WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

татарських людоловів, їх відвагою, відданістюсічовим звичаям, безкорисливістю. Із вдячністю пригадує, як запорожці (отаманом яких виявився саме Кирило Тур) врятували йому життя.
Кирило Тур - чи не найколоритніший та найяскравіший персонаж "Чорної ради". Він оповитий романтикою запорозьких подвигів, січового братства. Змальований Тур неоднозначно, багато чим нагадує героїв народних дум та історичних пісень. Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство, козацькі звичаї. Так, перед тим, як стати з Петром Шраменком на смертний герць, рятує йому життя. Приходить до ув'язненого Сомка, щоб ціною власного життя врятувати його. Це - пристрасна, сильна натура.
У романтичному ключі змальований старий Пугач - охоронець козацьких звичаїв. Він хоче, щоб на Україні встановилася правда, щоб не було "ні пана, ні мужика, ні багатого, ні вбогого". Пугач вірить Брюховецькому, підтримує у змаганні за гетьманську булаву, але відчувши справжню суть цього демагога, з гнівом картає його і залишає табір.
Важливе місце в романі відведено показу бідноти - селянства, міщан, козацької голоти. Зрештою, саме ці верствим суспільства, "чернь", і визначають наслідки чорної ради - обрання гетьманом Івана Брюховецького. Біднота в романі виступає загальною масою, хоч і активно діючою. Її представники показані тільки як епізодичні персонажі, вони не індивідуалізовані. Проте з окремих сцен, епізодів, з того, як змальовує Пантелеймон Куліш їхню поведінку, дії, їхні розмови, виступає узагальнений образ народу як "черні", не здатної усвідомити загальнонародні інтереси, готової до стихійного бунту, грабіжництва, нерозумних вчинків.
Проте, як художник, Пантелеймон Куліш не може не визначити, що народні маси справді зазнавали жорстоких утисків, кривди, що вони шукали соціальної справедливості. Коли Шрам з Черванем їхали до Києва, їх оточили міщани, які обурювалися: "Козацтво ви собі загарбали, самі собі пануєте, ридванами їздите, а ми будуй власним коштом стіни, башти, плоти, чини, мито і чорт знає що!" Таких епізодів у романі чимало, що свідчить про досить правдиву передачу П. Кулішем настрою народних мас:"...один свити золотом гаптує, а інший, може, й сірячинки не має, один оком своїх сіножатей не займе, а ми ось із половини косимо", - ремствують селяни.
Яскравими романтичними барвами змальовує Пантелеймон Куліш другу сюжетну лінію - кохання Петра і Лесі, пристрасний порив Кирила Тура. Витоки її лежать у народній творчості, хоч є тут чимало й від романтичних творів західноєвропейських письменників. У дусі народних пісень змальована краса Лесі, її кохання з Петром.
Закоханість Кирила Тура вдало передана через поєднання незвичайного, гіперболізованого захоплення його Лесею та силою почуттів.
Так, Кирило викрадає дівчину, хоч знає, що вона - наречена самого гетьмана. Він мужньо відносить жорстоку кару киями, проте не відмовляється від своїх намірів. Усюди діє відкрито, як справжній лицар.
Є у творі Куліша й масові сцени: хрестини Сурмачевого сина, напад п'яних косарів на Шрама, похорон ніжинського війтенка. Підбурений обіцянками Брюховецького, народ справді зворохобився і нашкодив сам собі, що досить повчально й для нашого часу. Українське поспільсьтво в романі строкате. У ньому досить часто вивищуються натури сильні і яскраві. Як писав Шлемкевич, "не на геніях і не на героях спочиває суспільство, але на масі філістрів, порядних людей". А порядних людей в "Чорній раді" таки чимало.
"Чорна рада" перейнята постизацією давньої слави України, звитяги козацтва, драматизмом боротьби за гетьманську булаву та прагнення особистого щастя.
Спотворюючи колорит доби Руїни, відтворюючи історичні обставини, змальовуючи історичних осіб та картини життя і побуту українців середини ХVІІ ст., автор роману, природно, вдається до відповідної лексики, що якоюсь мірою ускладнює розуміння учнями твору. Щоб полегшити їм цей процес, а також з навчально-виховною метою в цілому, учитель має приділити належну увагу "словниковій" роботі, осмисленню історичних назв, імен і прізвищ, географічних назв, старослов'янізмів, історизмів, які можна об'єднати у дві найбільші тематичні групи - назви старовинного одягу та назви козацької атрибутики. Такі лексеми (незрозумілі учням) дев'ятикласники виписують при читанні твору дома або ж на уроці під час його аналізу. Розтлумачувати такі слова (вирази) допомагає вчитель (пояснює безпосередньо сам) або відсилає учнів до відповідних словників та інших довідкових джерел.
Оскільки йдеться про вивчення роману історичного, то присвячений цьому перший урок найбільш доцільно провести як урок інтегрований (бінарний), на який словесник запросить учителя історії, котрий дасть розгорнуту характеристику епохи, про яку йдеться в романі, а це допоможе учням краще збагнути потім історичну основу твору.
Можлива й інша структура уроку, коли вчитель-словесник викладе тему методом монографічної дискурсивної лекції. На уроках і першого, і другого варіанту вчитель поєднує лекцію з різними методичними прийомами і видами навчальної роботи (короткі повідомлення учнів, дискусійна бесіда, самостійна робота учнів над складанням плану, тез екції, конспектування тощо).
Викладені нами матеріали тематичного змісту, проблематики самого твору могли б стати основою для змістовного наповнення уроку, а висловлені попередні загальні міркування стосовно вивчення роману допоможуть побачити деякі методичні аспекти уроку.
Нижче подаємо варіант інтегрованого уроку вивчення роману "Чорна рада".
Тема: "Чорна рада" П. Куліша - перший історичний роман в українській літературі. Історична основа, проблематика, сюжетні лінії, система образів твору.
Мета: Ознайомити старшокласників з історичною основою твору, з передісторією написання, розповісти про першу публікацію твору;
виховувати почуття любові до України, національну свідомість; поглиблювати знання про історичне минуле рідного народу; вправляти у вмінні визначати теми, сюжетні лінії, проблематики художнього твору.
Тип уроку: інтегрований (бінарний), у його проведенні бере участь учитель історії.
Методичне забезпечення та обладнання уроку:
підручник з української літератури для 9 класу; текст роману (2-й том двотомного видання творів П. Куліша 1989 або 1998 року; "Нові імена в програмі з української літератури" (посіюник для вчителя); монографія С. Нахліка "Пантелеймон Куліш", К., 1989; М. Жулинського "Із забуття в безсмертя", К., 1990; стаття Н. Яценко "Історизми в романі П. Куліша "Чорна рада"; словник "Літературознавчі терміни" В. Лесина; плакат з планом уроку; вітрина з виставленими на ній виданнями творів письменника та літературознавчими працями про його творчість.
Хід уроку.
На дошці або на окремому аркуші паперу написано план уроку:
1. Про передісторію написання на публікацію "Чорної ради".
2. Історична основа твору.
3. Проблематика сюжетної лінії, система образів роману, образ "божого чоловіка".
І. Повідомлення теми і
Loading...

 
 

Цікаве