WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Поет Арон Копштейн - Реферат

Поет Арон Копштейн - Реферат


Реферат
на тему:
Поет Арон Копштейн
У науці існує своя мода так само, як і в музиці, політиці, кіномистецтві, як вона існує і в побутових смаках людей. Закони її дії універсальні.
У літературознавчій науці є теми престижні (ходові) й не модні (не престижні). У ній є проблеми, теми, на які існує попит, а є такі, що мало цікавлять наукові центри й журнально-видавничі структури.
Все залежить від пріоритетів часу.
Був час А.Головка, І.Кочерги, І.Микитенка, А.Малишка, О.Корнійчука, М.Стельмаха. Був період О.Гончара. На репресованих, емігрантів, а тим більш на дисидентів уваги майже не звертали. Якщо ж їх і згадували, то в негативному контексті.
Той час змінився добою О.Олеся, М.Хвильового, Є.Маланюка, О.Ольжича, В.Стуса. Вивчають і популяризують митців, що критично, опозиційно ставилися до радянської влади. Ті ж письменники, що її підтримували або не виступали проти неї, зараз часто залишаються "поза кадром".
В українському літературознавстві традиційно досліджують тих, кого з соціально-ситуативного боку зручно, вигідно досліджувати. Свобода в літературознавстві нерідко витісняється логікою чергової кон'юнктури.
Реальна свобода для науковця є свободою незаангажованих пріоритетів. Для об'єктивного дослідника всі імена, твори, культурно-естетичні позиції мають абсолютну рівновагомість. Важливим є не стільки матеріал дослідження, скільки кут зору, вихідні принципи дослідження. Не існує тем більш виграшних і менш виграшних. Як не може бути тем "заборонених", так не можуть існувати й теми "дозволені".
Літературознавство повинно мати статус постійно відкритої, незагерметизованої наукової сфери. Кожне ім'я варте уваги, ретельного аналізу. Актуальним є те, що глибоко проаналізовано, осмислено. Для досліджень (монографічних, дисертаційних) відкритим є все, що існує в мистецтві. Літературний процес - це палітра розмаїтості. Літературознавство не тільки відбиває, але й формує літературний рух. Воно має досліджувати відмінність, а не однаковість письменників.
Тенденції нівелювання в інтерпретації письменницької спадщини, образу митців, їх інтелектуальної та духовної позиції постійно мали місце в українському літературознавстві ХХ століття. Це закономірно призводило до того, що зі зміною соціально-державних, ідеологічних векторів обов'язково розпочиналася "переоцінка цінностей" - перегляд (точніше, "чистка") літературного процесу, окремих письменників, творів.
Літературознавство перетворюється на суму досліджень без сталих величин, без естетичної платформи, без довготривалих оцінок. Воно перестає бути наукою, а стає сукупністю тимчасових поглядів, які фатально залежать від цінностей нової (чергової) влади.
Український літературний процес потребує усталених концепцій без завищень і недооцінок, які б слугували двом основним аналітичним міркам - неупередженості та глибині погляду. Під цим кутом зору особливий інтерес викликають постаті, що зараз усунені не лише з центральної арени літературного розвою, але й взагалі з літературознавчого вжитку. До них належить і поет Арон Копштейн.
Він народився в Очакові 18 березня 1915 року. Період війн та катаклізмів жорстоко відбився на його дитинстві. Рано залишившись без батьків, А.Копштейн виховувався у херсонському дитячому будинку. З підліткових років Арон, як раніше прийнято було говорити, розпочав трудову діяльність. Він працював учнем у ремонтному цеху заводу Петровського, співробітничав у заводській багатотиражці. Тоді ж, у підліткові роки, в Херсоні починає писати вірші.
У 1931 році, коли йому було шістнадцять, переїжджає до столиці. У Харкові юний поет активно включається у літературний процес.
Поетична діяльність А.Копштейна пройшла у чи не найбільш важкий для української літератури період і тривала в межах десяти років - з початку 30-их до початку 1940-го року.
Ще не так давно (років п'ятнадцять-двадцять потому) цей період легендарно оспівувався в радянському суспільстві як період небувалих і нечуваних звершень, будівлі та досягнень. Нині він так само легендарно знищується як ера державного терору й переслідувань. Але ж окрім названих якостей це був і період звичайного життя, коли люди творили, зраджували, помилялись, кохали. І це також відбито у мистецькому русі того часу.
Арон Копштейн прожив неповних двадцять п'ять років. За життя він написав і випустив шість поетичних книжок. По смерті побачило світ ще чотири збірки поета - "Синє море" (1941), "Вибрані твори" (1941), і значно пізніше - "Вибрані поезії" (1955) та "Поезії" (1966).
Назви його прижиттєвих книжок влучно передають специфіку поетового ставлення до життя й до свого місця у ньому.
Перша збірка "Хочемо, прагнемо, можемо" (1933) позначена юнацькою захопленістю усіма виявами оточуючого життя. У ній немає місця сумнівам, коливанням, будь-яким ваганням. Вона пройнята беззастережним оптимізмом, романтичною поезією побуту, виробничих дій, духовних поривань. Ці якості зберігаються й у наступних книжках Копштейна - "Розмова" (1934), "Вулиця Щорса" (1936), "Джерело" (1937), "Держава сонця" (1938). У першій збірці закладено основні мотиви, що пройшли крізь усю творчість поета. Далі з'являлися нові мотиви, образи, але провідна тональність поезії зберігалася незмінною.
Арон Копштейн - це поет, який жив одним життям зі своїм ліричним героєм і тому майже увесь відбився у ньому. Ліричний герой якщо й не альтер его поета, то принаймні його однодумець.
Головна відмінна якість ліричного персонажа А.Копштейна - віра. Він любить життя, тому що воно для нього красиве й добре, тому що він не помічає темних і гірких його аспектів. Він насолоджується кожним днем, кожною миттю, як це робить маляр, коли бачить чарівний пейзаж, коли спостерігає та відчуває у своїй свідомості неповторні фарби природи. Ліричний герой повністю й беззастережно приймає навколишні суспільні процеси, не намагаючись їх
Loading...

 
 

Цікаве