WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Поетика Віри Китайгородської (кваліфікаційна робота) - Реферат

Поетика Віри Китайгородської (кваліфікаційна робота) - Реферат

розчублений, невиспаний,
Мальва - наймолодша невістка в городі -
Несе воду від зірок еневистиглу,
Мисить - тісто качечки на підході (1,29)
У творі "Сьогодні ясен-молодий диригент оркестру" знаходимо вільний вірш. Його реалістична єдність грунтується на відносній синтаксичній єдності, зверхності і на їхній інтонацій подібності.
Сьогодні ясен - молодий диригент оркестру.
Притих оркестр у мовчазній готовності:
у першому ряду - тонкі берези,
тендітні тополя та і акації,
а далі - клени і баси-дуби.
Вже мідь на сонці нетерпляче мружиться,
І надриває тишу нота перша,
І сиплеться за нею стільки звуків,
І звуки ті зливаються у ріки,
І мідна повінь вища, вища, вища -
Вже досягає серця (1, 45) ...
Отже, різноманітна за формами творчість В.Китайгодської свідчить про високу мистецьку культуру поетеси, про її шанобливе і дбайливе ставлення до слова.
?
Розділ ІІ
Вивчення поезії В. Китайгородської у школі
Пропонуємо розробку з української літератури (літературне краєзнавство) для 7 класу.
Тема: Оригінальний талант Віри Китайгородської - лірика ("Передмова", "Пісня для матері", "Солдатський лист").
Мета: ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом письменниці, розгляд даних творів, визначення ідейно-тематичного змісту, художніх особливостей , виховання почуттів любові до рідного краю, до матері. Внаслідок опрацювання теми учні повинні усвідомити роль, місце і значення В. Китайгородської в сучасному літературному процесі.
Обладнання: фотоматеріали, виставка творів поетеси, карта Буковини, ксерокопії віршів (для кожного учня).
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку.
І. Перевірка домашнього завдання .
ІІ. Оголошення теми й мети уроку (запис на дошці).
Усім відомо, що жодна наука не зможе так точно вплинути на почуття людини, як мистецтво. Воно спроможне на все: зробити нас щасливими, уподібнити до птахів чи квітів, до самозречення , пробудити совість, наштовхнути на роздуми, навчити любити й ненавидіти, жаліти й бути нещасними... Таку силу має й поезія В. Китайгородської. Емоційна насиченість її творів, багатство образного мислення говорять про яскравий самобутній талант поетеси.
ІІІ. Запитуємо учнів матеріал про поетесу - сучасницю, який вона зібрала самостійно (таке завдання давалось попередньо). Вчитель доповнить повідомлення учнів або запропонує свою розповідь. Найважливіші дати і події занотовуться в зошит у вигляді хронологічної таблиці.
Головним напрямком у висвітлені життєвого й творчого шляху письменниці має бути не стільки загострення уваги окремих фактах біографії, скільки визначення місця В. Китайгородської в сучасному літературному процесі.
Розповідь про життя і творчість.
Віра Матвіївна Китайгородська народилась 5 грудня 1967 року в селі Нагорянах Кельменецького району (показати на карті Буковини місце знаходження його населеного пункту). Закінчила Кельменецьку середню школу, далі - філологічний факультет Чернівецького державного університету. Після закінчення вузу - на журналістській роботі працювала ореспондентом, редактором газети "Будівник". Сьогодні - головний редактор газети "буковинське віче". Член спілки письменників України.
Вірші почала писати ще з десяти років. Ще будучи ученицею, залучалась до участі в робіті республіканських семінарів початкуючих постів. Вже тоді авторитет журі схвалено відгуквалось про її вірші. Друкувалась поетеса в журналах "Дніпро", "Жовтень" (тепер "Дзвін"), "Дзвінке джерело", "Відлуння " та інших виданнях.
У 1986 році В. Китайгородська видає збірку "Виноградна колиска", яку добре сприйняв читач. Василь Фальварочний в попередньому слові до дебютної збірки автора оцінює її доробок і знання. Що молода поетеса вміє "чарувати й зачаровуватися, письмо її прозоро - чисте, дзвінке, тремтливе" (1,3). А критик Люда Федорочка так відгукується про твори: у віршах Китайгородської живі і відчуття навколишньої краси, і доховна розчиненість у ній - аж до спільності долі людини й природи, і потреба у щасті, а відтак - і воля до нього. Отож є і суспільно вагомий зміст, її поезія сприймається як світлий гімн душевному здоров'ю, природно-здоровим засадам буття (1,4).
У журналі "Жовтень" (1988, №5) М.Лазарук вміщує рецензію на книгу і зазначає, що "збірка вирізняється від дебютантів останніх літ. І не тому, що без роздумувань відкинула самоцільне експериментаторство, а за зразок взяла народну пісню. Вона вчилась у не не лише простоти і доступності змісту. Цого не можна не побачити не відзначити"(11.121). це дуже слушне зауваження, і на сьогоднішньому уроці ми спробуємо ці всі ознаки побачити, розглянувши окремі поезії.
У 1995 році виходить друга збірка В. Китайгородської "Сонце вночі", про яку Тарас Шевчук сказав: "не версифікаторські забавки і штукарство, а розмаїтя потужна метафоричність, багато значуща символіка пропонують усю збірк, органічно поєднуються. Це не скопійований, а витворений оригінальною умовою ісамобутнім талантом світ"(19,2).
ІV. Один з учнів читає напам'ять вірш "Передмова" (таке завдання давалось заздалегідь).
Передмова
Як не будуть ці слова квітками,
Як не будуть морем і крильми,
Як небудуть полем і жінками -
Не прийми їх, земле, не прийми.
Як не будуть ці слова співати
Все, що вчили в літа і зими,
Як не зможуть лиха покарати -
Не прийми їх, світе, не прийми.
Як не стануть ці слова в надію
І в дорогу, що тебе спасе, -
Хай за сліпну я і занімію!
Все (1,5)
Вчитель. Яка тема вірша?
Учень. Тема вірша - поет і поезія.
Вчитель. Чому саме "Передмову" розміщено на початку збірки "Виноградна колиска"?
Учень. Збірка "Виноградна колиска" - перша книга, яку видала В. Китайгородська "Передмова" звучить наче пересторога, наче заклинання до усієї творчості (ліричний герой бажає собі: "хай за сліпну я і занімію"). Якщо вірші збірки не сприймуться читачем то лірична героїня "заніміє" - бо вона не зуміла розгледіти світу з висоти поетичного злету.
Вчитель. Які засоби художньої мови наявні у вірші?
Учні. У вірші найчастіше застосовується порівняння у формі орудного відмінка - "квітками", "крильми" і інші, персоніфікація - "Як не будуть ці слова співати Все, що вчили в літа і зими, як не зможуть лиха покарати,", риторичні звертання: "Не прийми їх земле не прийми," "не прийми їх світе, не прийми", повтор епіфора.
Вчитель. Що ж ми розуміємо під "квітами", "морем", "крильми", "полем і жінками?"
Учні. (Один з варіантів відповідей) Вірші повинні бути "квітками" і їх краса має викликати естетичну насолоду; "море" - слова повинні нести читача у безкраї простори природи, заглиблювати і спонукати до роздумів про навколишній світ, "крильми" - своєю фантастичністю поезії повинні збуджувати прагнення людської душі до злету; "полем" - твори мають підживлювати людину у хвилини моральної посухи - коли на душі тоскно, гірко, боляче; жінкам" - вірші мають стати для читачи життям, другим диханням (адже жінки дають життя).
Варто зосередити увагу учнів на другій строфі (2 рядки):
Як не будуть ці слова співати
Все. Що вчили в літа і зими (1,5)
І зауважити, що тема природи є основною у ліриці В. Китайгродської.
Loading...

 
 

Цікаве