WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Смішне - як основа творчості Остапа Вишні - Курсова робота

Смішне - як основа творчості Остапа Вишні - Курсова робота

бублик їдять".
Що не речення - то народний жарт.
З легким серцем, шкилюючи над самим собою, Остап Вишня розповідає про "перші кроки" "дитинства золотого", що "промайнули" "між природою з одного боку та людьми - з другого"…
Гумореска скомпонована з невеликих розділів -"фресок". Із своєї біографії О.Вишня "вихоплює найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Те, що найбільше врізалось в пам'ять.
На зміну "дитинству золотому" рокам навчання приходить зрілість.
Юнак потрапляє у вир революції, про що згадує у своїй гуморесці.
У наступному "кадрі" розповідає: "весь тягар громадянської війни переніс"". "Ну а потім під'їхала платформа", "мене й посадили". Сміх проривався і крізь гіркі сльози: "Потім випустили мене, але я вже з платформи не злазив. Нема дурних".
Згадує про період, коли перебував у Кам'янці-Подільському: "Чого я був у Кам'янці, питаєте? Та того ж, що й ви!" Український інтелігент рятувався від можливих репресій денікінщини.
Ось як пише про початок творчості: з того часу, як "мене переїхали" з Києва в Харків"зробився я Остапом Вишнею"
Творчість починалась з політичних памфлетів і фейлетонів. Творчість присвятив селу -650
Відсталість селянства ("Земля обработки требует", "Як гусениця у дядька Кіндрата штани з'їла"), безкультур'я("Що таке іноді вміти", "Дружні поради"), неуцтво, забобонливість ("Село-книга", "Якая ж із квача притика, коли він квач")
"Усипка, утечка, усумка й утруска" - проти викрадачів державного майна, створеного працею чесних трудівників. Підзаголовок "Теорія" - 24 грудня 1922р. в газеті "Вісті ВУЦВК"
Уркарт - англійський промисловець, фінансист уркарт - голова "Російсько-азіатського об'єднаного товариства", власник гірничого підприємства, намагається отримати у концесію свої володіння.
- визнач
- "Що з тими словами робити" - логічна переконлива відповідь
Боротьба проти відсталості, висміює хапуг, п'яниць, бюрократів, ледарів, утворює гуманістичну мораль, нове життя.
"Зенітка" 26 лютого 1944р. газета "Радянська Україна" - 2-й період творчості.
Тема мужності, нескореності народу в роки 2-ї світової війни, героїзм, захист Батьківщини
- старі і підлітки, дід Свирид - Лукерка
Мисливські усмішки
-милуватися природою
"Відкриття охоти" , "Мисливство" - захоплення природою
"Заєць" - ліричний відступ про золоту осінь
- кожне дерево одухотворене, наділене рисами і почуттями живої людини
Той, хто піднімає руку на природу, безжально руйнує її, - заклятий ворог.
"Самі собі шкідники" - "Чи не від того наші птахи й тварини дикі, що дехто з нас сам "дикий" - захист до охорони чарівної природи
пейзажі - поетична паралель до настрою ліричного героя -оповідача
-сміх добродушний, лагідний
герої - люди широкої натури, благородні , кмітливі, закохані в рідні краї, люблять дотепне слово, мислити вигадки.
"Вальдмени" , "Як варити і їсти суп з дикої кучки", "Сом".
"Зенітка"
26 лютого 1944 р. газета "Радянська Україна" друкує "Зенітку" - цією гуморескою розпочинається другий період творчості Остапа Вишні. Письменник - патріот підносить тему мужності і нескореності народу в роки другої світової війни, утверджує його героїзм. Усі люди стала на захист Вітчизни. У боротьбі з кривавим фашизмом брали активну участь навіть старі діди й підлітки.
"Я хотів у тяжкі, грізні часи написати щось дуже веселе…щоб і моя робота спричинилась до того, щоб люди і на фронті, і в тилу таки по-справжньому розсміялися, та не засміялися, а просто таки зареготали. Одночасно, щоб моя гумореска відігравала й певну, сказать би, мобілізаційну, підбадьорювальну роль".(О.Вишня)
головний герой "Зенітки" - мудрий, життєрадісний, винахідливий і дотепливий. Людина мужня і скромна. Про всій героїчний подвиг у роки війни дід Свирид розповідає із стриманим гумором. У загальнонародну справу розгрому німецько-фашистських загарбників він вносить і свій носильний вклад.
Гумореска - це діалог оповідача з її героєм дідом Свиридом, котрий про свій вік говорить: "Та хто зна! Чи сімдесят дев'ять, чи вісімдесят дев'ять? Хіба їх полічим?" Цією деталлю підкреслено всенародну війну з окупантами.
Складається з двох частин: "соприкосновеніє" діда Свирида з фашистами і побутові "стражелія" з бабою Лукеркою - покійною дружиною, в яких дід "так напрактикувався, що ніяка війна мені ані під шапку".
У першій частині О.Вишня застосовує засоби сатири:
- бурлескну лексику: "загребли трьох отам на вигоні"(замість поважного "поховали");
- лайливі, принизливі слова: погань, несиголовці, ім'я старости "Панько Нужник";
- вживання середнього роду замість чоловічого: "Воно сопливе виплакало, щоб його в колгосп прийняли";
- Варваризм: "Вас іст дас?", "діла-гут".
Вила-трійчати, якими Свирид, "як щурят подавив" гітлерівців виростають у гіперболізований образ народної "зенітки". Ось як розповідає дід про своє генеральне "соприкосновеніє з фашистами, що спали на горищі:
"Чую - хропочуть. Я з лопухів потихесеньку, навшпиньки, у хлів. У руках у мене вила трійчата залізні. Я розмахнувсь та крізь лісу вилами - раз, два, три!
Як заверещать вони там, як закричать:
- Вас іст дас?
А Нужник:
- О, рятуйте! Хтось із землі з зенітки б'є!
Ага, думаю, сукині ви сини, уже мої вила вам на зенітку здаються, почекайте, ще не те буде".
- У другій частині, де йдеться про війну з бабою Лукеркою, панує гумор - запальний, вогнистий
Засоби комічного:
Застосування військової термінології у розповіді про бабу Лукерку:
"… Вийде на ганок та як стрельне:
-Свириде!…
сокира "як на теперішню техніку, так чиста тобі "Катюша" "стратегію" й "тактику" своєї покійниці дід Свирид добре вивчив, тому й передбачливо готував "позиції" для "оборони".
"Наступати на Лукерку, щоправда, я не наступав, більше одбивав атаки, а воюватися доводилося мені щодня"
"Кум і льотчик кріпкий був . Ас!"
"Держись, - кажу, - куме, битва буде! Якщо поодинці, будемо биті. Давай згуртуємось у військове соєдінєніє, бо інакше розгром. Перемеле живу силу й техніку!"
-Русизми: "У соприкосновенії з ворогом був", "війна - це ж моє рідне дєло", "ошибка організаційна вийшла!
-Комізм ситуацій, так, що вони нагадують військові повідомлення:
"Ось дід Свирид з кумом трусили кислиці, та на дереві вирішили й запалити.
"Коли це знову як бахне: Знову за люльки!
Так ми з кумом, як стій, з кислиці у піке. Кум таки приземлився, хоч і скапотував, а я з піке - в штопор, із штопора не вийшов, протаранив Лукерці спідницю й урізавсь у землю! За півгодини тільки очунявся, кліпнув очима, дивлюсь: ліворуч
Loading...

 
 

Цікаве