WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Українська література (курс в питаннях і відповідях) - Реферат

Українська література (курс в питаннях і відповідях) - Реферат

що рідне слово в собі згасив, не-наче ватру".
Рідна мова - одна із найбільш хвилюючих тем у віршах Д. Павличка останніх років. У циклі "Вірші з Монголії" вирізняється поезія "Між горами в долинах - білі юрти", адресована землякам. Поет віднаходить особливі епітети, щоб повідати, як люблять і шанують монголи "дзвонковиту, пісенну мову прадідну свою". Коли б сам Бог запропонував цим дітям гір "півсвіту... Європу й Азію" в обмін на рідну мову, то вони без роздумів відповіли б: "Схаменися, Боже, не треба нам ні Азій, ні Європ!" Ця невелика нація добре розуміє справжні людські цінності людського існування.
Колись українців Шевченко назвав "моголами", тому що вони не пам'ятали, хто вони насправді. Та далеко українцям-"моголам" до цих людей, що так цінують своє слово, пісню, прадавній дух своєї нації. Шевченківська глумлива нота звучить у словах Павличка, коли він ганьбить своїх співвітчизників, що спромоглись позбутися колишніх скарбів - і матеріальних, і духовних. Ці рядки продиктовані нажким почутгям сорому і зневаги до тих своїх земляків, котрі поводять себе як "хохли", "малороси", "полуукраінци". Страшно і соромно констатувати, що таких українців, які зреклися рідної мови, в Україні - більше п'яти мільйонів. Це - наслідок передусім їхньої низької культури, брак національної свідомості, патріотичної гордості самих українців, а також політики тотальної русифікації, що проводилась в Україні протягом століть.
Білет 19
1.Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського "Слово про рідну матір".
У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного на-роду. Написана в цей час його натхненна патріотиказалишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії.
Непідробною пристрастю і болем пронизана ліро-епічна поема "Слово про рідну матір", яку він прочитав 29 листопада 1941 р. на радіомітингу в Уфі, що транслювався радіостанцією імені Тараса Шевченка на територію окупованої України. Поет з любов'ю відтворив у поемі образ України - її героїчну історію, невмирущу культуру, чарівну природу. Земля Тараса Ше-вченка-так назвав М. Рильський Україну. З далекого башкирського міста він шле благословення її першоджерелам.
Поет звертається до національної свідомості українців, які в боротьбі за свою землю можуть і мусять обпертися на вільнолюбні традиції століть, на вікопомні імена видатних діячів національної культури, що символізують силу, неподолан-ність, безсмертя нації. Рильський прикликає з глибин сторіч найбільші святині українства - народну пісню, "печаль і радість нашу": "мандрівника Сковороду з припорошілими саквами"; "ЕнсЇди" владний сміх"; "гарячу думу Кобзаря"; "струни Лисенка живії"; золоту зорю слави "круг Заньковецької Марії"; згадує козацькі походи, "іржання коней бойо-вих". У поемі звучать розгорнуті риторичні запитання: "Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море,
Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре, Хто серця чистого добро
Злобою чорною поборе?"
Ніяка зловорожа сила не подолає народу, у якого героїчне і славне минуле- такий ідейний пафос твору.
У поемі "Слово про рідну матір" відчутний вплив "Слова о полку Іго-ревім". Поет органічно вплітає у мову поеми деякі мотиви та образні зворо-ти з давнь-оруської поеми (наприклад: "Лисиці брешуть на щити"). У творі спостерігаємо поетичні деталі з українських фольклорних джерел ("Чи пра-вду кривді подола-ти?"). Патетичного звучання поет досягає підбором лек-сики (благословен), короткими формами прикметників (славен, зелен), тав-тологічними висловами (рута-м'ята, злото-серебро). Поет і сам творить неологізми (громовозвукі слова). Загалом уся поема "Слово про рідну ма-тір" - це слова виняткової поетичної ніжності й місткості: кожне випромінює цілі пучки дорогих кожному українцеві асоціацій.
Поет усвідомлював, що висока українська патріотика може повернутися для нього новими репресіями. Тому останні строфи у дусі часу просла-вляють дружбу народів і керівну роль партії. Однак комуністичні ідеологи не могли пробачити поетові, що мати-Батьківішіна для нього - це Україна, а не Радянський Союз. Тому у 40-х роках за поему "Слово про рідну матір" М. Рильський мав чимало неприємностей.
2.Взаємини між батьками і дітьми у п'єсі "Дикий Ангел" Олексія Коломійця.
П'єса "Дикий Ангел" ("Повість про сім'ю") пронизана ідеєю утвер-дження високих моральних принципів, створення життєстійкої сім'ї як най-головнішої підвалини нашої держави. "Диким Ангелом" назвав драматург головного героя п'єси. І справді, старий робітник Платон Ангел за деякими мірками - людина дивна. Своїх дорослих уже дітей тримає під суворим ба-тьківським контролем. Коли ж молодший син - студент Павло - несподівано привів до хати молоденьку дружину, не одержавши батьківського бла-гословення на одруження, Платон мовчки склав його чемодан і рішуче виставив за двері.
За зовнішньою скупістю і домашнього тиранією головного героя про-глядає висока вимогливість до себе і своїх дітей. Виша мета Платона Ангела - "жити як слід". Це означає насамперед навести лад у "своїй державі", тобто сім'ї. Своїх дітей Ангел виховав у дусі любові до праці, вони розуміють роботу як доконечну необхідність, як передумову їхнього пристойного буття на землі, як посильний внесок у духовний і матеріальний розвиток суспільства. Діти не відкидають тої традиції, яку батько утвердив у родині: вони віддають свій заробіток за місяць батькові, який ретельно все занотовує до записника, Платон Микитович не привласнює заробітку дітей, він тільки розумно регулює витрати: "Тут жив, тут одягався, харчувався - і гроші докупи. Всі на одних правах". Батько також стимулює підробіток дітей - на всілякі непередбачені витрати. Це їх дисциплінує, спонукає до раціонального розподілу коштів, дає можливість стабільно, нормально жити. Коли б хто з дітей сфальшивив, він одразу б такого з дому вигнав. Для дітей стали непорушним законом слова: "У всьому, у малому й великому, єдиний порадник правда!" Правда у словах і діях Платона Микитовича асоціюється з виявом найвищого благородства, добродійства.
Дружина Платона Микитовича Уляна діє заодно з чоловіком у вихо-ванні дітей, хоча в принципових питаннях гору бере його думка.
Батькова наука не пішла намарне старшому синові Петрові. Він такий же чесний, дбайливий, працьовитий. Незважаючи на те, що Петро уже ви-бився у високе начальство, він переконується у батьковій правоті. Коли Платон Микито-вич довідався, що Петро готовий погодитися на споруджен-ня житлового будинку в екологічно невдалому місці, його неприємно вра-зила подібність сина до тимчасових правителів, що нагадують перекотиполе. Батько домігся, щоб Петро обійняв іншу посаду- рядового інженера:
"Кожного мушу бачити і за кожним наглядати. Споконвіків так велено батькам!".
У Платона
Loading...

 
 

Цікаве