WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Степан Руданський - взірець важкої літературної і життєвої долі - Реферат

Степан Руданський - взірець важкої літературної і життєвої долі - Реферат

прикладі цих двох творів можна помітити, як в ліричній манері Руданського пробивається хумор, який згодом стане провідним у його творчості.
Ще більш показовими в цьому плані є поезії "Полюби мене" та "Богдай тебе", які з формального боку досить осібно стоять у ліриці поета.
Своєрідний ліричний план характерний для поезії "Могила" ("Над могилою" - в іншій редакції). Традиційно її розглядали як твір, де поет ідеалізував ста-ровину, виступав як наслідувач ранніх романтиків.
Прикметною рисою розвитку поетичної творчості Руданського е те, що в ній, особливо в останні петербурзькі роки, намічається перехід від поезії інтимної, суто романсової, до поезії громадянської, наскрізь пронизаної соціальними мотивами.
У вірші "Над колискою", написаному у формі колискової пісні, розкривається майбутня тяжка доля кріпацької дитини. Життя їй готує з дитячих літ каторжну працю та панські знущання:
Будеш цілий вік, як той чорний віл,
У ярмі і неволі!
..........................
Свою силоньку ні собі, ні мні,
А панам виробляти.
Пристрасно засуджує поет кріпаччину як силу, що нівечить людину фізично й морально, позбавляє її гідності. Героя поезії "Не кидай мене" змушує страждати не тяжка праця, не злидні, а відсутність волі:
Та тяжкі мої
Болі більнії,
Бо не маю я
Волі вільної.
Мотивами протесту проти самодержавно-кріпосницької системи та насаджуваної нею рабської моралі пронизаний один з кращих творів Руданського "Наука", який тематично перегукується з відомою поезією Некрасова "Песня Еремушке". Вірш побудований у формі повчання матері і батька синові у час виряджання його в життєву дорогу. Поради ці різні, в них розкриваються два шляхи, якими може йти людина до свого щастя. Один - це шлях принижень, угодовства, схиляння перед сильними та багатими. Ним радить йти синові мати, яка знає всю жорстокість і несправедливість навколишнього світу. Інший шлях радить синові батько, який переконаний, що людина мусить здобувати своє щастя в житті чесною і наполегливою працею, бо тільки вона є основою для пізнання світу і основою моральності. Через розкриття глибокої непримиренності цих двох життєвих філософій поет іде до викриття реакційної суті моралі існуючого несправедливого ладу і утвердження високих людських ідеалів моралі передової суспільності.
Промовистими алегоричними образами відгукнувся поет на громадянське піднесення в країні, яке панувало напередодні знищення кріпацтва. Ідеєю боротьби проти пануючих "вітрів" пронизаний вірш "Нехай гнеться лоза" ("До дуба"). Заперечуючи немічне існування "без слави, в багні", поет закликає йти шляхом пізнання й твердо стояти на сторожі добра:
І весь світ обдивись,
І усе розпізнай,
І що доброго є,
Ти у себе впивай.
Особливо багатий ідейний зміст поезії "Гей-гей, воли! Чого ж ви стали" ("Гей, бики!"), в якому в алегоричній формі висловлено заклик до боротьби за краще майбутнє народу, надію на здійснення заповітних мрій трудового люду про щасливе життя:
Гей-гей, воли!
Зерно поспів,
І заколосяться поля,
І верне нам за піт кривавий
Із лишкою свята земля!
Цей твір став популярною народною піснею.
Найвищі досягнення Руданського як поета лежать у царині гумористики. Гуморески Руданського - це невеликі віршовані твори, написані на основі фольклорних джерел, в яких у гумористичному світлі розкриваються різні соціально-побутові ситуації з життя широких народних мас різних національностей і різних суспільних прошарків, висміюються з позицій народної моралі всілякі недоладності суспільного життя, негативні риси людського характеру.
Показовою у цьому плані може бути гумореска "Чи далеко до неба", де з особливою силою розкрився талант Руданського як гумориста, його уміння твори-ти засобами комічного на основі суто побутових реалій яскраві суспільне значимі образи. Глибинний зміст розкривається через взаємодію побутових реалій, кон-текст, в якому вони виступають, уже виходить на проблеми ширші, має дотичність до життя всього суспільства.
Двоє селян, повертаючись з ярмарку, дрімають на своїх возах, а потім знічев'я починають безпредметну розмову на абстрактну тему, зовсім далеку від проблем реального життя. З усією серйозністю вони розмірковують над питанням, чи далеко від землі до неба. Один із них висловлює припущення, що ця відстань дорівнює п'яти верстам. Але його співрозмовник піддав це твердження сумніву: "Та якби п'ять верстов було, Там коршма б стояла". "Космічна", абстрактна тема у цьому діалозі, як бачимо, розкривається через цілком конкретні, побутового плану поняття ("верста", "коршма"). Таке поєднання в одному смисловому ряду понять невідповідних, логічно неспівмірних створює ситуацію абсурду, яка і дає можливість так відтінити звичайні побутові реалії, що вони постають у широких суспільних зв'язках як суттєвий момент дійсності. Конкретна деталь "коршма", якою розпочинається і закінчується твір, завдяки алогічності контексту набуває узагальнюючого значення, що посилюється і "конкретним" способом мислення персонажів твору. Те, що селяни міряють небо корчмою, вміщуючи її і на небесних шляхах, говорить зовсім не про обмеженість їх мислення, а про те, яке місце ця реа-лія займав у їхньому житті. Об'єктом сміху у гуморесці, як бачимо, виступають негативні обставини буття селянина.
У приказці "Лошак" висміюється наївність простого селянина, його надмірна довірливість до законів самодержавно-кріпосницького ладу. Виявивши укра-деного у нього лошака не деінде, як у "стані", він намагається забрати його звідти законним шляхом, доводячи, навіть при допомозі свідків, що це його власність. Алеце виявилось безрезультатним, панські посіпаки, познущавшись над селянином-кріпаком, виганяють його. І тільки завдяки підказці більш досвідчених людей власник коняки починає розуміти, що вирвати своє добро з рук "асесорів" йому навряд чи вдасться, навіть коли б корову з дому довелось ізвести, тобто продати на хабарі. Своїм сміхом поет засуджує рабське схиляння людини перед законами несправедливого соціального ладу, протестує проти нього.
Дійовими особами приказок Руданського нерідко виступають представники інших національностей - росіяни, поляки, німці, євреї, цигани.
Посміхаючись над простодушними хитрощами цигана ("Циган з конем", "Де спійняли?", "Що до кого", "Спасибі", "Торбин брат"), зарозумілістю й пихою польського шляхтича ("Не вчорашній", "Надгорода"), зажерливістю і скнарістю шинкаря ("Баран", "Мошків дах"), крутійством москаля ("Вареники-вареники", "Ікра", "Варена сокира") поет завжди виступає як глибокий реаліст, і не тільки у відтворенні життєвих ситуацій, а й у розкритті психології персонажів.
Зовсім іншої тональності набуває сміх, коли в поле зору митця попадають представники тих соціальних верств, які живуть і тримаються працею народу - попи, ксьондзи, рабини, царські чиновники, пани. Тут уже має місце не м'який гумор, співчутлива посмішка, а дошкульна сатира, спрямована на викриття паразитизму представників гнобительського класу, їх нелюдської моралі.
Цікавою з цього погляду виглядає гумореска "Піп на пущі", у якій виведено образ священнослужителя, що задумав стати пустельником і зажити слави святого. Із в'їдливим сміхом поет показує, що звичка "до ковбаски, до чарочки горілочки" дуже швидко зводить нанівець добрі наміри попа.
Зв'язок гумористичних творів поета з усною народною творчістю проглядається і в формах та засобах творення комічного. Для певних різновидів давнього народного гумору був властивий "грубий" реалізм, смішне тут нерідко носило характер відвертої непристойності. Руданський широко використовував увесь спектр прийомів і засобів народного гумору, в тому числі й "грубий" реалізм. Особливо помітно це в антипопівському циклі ("Ов!", "Божі птиці", "По старій печаті") та в деяких творах на історичну тематику ("Ахмет III і запорожці"), у мовну тканину яких вкраплена груба, непристойна лексика.
Пройшло понад сто років з дня смерті Руданського, але й сьогодні він продовжує чарувати нас задушевністю своїх ліричних поезій, веселим і водночас вражаючим сміхом гуморесок. Справдилось сподівання поета, що його після смерті читатимуть мільйони його одномовців. Своєю творчістю Руданський справді заслужив "на найдорожчий у світі титул - титул народного поета".
Loading...

 
 

Цікаве