WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

Черевань командував щонайменше полком. Був і пізнішезалишався полковником Іван Шрам. А Гвинтовка за Хмельницького керував розвідниками і здобув неабиякої слави ("О, далеко наша Гвинтовка досягає!"). Після війни Гвинтовці дісталася посада полкового осаула в Золотаренка, але амбітний, егоїстичний і славолюбний Матвій прагнув полковницької булави і добився її зрадою.
- Чи відбилася Хмельниччина на матеріальному й духовному становищі козацької верхівки?
Учень. Черевань і Гвинтовка прикипіли до свого багацтва. Черевань взагалі з хутора нікуди не виїздив, а Гвинтовка запанував на польсько-російський манер (то він вів себе як князь, заради чого й одружився з ляшкою, то, як російський поміщик, полював з хортами й обзивав слуг "чертями").
Учень. Війна, а потім легке збагачення зруйнували в душах цих людей почуття милосердя. Навіть доброзичливого Череваня. Коли він з родиною приїжджає до Гвинтовки в трофейному ридвані, княгиня, впізнавши свою карету, мліє, а Черевань, сам люблячий батько, зі сміхом і навіть насолодою розповідали, як козаки розправилися з князем і дітьми, що їхали в цій кареті: князя віддали татарам в полон, а маленького сина кінськими копитами потоптали.
- У козацької шляхти, як би там не було, завжди були священними поняття доблесті, лицарства, бойового побратимства. Як же ставляться до цих принципів Шрам, Черевань, Гвинтовка?
Учень. Поняття України як батьківщини-матері, мені здається, існує тільки для Шрама. Він плаче над її долею, хоч сльозинки не пустив, коли загинули старші сини, бореться за соборність та й, врешті, гине заради України. Для Череваня поняття України уособлює його хутір:"А що нам, брате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти, або пити, або ні в чому хороше походити?" Гвинтовка на перший план ставить власне багатство, високий титул і розкіш, а не Україну. Шрам так характеризує суть Гвинтовченого"патріотизму": "І Єремі дорога була Україна, і він махав за нею шаблею: як не махати, боронячи свої маєтності?". Порівнянням Гвинтовки з Єремією Вишневецьким, катом українського народу, сказано все.
Учень. Куліш показує, як руйнуючи моральні орієнтири в вищому козацькому середовищі Гвинтовка ламає усталені законом і мораллю правила у ставленні до власної дружини, безцеремонно втручається в особисте життя небоги, Лесі Череванівни, намагаючись її одружити то з Вуяхевичем, то з Брюховецьким, щоб закріпити своє полковництво при новому уряді родинними зв'язками. Черевань теж іде на компроміс із своєю совістю. він погоджується їхати на вибори в Ніжин суто з особистих корисливих міркувань, що пізніше, на "чорній" раді, проявилося в наївному: "Я свого зятя на всякому місці оберу гетьманом". Тільки в Шрама поняття влади, честі, лицарства нерозривні.
- Чи конфліктували між собою Шрам, Гвинтовка й Черевань?
Учень: Великих конфліктів між ними в романі ми не бачимо, але відчуваємо, що між цими людьми дедалі більше поглиблюється прірва, що вони - носії діаметрально різних поглядів на життя, мораль та політику і спільного не мають майже нічого.
- Шрам, Черевань і Гвинтовка - люди сімейні, що ми знаємо про їх сімейне життя?
Учень. Шрам колись узяв за жінку туркеню-бранку, виховав трьох синів-патріотів, отже, у подружжі панувала злагода і взаємна повага. Старий полковник особливо любив свого молодшого сина Петра, по-батьківськи, співчутливо і мудро розраджував після невдалого сватання до Череванівни, вчив його дбати не про особисте щастя, а про загальний добробут.
Череваневою жінкою була українка, яка керувала своїм чоловіком, як хотіла. І Черевань і Череваниха дуже любили свою єдину доньку, але не догледіли її ні першого разу, коли викрав Кирило Тур, ні другого, коли Гвинтовка фактично почав торгувати Лесиною вродою заради власної вигоди. Навіть звістку Тура, що з Лесею нібито хоче одружитися старий Брюховецький, Черевані сприйняли з покірною готовністю.
- А що здобули Шрам, Черевань і Гвинтовка після Ніжинської ради?
Учень. Черевань нічого не втратив і нічого не здобув, хоч на самій раді через наївність мало не поплатився головою. Гвинтовка в почестях і славі завдяки підлості і зраді добився-таки полковницького пірнача, а Шрам утратив все. Наприкінці роману автор констатує: "Шрам паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам удавсь до Тетері і прийняв усю вину на одного себе. І Тетеря окаянний не усумнивсь його, праведного, як бунтовника, на смерть осудити й осудивши, повелів йому серед обозу військового голову одтяти".
- А чому ж сталося така трагедія в житті Шрама?
Учень. Паволоч-місто знаходиться на Правобережній Україні. Там гетьманував польський ставленик Тетеря. Шрам же хотів об'єднати обидва береги Дніпрові під одну булаву, але Сомкову, тому й приїхав на Лівобережжя. Після поразки Сомка Тетеря розправився з бунтарем-полковником, як сам того хотів. Смерть цього патріота дуже подібна до загибелі історичної особи - паволоцького полковника Івана Поповича (Шрам, до речі, теж був сином священника і називався Іваном), про розправу над яким пише історик Микола Аркас: "Та Тетеря обложив його у Паволочі і він, щоб врятувати свій рідний город од руїни, оддався з 15 товаришами до рук Тетері, а той скарав його лютою смертю".
Якщо на уроці є ще час, то варто проаналізувати й образ Вуяхевича, особливо той момент, де він лайкою та образами спровокував вірних Сомкові козаків і вони зненавиділи гетьмана. Цей вчинок генерального писаря - відверта підлість і найчорніша зрада.
Починати наступний урок відразу з аналізу образів Івана Брюховецького та Якима Сомка недоречно. Спочатку вчитель має сказати, що Пантелеймон Куліш зумисне вибрав ганебний, а не героїчний момент в історії нашої України, щоб напоумити нащадків, допомогти зрозуміти, що розрізненість і міжусобиці гублять державу. Головною проблемою "Чорної ради" є проблема незалежності Батьківщини. Україна, що в останні роки життя Хмельницького потрапила в політичний капкан, боролася не на життя, а на смерть, але уподібнювалася скорпіонові, який замість того, щоб жалити нападників, смертельно жалить сам себе.
Підсумковим етапом вивчення "Чорної ради", як і вивчення в цілому теми "Пантелеймон Куліш", міг би бути урок, на якому учні працювали б над тестовими завданнями, а також була б проведена підсумкова бесіда про те, що "Чорна рада" Куліша як перший історичний роман у вітчизняній літературі відіграв велику роль у розвитку української романтики, був цілою школою для наступних поколінь прозаїків у тому, як будувати захоплюючий сюжет, як створювати яскраві романтичні образи, як майстерно компонувати, як забезпечити живий колорит епохи.
Роман "Чорна рада" засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. Щедро використовуючи фольклор, опоетизовуючи народний побут, Куліш тим самим звеличив самобутність духовного життя нашої нації. Своїм романом письменник ставив перед читачем глибоко гуманні та високоморальні ідеали, які й формували естетичні смаки українців.
На завершення розгляду
Loading...

 
 

Цікаве