WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Поет, культуролог і дослідник літератури – Яр Славутич - Реферат

Поет, культуролог і дослідник літератури – Яр Славутич - Реферат

тлумачення фактажу, і, по-третє, створювати викінчені наукові дослідження, у яких слово є так само відшліфованим, як і дослідницька думка. Це шлях до творення наукових шедеврів, що матимуть таку ж самоцінну вартість, як і класичні витвори мистецтва. Схарактеризований метод інтелектуальної діяльності є, власне, формою наукового мистецтва, до якої і прагнув Яр Славутич у власній дослідницькій роботі.
У збірці-монографії "Українська література в Канаді" осмислено провідні напрямки розвою українсько-канадської поезії та прози (термін, що його активно вживає Яр Славутич) протягом століття - з кінця ХІХ ст. і аж до українськомовних художніх публікацій початку 90-их років ХХ ст. Назва цієї книжки - суто літературознавча. У ній (назві) позначено основне тематичне поле дослідження, проте діапазон українобачення є значно ширшим.
Ученим розглядається розмаїте коло питань. З-поміж них виділяються такі: організація українського життя в діаспорі ("Про українських поселенців у Канаді", "Українське життя в Канаді"), входження української культури до світового духовного простору й популяризація класичних творів української літератури на Заході, їх переклади іноземними мовами ("Галицько-волинський літопис англійською мовою", "Підмогильний англійською мовою"), життя й подвижницька діяльність відомих україністів ("Ювілей визначного мовознавця П.Ковалева", "Відзначення 80-річчя Б.Антоненка-Давидовича поза Україною"), топоніміка у Північній Америці ("Українські місцеві назви в США", "Українські місцеві назви в Канаді"), полемічне тлумачення окремих явищ літературного процесу ("Чехов як українець") тощо.
Відмінна риса Яра Славутича - цілеспрямована фактографічність дослідницької манери. Так, у критичному огляді "Українська поезія в Канаді" він зазначає, що за його підрахунками в Канаді "до 1975 р. … писали й друкували свої
вірші щонайменше 300 поетів чи віршувальників", і далі сумлінно, за абеткою, перераховує тих із них, кого зміг розшукати й встановити. Перелік авторів поетичних робіт, які були за походженнями українцями й писали у Канаді рідною мовою, розміщено в книжці дрібним шрифтом майже на двох з половиною сторінках.
Окрім цього, у спеціальній примітці Яр Славутич зауважує, що "складено цей список до 1976 р., під час перегляду українсько-канадської преси. До нього треба б додати яких 25 імен із пізніших періодичних видань", тобто на момент видання монографії науковець мав ще понад два десятки імен українців, які виступали у канадській періодиці з віршами. Але й таке фактичне охоплення проблеми повністю не задовольняє його.
Для всеохоплюючої характеристики української поезії в Канаді вчений уважає за потрібне додати, що "свідомо не включаємо до списку англійськомовних поетів українського походження". Отже, і цей іменний прошарок опрацьовано, і цю складову українсько-канадської поезії розроблено ним.
Яр Славутич також обстежив і підрахував книжкові поетичні видання, що виходили в Канаді українською мовою. У згаданій статті він пише: "Із загальної кількості понад 300 лише яких 100 поетів (також віршувальників!) мають свої власні друковані книжки (див. мою Анотовану бібліографію української літератури в Канаді: Канадські книжкові видання, 1908 - 1983 (курсив автора - Я.Г.): (перше видання 1984 р., третє доповнене й наново перевірене 1987 р.)".
Яр Славутич є фактоцентричним дослідником літератури, мистецтва, культури, у чому й міститься цінність проведених ним наукових розвідок. Він любить констатувати. Але за його констатаціями завжди стоїть тривала й оригінальна, самостійна за задумом і виконанням пошукова робота. Він констатує переважно те, що здобуває своєю архівною працею. Літературознавство у його виконанні, можливо, позбавлене романтичної ефектності, термінологічної складності й ускладненості, проте воно межує з духовним подвижництвом.
Колекціонування будь-яких деталей, штрихів з літературно-організаційної динаміки діаспори, культивування літературознавчих фактів, беззаперечний хист до їх збору, інтерпретаційної обробки, текстуальної подачі надає його дослідженням точності, якої часто не вистачає українським "материковим" дослідникам, ґрунтовності в опануванні матеріалом.
Яр Славутич не затискує себе у межі класичного літературознавства. У монографічній праці "Українська література в Канаді" він дивиться на літературний процес як на органічний ланцюжок у системі загальної організації українського життя в діаспорі. Тому його погляд вирізняється системністю, багатовимірністю в дослідженні порушеної проблеми.
Учений постає істориком, культурологом і географом українського мистецтва й життя за межами історичної батьківщини. Він засвідчив свій науковий хист до збирання фактажного матеріалу (часто - раритетного), його систематизації та стислого узагальнення. У літературознавстві він обіймає нішу наукового письменника фактів, що мають пізнавальну, історико-культурну та українознавчу вагу.
Разом з Ю.Лавріненком, Н.Кузякіною, Ю.Шерехом, М.Остриком, В.Ревуцьким його об'єднує те, що всі вони активно зверталися до аналізу динаміки української літератури 20-их років ХХ століття - цього Клондайку самобутніх імен, елітарних творів, оригінальних течій, блискучих письменницьких угруповань, яскравих стилів. Завдяки суб'єктивності власних наукових інтересів і пріоритетів названі дослідники творили по-справжньому об'єктивну панораму художньо-митецького розвою в Україні.
У наведеній низці дослідників Яр Славутич посідає особливе місце. Він чи не першим в українському літературознавстві розпочав системне обстеження й дослідницьке студіювання українського поетичного Ренесансу ХХ століття. Його праця "Розстріляна муза" з'явилася друком понад сорок років потому - у 1955 році. Вона перебувала у витоків традиції дослідження феномену українського мистецтва, культури, літератури 20-х років, тієї наукової традиції, що значно пізніше, переважно на початку 90-х років, знайшла своє продовження у розвідках Олекси Мусієнка, Миколи Жулинського, Юрія Коваліва, Михайлини Коцюбинської, Леся Танюка та ін. "Розстріляна муза" стала однією з центральних книжок у науковому йлітературно-критичному доробку доктора філософії Яра Славутича. На аналізі цього дослідження варто детальніше зупинитися.
Дебютне видання "Розстріляної музи" було здійснено у Детройті. Наступного року - 1956-го - в Нью-Йорку видруковано англійськомовний варіант дослідження, як додає Яр Славутич, "із моїми перекладами віршів на англійську мову". Друге видання мало не менш красномовну назву - "The Muse in Prison" ("Муза у в'язниці" - Я.Г.). Для західного читача така назва була більш зрозумілою, враховувала специфіку його ліберального світосприйняття. Він, не вихований на культурі масових репресій проти власної нації, тим більше проти представників художньої інтелігенції, міг і не збагнути автологічного змісту української назви. "Розстріляна муза" звучала для нього скоріш метафорично, образно, ніж буквально. Англійськомовна версія назви відрізнялася пом'якшенням підтексту, асоціювалася з уалдівською та о'генрівською біолітературною традицією. Водночас вона звучала виразно, гостро. Для західної суспільної психології фабула англійськомовної назви була більш ніж вдалою.
Після публікації двох видань - національною та міжнародною мовами - робота над "Розстріляною музою" не припинилася. Понад чотири десятиліття тривало доповнення й поглиблення матеріалів книжки. Продовжувалося уточнення біографічних фактів, мистецьких характеристик, поглиблювалося тлумачення художніх рис, якостей письменників, відшліфовувалася форма розповіді про персонажів дослідження.
Як і личить сумлінному, настійливому науковцеві, Яр Славутич постійно стежив за новою інформацією про митців доби 20-х років ХХ століття. Ю.Красноштан свідчить, що цей процес продовжувався й на межі 80 - 90-х років, коли набувала сили нова хвиля національного державотворчого руху.
Loading...

 
 

Цікаве