WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Складові літературознавства та механізм цілісно-системного дослідмення. - Реферат

Складові літературознавства та механізм цілісно-системного дослідмення. - Реферат

"всезагального" в об'єкті, що досліджується цілісно.
" Отже, тепер видно, що разом цілісна будова об'єкта на другому ступені - це взаємовідношення ч о т и р ь о х складових, яке виглядає як "л а н ц ю г" протилежностей: "одиничне-особливе-загальне-всезагальне".
Перша (одиничне) і четверта (всезагальне) складові - це крайні сторони об'єкта, вони повністю, цілісно протилежні, про що свідчать і назви. Між ними в об'єкті розташовуються два інші аспекти: другий (особливе) і третій (загальне). Це тому, що вони між собою не крайні, не повні, не цілісні, а часткові протилежності. Тому вони - опосередковуючі складові (між крайніми складовими) в єдиному ланцюгу на другому ступені цілісної будови об'єкта, тобто розташовуються м і ж першою і четвертою складовими як поступовий перехід однієї крайності в протилежну.
Таким є словесний виклад половини зазначеної "сітки" (будови об'єкта як цілого), використаної нами під час цілісно-системного дослідження. Ця половина - не відмежована від другої половини, вона г а р м о н у є з нею повністю, цілісно і безмежно, однак вона "присутня" в ній приховано.
Взаємозв'язки між отриманими д в о м а (на першому ступені будови) і чотирма (на другому ступені) складовими будови зазначені нами вище і проілюстровані на прикладі вирішення наукової проблеми складових літературознавства - проблеми, яка не могла бути об'єктивно з'ясована на частково-системному рівні протягом усього ХХ століття.
Так само недостатньо, частково вирішувалася раніше і проблема місця сучасної компаративістики в межах "літературознавства".
Лише в найостанніший час на ближніх підступах до цілісно-системного рівня розвитку науки стало відомо, що компаративістика, як пише Анатолій Ткаченко, не є розділом історії літератури, "як можна прочитати у багатьох словниках", і не є розділом теорії літератури. Вона, доводить дослідник, є "розгалуженням л і т е р а т у р о з н а в с т в а" [14, 10].
Таке визначення місця компаративістики стане сприйматися чіткіше, якщо звернути увагу, як самелітературознавство в цілому розгалужується на іншій базі, ніж та, що була використана нами вище, - на базі не будови, а, навпаки, р о з в и т к у об'єкта, що досліджується.
Це зовсім інша база ("основа") поділу, тут потрібно звернутися до історичного процесу, пов'язаного з досліджуваним об'єктом і, тим самим, до різних ф о р м історичного р о з в и т к у літературознавства як науки.
Якщо ця наука (нашими зусиллями, звичайно) концентрує увагу на своєму сучасному стані з його будовою і всіма особливостями, вона виказує себе як "с у ч а с н е літературознавство" (про його будову з її чотирма складовими й велася мова).
Якщо ж літературознавство (нашими зусиллями) концентрує увагу на тих чи інших етапах свого і с т о р и ч н о г о розвитку - воно виказує себе як "і с т о р и ч н е літературознавство", або, інакше, як "історія літературознавства", що займається вивченням літературознавчих думок і концепцій м и н у л о г о в їх порівнянні між собою, тобто вивченням історії "літературної критики", історичним розвитком "історії літератури", історією "теорії літератури", історією "методології літературознавства". Саме підхід порівняння і зафіксований терміном "компаративістика". Методом цієї науки раніше був, як пише Анатолій Ткаченко, метод компаративізму у вигляді "емпіричних зіставлень окремих літературних фактів" [14, 10], а в ХХ столітті поступово набув вигляду частково-системних зіставлень окремих літературознавчих фактів.
Таким чином, її, компаративістики, майбутнє - це також поступовий перехід на цілісно-системний рівень свого історичного розвитку.
Основним доказом справедливості переконань А.Ткаченка на функцію сучасної компаративістики, яка стала (знову повторимо його слова) "розгалуженням л і т е р а т у р о з н а в с т в а" [14, 10], здатне бути конкретне звертання до д р у г о ї п о л о в и н и "Двоступеневої сітки" об'єкту як цілого.
Перша половина цієї "Сітки" була нами вище словесно представлена. Що ж до словесного відтворення д р у г о ї половини "двоступеневої сітки", яка містить вже не складові будови, а ф о р м и р о з в и т к у об'єкта як цілого - це інше питання. Воно так само важливе для засвоєння методології цілісно-системних досліджень, але потребує спеціального місця для викладу.
Оскільки мова йде про всезагальні закони будови і розвитку "цілого" в об'єкті, друга половина цієї "сітки" також є найкращою (тобто адекватною природі кожного об'єкта) основою досліджень у будь-якій науці.
Література
1. Абрамович Г.Л. Введение в литературоведение. - М.: Просвещение, 1975.
2. Астрономия. Методология. Мировоззрение. - М.: Наука, 1979.
3. Боряз В.Н., Солопов Е.Ф. Философские вопросы химии. - Л.: Наука, 1976.
4. Бушмин А.С. Наука о литературе: Проблемы. Суждения. Споры. - М.: Наука, 1984.
5. Введение в литературоведение / Под ред. Г.Н.Поспелова. - М.: Высш. шк., 1983.
6. Волинський П.К. Основи теорії літератури: Вступ до літературознавства. - К.: Рад. шк., 1967.
7. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Загальне літературознавство. - Рівне: б/в, 1997.
8. Готт В.С., Сидоров В.Г. Философия и прогресс физики. М.: Наука,1986.
9. Козлов А.В., Козлов Р.А. Азбука літературознавства. - Тернопіль: б/в, 1997.
10. Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. - М.: Энциклопедия, 1962-1978.
11. Мольчак Я.О., Удалов В.Л., Зубович В.С. Глобальні катастрофи: вчора, сьогодні, завтра. - Луцьк: ВАД, 1998.
12. Рьюз М. Философия биологии. - М.: Прогресс, 1977.
13. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. - М.: Просвещение, 1976.
14. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова / Вступ до літературознавства. К.: Правда Ярославичів, 1998.
15. Удалов В.Л., Зубович В.С. Цілісно-системний метод пізнання, дослідження і практичної діяльності. - Книга 1. - Луцьк.: ВАД, 1996.
16. Удалов В.Л. Теорія літератури: цілісно-системний рівень. - Частина 1. - Луцьк.: ВАД, 1995.
17. Українська літературна енциклопедія. - Т. I - III. - К.: УРЕ, 1988 - 1995.
18. Фридлендер Г.М. Методологические проблемы литературоведения. - Л.: Наука, 1984.
19. Философские проблемы астрономии ХХ века. - М.: Наука, 1979.
20. Храмова В.Л. Целостность духовной культуры. - К.: Феникс, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве