WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Поетика Віри Китайгородської (кваліфікаційна робота) - Реферат

Поетика Віри Китайгородської (кваліфікаційна робота) - Реферат

виділення їх, зосередження уваги читача на явищах природи, спотворених людиною також допомагає полісиндетон:
Згиналася і корчилась трава,
і тріскало на вогнищі насіння,
і почорніла сива голова,
і стала вже скорботна не осіння (1,38).
Повторення єднального сполучника і надає розповіді виразності та емоційності.
Висловити своє ставлення до сказаного авторові допомагають риторичні фігури, які можуть виражати найрізноманітніші почуття - урочисту піднесеність, радість, гнів, обурення, презирство, розпач, тощо.
Захоплення, чудовий настрій поетеса передає з допомогою риторичного ствердження:
Які зітхання! Ніч яка!
Усьому хочеться шептати (2,14)
У вірші "Світає сей нічний пейзаж", присвячений Ксенії Колотило, звучить заклик:
"Не забувайте Україну" (2,15)
З любов'ю поетеса звертається до природи:
Природо красна, я тебе не скрашую,
Я лиш змалюю з тебе кілька рис (1,32),
чи
Заспівай же, осене, тебе
жде давно сюїта ця прощальна,
ластівка, як сі мінор печальна,
замикає небо голубе (1,43) -
у звертанні звучить сум прощання і з теплом, земним листям перелітними птахами.
Застосовує поетеса і риторичні запитання:
На тому світі, де лиш весни,
де лиш пісні і солов'ї,
чи я умерла, чи воскресла,
чи се вже яблука мої (1,.19)?
Ліричний герой цього твору розмірковує про плинність часу, про, "літечка-човни" поетеса передає це за допомогою питального речення :
А хто знає, хто скаже, чи вони,
чи пливуть у небі літечка-човни (1,16)?
У період війни на села майже не було чоловіків усі пішли воювати. Тому і не ходила по селу "Маланка", адже учасники її - лише чоловіки та хлопці. Ось як цей момент описує ця поетеса:
А за вікном зима, біла ніжна,
проситься до хати з колядкою:
"Ой чин-чику, Васильчику,
посію ж тебе в городчику…"
Чи причулося, чи приснилося,
чи само собі голосилося? (1,26)
У тузі за коханим жінка стає схожою на "ружу" "що опадає листям". І ось лірична героїня запитує, чи бачив хто такий глибокий сум:
Чи бачив хто, щоби людина,
як ружа опадала листям?! (1,46)
Запитуючи
Де та межа? Де ті кордони? (1,14),
лірична героїня стверджує, що для щасливої людини світ безмірний.
У вірші "Я не суддя" лірична героїня хоче не помічати проблем світу, бо від усвідомлення їх стає моторошно. Але такого бути не може, бо зрячу і мислячу людину не оминуть гіркі роздуми. Зрозумівши це лірична героїня запитує:
Я не суддя?! Я вільна?! Я?
Я не закована у шати (2,46)?
"Чи змінить до невпізнанності час людину? - запитує себе лірична героїня ("Я прокинусь в старості") у такій формі:
Чи мене пізнає ця дорога,
Ся калина визнає чи ні (2,56)?..
У вірші "Реквієм" ліричний герой запитує:
Куди летять сі сиві поїзди,
Кого вони несуть в собі і звідки (2, 58)?
У цих роздумах-запитаннях крізь призму суму проступають філософські осмислення життя і смерті: одні рухаються "поїздами", затурбовані, заклопотані, а інших вже немає.
У збірках В. Китайгородської зустрічаються вірші різні за своїм звучанням. Поетеса намагається підпорядкувати форму вірша його змістові, створює різні за формою рядки, що позначають ритм вірша.
Віршова мова, на відміну відміну від прозової, ритмічно-організована, що є однією з умов її емоційності, виразності. Співвіднесеність за кількістю наголошених і ненаголошених складів, наявність рим, поділ на стопи у віршах В. Китайгородської говорить про те, що її поезія твориться у руслі силабо-тонічної системи віршування.
Її поезія багата на різні розміри. Із двоскладових стоп поетеса найчастіше застосовує хорей, але постійно, де це необхідно, використовує пірихій - "заміна ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів" (14, 549). Найуживанішим є п'ятистопний чи шестистопний хорей:
Стану я у світовім огромі -
хоч бери й ніколи не вмирай,
бо якраз весна у нашім домі,
бо роботи непочатий край (1,8).
Шестистопний хорей:
Ой веселики у небі голосні
І зронили на подвір'ячко пісні.
Вийшла мати виглядати, як летять,
Може, з вирію вертаються літа (1,16)?
У двох попередніх прикладах, як і в більшості віршів фіксуємо усічені стопи.
Використовує поетеса і п'ятистопний ямб:
Холодний хрест, безмовний камінь,
І стежка відійшла убік...
Тут, відгороджений віками,
Спочив далекий чоловік (1, 13).
Приклад п'ятистопного дактиля:
Квіти відходять і гаснуть.
Квіти цвіли - і нема!
Чорні, засмикані пасма
Сушить на вітрі зима (2,10)
Чотиристопний анапест використовується у вірші "Ми в снігах":
Ми в снігах. І ми любимо їх,
Ми завіяні снігом жадання.
Може, плач, сум, може, сміх,
Що ця хвиля мала і остання (2,52).
Зустрічається у поезії В. Китайгородської дольник - "від рос. "доля", "частка") - один з видів тонічного віршування, перехідний від силабо-тонічного до тонічного вірша. Дольники - вірші трискладового розміру, окремі стопи яких в середині рядка скорочуються до двох, а то й до одного складу. Це явище називається "стягненням" (12, 114). У вірші "Хочу побути ліщиною в лісі" стягнення трискладової стопи - чотиристопний дактиль - компенсується за рахунок паузи, якої вимагає синтаксичнаконструкція ускладненого речення, адже на місці двокрапки в усному мовленні слід дотримувати паузу:
Хай там говорять: скіфська постава,
Баба потріскана і вікова.
Я лиш хвилинку була і не спала.
Я до молитви шукала слова (2, 19).
У цьому вірші дольник має дактилічну основу.
Велике значення для мелодійності вірша має характер закінчень віршових рядків. Співзвучність наголошених складів у кінці рядків визначає характер рим. У залежності від того, на який склад в кінці рядка падає наголос, рими поділяються на жіночі, або парокситонні, чоловічі, або окситонні, дактилічні, гіпердактимічні. У віршах В. Китайгородської найчастіше використовується чоловіча та жіноча рими. Наприклад:
Він засвітив мені слова А
Медвяним воском і росою. Б
Тужила в лузі ковила А
За косарем чи за косою (1, 36) Б
Бачимо, що римуються слова росою - косою, слова - ковила.
У творах поетеси можна зустріти різні види римування: перехресне, кільцеве, сумісне. Найбільш поширеним є перехресне римування:
Як не будуть ці слова співати Б
Все, що вчили в літа і зими, А
Як не можуть лиха покарати - Б
Не прийми їх, земле, не прийми (1, 5) А
Кільцеве римування знаходимо у вірші "Тяжіє брама, мов тенетний сад":
Тяжіє брама, мов тенетний сад, А
А думка перейшла тенетні межі, Б
Спинилась на каміннім узбережжі, Б
А кличу - не вертається назад (1, 8) А
Віршові рядки найчастіше бувають об'єднані в строфи. У творах В. Китайгородська найчастіше застосовує чотиривірш, або катрен з перехресним римуванням:
Буде пізній град і пізній грім, А
І тепло, позичене не в пору, Б
Я собі зів'ю гадючний дім, А
І волоссям уповию гору (2, 8) Б
це не є білий вірш. Твір добре сприймається через уособлення - рослин набирають людських рис.
Петрів батіг підганяє джмелів на медунку,
Медунка збирає на сонці солодку піну,
Нахлюпнуло із покосів сіно,
Соняшник
Loading...

 
 

Цікаве