WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

Вивчення творчості П.Куліша в середній школі - Дипломна робота

категорично осуджував руйнаторство йкровопролиття, тому в "Чорній раді" усі Кулішеві погляди і передача цих поглядів через образи персонажів є сплавом об'єктивного і глибоко суб'єктивного, причому сплавом у кожному конкретному випадку іншим, де непросто з'ясувати, який компонент і чому став домінуючим.
Символом деградації козацької епохи для Куліша була Велика Руїна. Її зловісність у всіх аспектах, метастазне проникнення в нові часи лякало письменника, тим більше, що він, людина енциклопедичних знань, передбачав, що повстанці, або їх онуки самі в майбутньому займуть місця тиранів і в гнобленні не поступляться їм.
Ніжинська рада 1663 року була переломним моментом у занепаді української державності. Вона відобразила критичний період у самій свідомості народу, про який Микола Шлемкевич пише досить влучно: "Вільний дух створив державу, одначе не втримав її. І тут починається криза-розщеплення. Неначе ріка, що плила досі рівно, вдарила тепер об гранітну скелю й розщепилася від її опору. Одностайна в головному світоглядова база провідної верстви розбивається на кілька. і як то буває в житті, винуватцем роблять того, хто стояв на чолі".
Справді, Богдан Хмельницький створив державу, а після його смерті утворилися політичні групи з різними орієнтаціями, до влади почали приходити люди, які у складній політичній ситуації взагалі нічого зробити не могли, зате в очах народу ставали винними в усіх бідах.
Куліш, до речі, інтуітивно вловив дихання тієї кризи, побачив навіть без вини винних - Івана Шрама та Якима Сомка, яким доля судила спокутувати за всіх і за все. Сам автор відсутно присутній у своєму романі: учнів не треба особливо переконувати, що в багатьох моментах устами Божого чоловіка, старого Шрама, далекоглядного Якима Сомка і навіть іноді Кирила Тура говорить не хто інший, як "гарячий Панько".
При вивченні "Чорної ради" є велика спокуса перейти відразу до аналізу головних образів, але, як нам здається, робити цього не слід, бо дев'ятикласники лише раз прочитали досить важкий текст роману і не все зрозуміли в ньому, зокрема не збавгули історичний фон, дух епохи. Щоб спрямувати роботу учнів у морально-естетичне, а не споглядально-раціональне (типове) русло, словесник мусить зацікавити їх тим, що "Чорна рада" - твір значною мірою мозаїчний. Народ України в романі знаходиться загалом на задньому плані, але в окремі моменти ніби насильно проривається наперед і стає перед очі читачам. Тоді він набирає сили, широти і величі. Довільність образів простих людей, поодинокі образи їх і народні масові сцени створюють ефект реальної присутності і читачі сприймають громаду під таким кутом зору, як щодня своїх сучасників.
Важливо дотримуватись певної послідовності аналізу представників народних мас, передовсім доцільно розглянути особливо важливий для розкриття авторського задуму образ Божого чоловіка. Кулішів кобзар - це не старець і не жебрак, а патріот, воїн Божий, ходяча совість народу. Мирське життя для божого чоловіка нічого не значить, він поза соціальними станами, вище політики і міжусобиць, тому жодного разу не є виразником якоїсь окремої групи. Свою сліпоту він не вважає каліцтвом, а Божим знаменням, тому дивується й осуджує тих кобзарів, які за чарку горілки поробилися придворними поетами та музикантами. Кобзар не приходить на Ніжинську раду, але після неї виринає, наче з забуття, на череваневому хуторі. По-філософськи мудро пояснює Божий чоловік осиротілому Петрові, що то тільки здається, ніби зло підім'яло добро під себе.
З-поміж носіїв народної моралі найближче до Божого чоловіка стоїть запорозський козак Пугач, старий січовик, який на своєму віку не раз був кошовим отаманом. Але, коли Божий чоловік обережний у висновках, то Пугач наївний, мов дитина. Спираючись на його авторитет, добився булави Брюховецький, а полковницького пірнача - Гвинтовка. Та пізніше Пугач став їм не потрібним, смішним. З нього Брюховецький навіть жорстоко познущався, висміявши старого перед усією громадою. Цікаво, що в цей момент Пугач ще не бачив у Брюховецькому зрадника, але вже розпізнав покруча, який кине під ноги одвічну січову мораль.
Дещо в іншому аспекті слід розглядати образ Тараса Сурмача. Він щиро захищав інтереси свого стану, мав мужність говорити правду в очі навіть грізному й авторитетному Шрамові. До протесту Тараса штовхнула образа, бо його і таких , як він не прирівняли у правах з реєстровими козаками. Після романтики Хмельниччини Тарасові вбилося в тямки те, що бути козаком - вигідно. Підмовлений посланцем Брюховецького, він вимагав рівності, а ця рівність в Сурмачевому понятті означала мати право стати козаком, а потім і в старшини вибитися. Ніжинська рада відкрила Тарасові очі на обіцяну Брюховецьким рівність. Він сам бачив, як запорожці грабували Ніжинських купців, сам же з гіркотою признався Череваневі, що усвідомив свою помилку.
Надзвичайно цікавим є образ Василя Невольника. Ця зламана неволею, а пізніше прислужництвом особистість. У часи своєї молодості Василь був одним одним з найкмітливіших козаків, знав грамоту і Дніпрові Гирла. Доля зробила з колишнього лицаря страдника, яскравим свідченням чого стало його нове прізвище - Невольник. Добровільно прийняте рабство в Череваня доконало Василя до решти.
На початку 2-го уроку варто записати на дошці план порівняльної характеристики Шрама, Череваня і Гвинтовки:
1. Хмельниччина - спільне славне минуле Івана Шрама, Михайла Череваня та Матвія Гвинтовки. Вплив героїчної епохи на козацьку верхівку.
2. Моральні, естетичні та політичні ідеали представників козацької знаті:
а) ставлення до України та різних соціальних верств;
б) Ставлення до влади: нехтування чи палке бажання насолодитися нею;
в) політичні цілі, стосунки з кандидатами на булаву;
г) моральні та естетичні ідеали;
д) сімейні стосунки та обов'язки;
е) загальна оцінка свого життя.
3. Загальна думка про характери і вчинки представників козацької верхівки.
За таким планом можна розгорнути диспут або в бесіду ввести хоча б його елементи. Дискутування допомогло б учням краще зрозуміти негативні сторони козацької старшини. За допомогою проблемних питань вчитель може спрямувати бесіду учнів у необхідне русло:
- Що ви знаєте про минуле Івана Шрама, Михайла Череваня і Матвія Гвинтовки?
- Чи можемо твердити, що воно було справді славним?
Надалі в дипломній роботі буду пропонувати відповіді деяких учнів загальноосвітньої школи №5 м.Коломиї Івано-Франківської області:
Учень. Минуле в цих заможних козаків було подібним. І Шрам, і Черевань, і Гвинтовка брали участь у визвольній боротьбі українського народу проти Польщі, займаючи високі посади у війську Хмельницького. Автор, на жаль, не уточнює, ким в цей час був Черевань, але факт збагачення завдяки військовим трофеям і можливість стати тестем гетьманові (а в цьому разі мало було багатства і вродливої доньки, неодмінною умовою мусив бути і високий рід) свідчать про те, що під час Хмельниччини
Loading...

 
 

Цікаве