, відданості рідній землі та народу України (підтверджується образами); проблема людського щастя: батьки і діти, кохання і щастя людське; проблема і роль державного діяча.
- Як автор в тексті передає повчальні уявлення про щастя людини? (Через розміркування "божого чоловіка" - кобзаря).
- Де в українській літературі зустрічаємо аналогічні уявлення?
(В творчості Григорія Сковороди).
- В чому полягає, на переконання кобзаря, щастя людини? (Зачитуємо "Не в гетьманстві" (тобто не у високих чинах), не у багатстві, славі, нагородах, а в праведному житті, за принципами чистої, безгріховної душі і доброти).
3. Історичні особи в романі (називаємо їх)
- Яким зображений "Божий чоловік" в романі.
4. Визначення сюжетних ліній роману -
історичної (розвиток суспільних подій, пов'язаних з Чорною
радою),
любовна (історія кохання).
V. Підсумок.
- Яке ідейне спрямування роману?
(Підвести своїх сучасників і наступні покоління до висновків про необхідність національної злагоди українців, до усвідомлення того, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його культурна, освічена, політичносвідома, здатна до мудрого державо-творення частина. Автор наштовхує на роздуми над питаннями про розумну організацію суспільного ладу, про оптимальну форму влади.
VI. Домашнє завдання.
Зіставлення образів, вчинків та ідеалів Івана Шрама, Михайла Череваня, Матвія Гвинтівки.
Наступні два заплановані уроки тісно пов'язані між собою. Якщо є можливість, їх треба провести спареними. На них піде мова про те, що козацька старшина завжди була близька до претендентів на булаву, а вони виходили якраз із заможного козацтва. Після визвольної війни проти Польщі, а особливо після смерті Хмельницького, ця старшина стала дуже неоднорідною, а головне - нестійкою. Куліш у своєму творі зумісно подає несхожих між собою представників заможного козацтва: патріота-фанатика полковника Івана Шрама, байдужого багатого хуторянина Михайла Череваня, новоспеченого князя і зрадника Матвія Гвинтовку й не кращого від нього перебіжчика Вуяхевича.
Урок 2-й. Вплив епохи Хмельниччини на формування характерних рис української козацької старшини, позитивні і негативні сторони епохи. Зіставлення образів та ідеалів Івана Шрама, Михайла Череваня, Матвія Гвинтовки.
Урок 3-й. Художнє вирішення письменником найболючіших питань української нації: незалежності, національної гідності, влади. Докладна характеристика образів претендентів на гетьманську булаву - Якима Сомка та Івана Брюховецького (при потребі - Василя Золотаренка, Павла Тетері).
Ще на першому уроці вчитель мав пояснити, що, читаючи роман, ми сприймаємо реальність через світогляд Куліша - носія ментальності щирого українця - і відчуваємо, як болить авторові кожна історична помилка, який тягар всенародної вини бере він на свої плечі. До того ж, Куліш, вічний шукач ідеалу, характеризувався ще й "широковідомим індивідуалізмом, якому відповідає індивідуальна форма цілепокладання й особиста відповідальність за наслідки цілереалізації".
Як історик та науковець, Пантелеймон Куліш прискіпливо вивчав документи минулих епох, підводив наукову базу під свій історичний роман, але при цьому керувався емоціями, сповідував селянську мораль,
Loading...

 
 

Цікаве