WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

школі. - 1986, - №6.
16.Слоньовська О. Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали. Аналіз роману П.Куліша "Чорна рада" // Дивослово. - 1994, №12.
17. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі: методичний посібник для вчителя. - К.: Проза. - 1995.
18. Степанишин Б. Українська в школі: Підручник для 9 класу. - К.: Освіта, 1995.
19. Степанишин Б. Частка культури нації // Літературна Україна. - 1998. - 3 вересня.
20. Турло І. Тестові завдання до теми "Пантелеймон Куліш" // Дивослово. - 1994, №12.
21. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури за 1890 // Зібр. творів: у 50т. - Т.33. - К., 1984.
22. Яценко Н. Історизми в романі П.Куліша "Чорна рада": Назви одягу та козацької атрибутики // Дивослово. - 1988, №5.
Додатки
Твір на тему
"Чорна Рада" Пантелеймона Куліша - перший історичний роман в українській літературі.
Пантелеймон Куліш належить до тих діячів, які, будучи багатогранно обдарованими, зробили великий внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, науки. Він був прозаїком, поетом, драматургом, знавцем багатьох європейських мов, ученим, літературознавцем та критиком, фольклористом, істориком, етнографом, педагогом, видавцем, громадським діячем.
Найпомітніше місце у творчому доробку Куліша посідає перший в українській літературі історичний роман "Чорна Рада. Хроніка 1603 р.". спочатку він мав назву "Сотник Шрамко и его сыновья". Вперше роман "Чорна Рада" був надрукований українською мовою 1857 року. В основу твору покладені справжні історичні події. Куліш опрацював величезну кількість матеріалів. У творі автор показує козацьку старшину, яка виступає як втілення державної мудрості, патріотизму, історичної справедливості. В образі Шрамка, наказаного гетьмана Сомка та їхніх прибічників і однодумців письменник висловлює свої погляди на історичне минуле України, на стосунки між старшиною і козацькою масою, міщанами і селянством.
В романі діють історичні особи (Іван Брюховецький, Яким Сомко). Проте більше місця відведено персонажам, створеним уявою автора (Кирило Тур, Пугач, Василь Невольник, Леся). Сюжет "Чорної Ради" динамічний, напружений, центром його є історичні події на Україні: боротьба між Сомком та Брюховецьким за гетьманську булаву, виступ народних мас проти пригнічення.
На тлі історичних подій розвивається друга, романтична сюжетна лінія - кохання Петра та Лесі, перешкоди, яких зазнають закохані.
Сомко виступає в романі уболівальником за долю України, не хоче, щоб через його особисті інтереси почалися чвари. Благородно, в романтичному дусі поводиться він в останню годину життя, відмовляється врятуватися ціною смерті Кирила Тура, який прийшов визволити його з в'язниці.
Вірним сподвижником Сомка зображено полковника Шрама. Йому відведено в романі багато місця. Саме через образ Шрама Куліш повніше розкриває свої погляди. Шрам - це доброчесна, шанована людина, відважний воїн, справжній патріот.
Кирило Тур - найколоритніший, найяскравіший персонаж "Чорної Ради". Він оповитий романтикою запорозьких подвигів січового братства. Багато чим він нагадує героїв народних дум та історичних пісень. Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство, козацькі звичаї. Так, перед тим, як стати з Петром Шраменком на смертний бій, він рятує йому життя. Приходить до ув'язненого Сомка, щоб ціною власного життя врятувати його. Це пристрасна, сильна натура.
У романтичному ключі змальовано старого Пугача - охоронця козацьких звичаїв. Він хоче, щоб на Україні встановилася правда, щоб не було "ні попа, ні мужика, ні багатого, ні вбогого". Брюховецький змальований у романі досить переконливо і правдиво - він заради влади здатний на все: підлоту, злочин та брехню. Він удає себе смиренного та слухняного перед козаками, обіцяє народові пільги та поліпшення, але обдурює всіх.
Важливе місце в романі відведено показу бідноти - селянства, міщан, козацької голоти.
Таким чином, твір П.Куліша "Чорна Рада" був першим в історії української літератури історичним романом, у якому постають картини героїчного минулого народу, його боротьби за соціальне і національне визволення.
Творчі письмові роботи учнів свідчать, що їм більшою мірою імпонують теми про героїку, козацьке лицарство. Для прикладу подаємо ось цей учнівський твір.
Показ козацького лицарства і любові до України
в романі П.Куліша "Чорна Рада".
Витязь, лицар, рицар… Який він правдивий? Чи вміє по-справжньому любити Україну, дорожити дружбою, чи знає козацькі звичаї, чи зможе навіть своє життя віддати заради правди? Ці та інші питання не дають мені спокою після прочитання роману П.Куліша "Чорна Рада".
Йде гостра боротьба за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького. Здається, ті троє: Павло Тетеря, Яким Сомко та Іван Брюховецький - повинні б любити Україну, як своє життя. А насправді: чорною радою гетьманом обрано Брюховецького, який підступністю завоював прихильність низів, хоч насправді зневажав їх. Сомка та його прибічників скарав. Хочеться так і крикнути йому в лице: "Гетьмане Брюховецький, чи хоч трошечки ви поважали Україну та її людей? Ні! Ви занадто самолюбивий і амбітний, слабодухий і підлий. Так, ви вмієте схилити впливових людей на свій бік, але зовсім байдужий до людського життя, знехтували мораллю Запорожжя". Здається, що Пантелеймон Куліш навмисне вибрав ганебний, а не героїчний момент в історії нашої України. Це для того, щоб ми зрозуміли, що розрізненість і міжусобиці гублять державу. Так хочеться і теперішнім нашим депутатам порадити: "Прочитайте, шановні, роман П.Куліша "Чорна Рада", бо ж так не хочеться, щоб своїм життям платили за волю України справжні і віддані її сини. А в них, як і в Сомка, в душі є Україна."
Повчимося ж у нього порядності й чесності, а ще вміння бути справжніми борцями за незалежність України. Тому й не дивно, що саме з його уст ми чуємо: "Братці милі! Що вам битись за мою голову, коли погибає Україна! "… "Ні, -гордо заявив Сомко, - чужою смертю я волі купувати не хочу!"
Задумуюсь і над долею Кирила Тура та Петра Шраменка - представників юного козацтва з щойно прочитаного роману. Вони вихідці з різних станів, тому інколи і не розуміють одне одного.
Кирило десь на десять років старший від Петра, розумніший, кмітливіший. Мені подобається його сміливість. Це ж він врятував Шрама від смерті в часи Хмельниччини, а ще великим авторитетом користувався у запорожців. Дійсно, таку повагу він заслужив.
Ставлю себе на місце Кирила і думаю: чи зумів би я , наприклад, для свого друга запропонувати своє життя. Мабуть, що ні! А.Кирило пропонує Сомкові своє життя, щоб врятувати його від смерті. І це зовсім не якесь там вихваляння на показ. Ні, так може зробити лише щира людина, а ще патріот своєї землі, свого народу, справжній лицар.
Кирило виріс на Січі, виріс гордим, впевненим у своїх силах. Ніколи й нікому не поступався гідністю! І зовсім не дивно, що цей запорожець за козацьким
Loading...

 
 

Цікаве