WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

автономії України, введеннямна постій у міста Київ, Чернігів, Переяслав, Канів, Ніжин, Полтаву, Кременчук і навіть Кодак та Остер російських військ на чолі з воєводами з умовою повного утримання населенням, правом воєвод збирати податки, чинити суд і розправу над мирними жителями, за винятком реєстрових козаків. За новим договором, укладеним Брюховецьким, передбачалися вибори українського гетьмана тільки у присутності царських посланців, цей титул мав підтверджуватися Россією тільки після приїзду новообраного в Москву. Було зроблено також фатальний замах на автономію української держави. У Москві Брюховецький вів себе по-рабськи, як вірний холоп і найнижчий підніжок російського престолу. Так його там і називали.
Та на Україні цей раб поводився зі старшинами згорда, був жорстоким і підступним. Тих, хто осмілювався бодай у чомусь йому перечити, він засилав до Москви, звідки, як ворохобників, їх відправляли в Сибір.
З дозволу Брюховецького російські воєводи на Лівобережній Україні провели перепис населення і зідрали з кожного непосильні податки. Саме цим Брюховецький викликав загальне обурення і втратив свою популярність. Разом із Брюховецьким невдоволення викликали і вчинки російських воєвод.
У цей час Правобережна Україна завдяки мудрій політиці улюбленця народу Дорошенка здобула волю. На обох берегах почали відверто говорити про об'єднання України під булавою Дорошенка. Проти Іванця почалося повстання, і він покликав російські війська, щоб придушити його. Але Москва, боячись втратити вплив на Україні, не квапилася присилати підмогу Брюховецькому. Тоді він несподівано змінив тактику, почав звинувачувати в усіх українських бідах Росію і вирішив очолити повстання проти неї, сподіваючись у такий спосіб зберегти булаву. Та як тільки за наказом царя білгородський воєвода, колишній спільник і друг гетьмана, князь Ромодановський рушив з величезними військовими силами проти нього, Іванець бою не прийняв, почав панічно відступати, мститися своєму ж народові. Історичні джерела подають факт розправи гетьмана над гадяцькою полковницею Острою, яку він спалив живцем.
Дорошенко тим часом надсилає Брюховецькому листа з вимогою зректися гетьманства, але той не зважає на вимогу й починає готуватися до битви з українським військом. Кровопролиття й братовбивства вдалося уникнути тільки тому, що козаки Брюховецького самовільно перейшли на бік Дорошенка, а зрадливого гетьмана розтерзали.
Щоб учні змогли зіставити історичну постать Брюховецького з художнім образом цього гетьмана в "Чорній раді" і водночас поглибити уявлення про нього, варто на дошці записати такий план для характеристики Брюховецького:
1. Соціальне походження та вплив оточення на формування характеру Іванця.
2. Суспільні моральні критерії, яких дотримувався Брюховецький, прийшовши до влади.
а) погляди Іванця на долю України і на гетьманську булаву;
б) метод його впливу на народ;
в) ставлення гетьмана до політики Росії і до України та насущних проблем єдності й незалежності своєї Батьківщини.
3. Риси характеру Івана Брюховецького: самолюбство й амбіційність, підлість, вміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю Запорожжя, слабкодухість.
4. Моральна оцінка Брюховецького Пантелеймоном Кулішем та героями роману.
Переходячи до аналізу образу Якима Сомка, слід теж спочатку дати уявлення про нього як особу історичну на основі козацьких літописів.
Яким Сомко.
Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. Походив він з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Богдана Хмельницького. Козацькі літописи подають Сомка як людину великої вроди й розуму. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Богдан Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Сомко активно прагнув зібрати чорну раду (такі ради носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана, тому називалися чорними), бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі.
Був Яким Сомко далеко не ідеальною людиною, не цурався, як і Брюховецький, писати доноси на своїх конкурентів царю, але перед Ніжинською радою повівся благородно і навіть погодився поступитися булавою Васюті, щоб тільки вона не потрапила в руки Брюховецькому. Та було вже надто пізно думати про єдність після затяжних міжусобиць - Іванець використав усі можливості бути вибраним.
Після поразки на Ніжинській "чорній"раді Сомко просив притулку й оборони в російських представників Ромодановського й Гагіна, але ті видали Іванцеві, який не забарився приректи в'язня до смерті.
Такі історичні факти багато в чому не ув'язуються з літературним образом Сомка в Кулішевій "Чорній раді". Виразними розбіжностями є такі:
а) вік героя: на час Ніжинської ради, за історичними джерелами, Сомко був літньою людиною, а в романі він молодий, ще не одружений;
б) погляди стосовно зовнішньої політики: за історичними даними, Сомко - палкий прихильник союзу з Росією, а в "Чорній раді" - поміркована людина, яка навіть думала повернути Гадяцькі пакти, що обумовлювали автономію України, отже, в літературному трактуванні Сомко - справжній борець за незалежність України,
в) моральне обличчя: історія свідчить, що був далеко не безгрішний у політиці, в романі ж Сомко - кришталево чесна й порядна людина;
г) стосунки із Золотаренком: за історичними даними, Золотаренко не зрікався булави на користь Сомка, як це подається в романі, а навпаки.
Водночас багато історичних факторів про Якима Сомка й літературна обробка цього образу П. Кулішем збігаються, зокрема:
а) виражав погляди козацької старшини;
б) зневажливо ставився до черні, хотів навічно закріпити стани без права переходу з одного в інший;
в) на Ніжинській раді пробував вибороти булаву збройно;
г) справді страчений Брюховецьким.
Аналізувати образ Якима Сомка треба, на відміну від характеристики образу Брюховецького, більше за літературною версією, ніж за історичними даними. При цьому слід не обминути такі моменти:
а) зневажливо ставлячись до запорожців, Сомко обожнював Кирила Тура за героїзм, відданість і мудрість;
б) Сомко образив Лесю, коли в її присутності перевагу надав Кирилові Турові, але в даному разі він дотримувався козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж кохана дівчина чи жінка;
в) після поразки Яким Сомко постає ідеальним політичним діячем, що відмовляється від порятунку й дальшої боротьби не тільки тому, що не хоче і не може міняти своє життя на смерть друга, а ще й тому, що не бажає міжусобиць, які неминучі в новому виборюванні булави.
Якщо на уроці є час, то необхідно звернути увагу на юне козацтва, яке в романі П. Куліша оповите романтикою і гідне подиву. Молодість прагне слави і звитяги, самостверджень. Водночас вихідці з різних станів Кирило Тур і Петро Шраменко далеко не завжди розуміють
Loading...

 
 

Цікаве