WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Полеміка Франка з Вороним. - Реферат

Полеміка Франка з Вороним. - Реферат

музикальний вірш служить окрасою навіть іноді банальному змістові. Автор - співець ідеалів, тих недосяжних високостей,яких прагне душа людська, і разом співець серця, розбитого коханням, у якому він бачить також один з ідеалів людини: він живе здебільшого мріями і справді може проказати, що не журиться тим, коли життя розбиває їх, - "Бо кохаю сонце красне, Бо кохаю світло ясне, - Їм живу, йому молюся. ("Ікар")". Більшість поезій Вороного присвячені коханню і в розробці мотивів кохання поет справді виявляє тонке розуміння гарного, художній смак і багато щирого безпосереднього почуття (цикл "За брамою раю" тощо). Гарно виходять у Вороного поезії, перейняті філософським настоєм, переплетеним з особистими рефлексами, як і взагалі мотиви особистої лірики. Може, й оддають через те деяким дисонансом у поезії Вороного ті твори, в яких він намагається розробляти громадянські мотиви. Раз у раз в них чується більше пафосу, ніж щирості, пишання формою на шкоду безпосередньому почуванню. Навіть найбільш популярний між такими творами "Євшан-зілля" подекуди нагадує прозове оповідання".
"Штуки без ідеї не буває - вона з нею складає одне ціле. Тенденція без штуки буває, звичайно, і з нею разом укупі не може бути. Між ідеєю і тенденцією лежить величезна різниця. От проти псевдоштуки, чи штуки тенденційної, проти римованої прози я й виголосив свою девізу."
LV: "Кожен модерніст починає з виголошення своїх намірів. Почуття і боротьба. Напрями: неоромантизм, імпресіонізм, символізм. М. Вороний мав весь набір модерністичних традицій Західної Європи. Модернізм - міська поезія. Читач до того в Україні готовий не був. Вороний стверджує, що хоче йти за віком. Хоче бути цільною людиною - себто тією, що має особисті почуття. Зразки - Верлен, Бодлер. Любовний вірш в українській літературі розвинений не був. Автори не звільнилися від соціального детермінізму. Спроба протиставити інтелектуальну, естетичну поезію народницькій. Народництво себе вичерпало, а формувалася поезія краси. Найслабкішим місцем модерністів була мова. Пропаганда гедонізму, що реалізується лише на рівні закликів. Відновлено забутий вже в Україні роман. Микола Вороний сформував тип артистичної поведінки. До "Молодої музи" входили Вороний, Лепкий, Рубчак і М. Ільницький. "Молодомузівці" вносили в українську літературу нові теми". Українська література орієнтувалася на німецьку, а згодом на французьку літературу. Але розриву з народництвом не відбулося. О. Олесь і Вороний емігрували. Поразка модернізму на всіх фронтак. Франко - між народництвом і модернізмом. "
Вороний закликав до "європеїзму", пошуку нових шляхів у поезії. Альманах "З-над хмар і з долин" покликаний хоч почасти наблизити українське літературне видання до новітніх течій у напрямі євр літератури. Модернізм Вороного був відносним і поміркованим. Йшлося про відмову од народницького шаблону, грубої тенденційності, подолання естетичної глухоти. Несправедливими були звинувачення в декадентстві, хворобливому індивідуалізмі, втечі у світ ілюзій, які переслідували В від самого посатку. Насправді ж він, приділяючи велику увагу естетичному оновленню поезії та її тематичному "розкріпаченню", аж ніяк не був позбавлений громадянськості і навіть публіцистичного темпераменту.
1. Живописний експресіонізм збірки "Кроваве поле" О. Маковея.
2. Новаторство жанру та прикметні ознаки стилю новел Василя Стефаника.
3. Розвиток драматургії кінця ХІХ - поч. ХХ ст.
4. Неоміфологічні тенденції в літературі кінця ХІХ-поч. ХХ століть ("Тіні забутих предків", "Лісова пісня" тощо).
5. Загальні тенденції розвитку літератури кінця ХІХ - поч. ХХ століття (історичні умови, криза народництва, нові форми, стильові прийоми, синкретизм напрямів, творчих методів, стилів, розширення тематичного, жанрового діапазону).
2)Своєю експресивною манерою Василь Стефаник (1871-1936) започаткував нову тенденцію в укр літ. Оригінальність її полягала в передачі максимальної смислової напруженості життя колективного підсвідомого, народної "душі", виявленої в образах, характерах, ситуаціях, в індивідуальній психології, історії та культурі "мужицтва" як цілісного соціокультурного типу. Гранична змістова місткість самопізнання та боротьби світу поєднується в новелістиці Стеф з словесним озвученням людських, духовних голосів цього світу. Майже спонтанне словесне називання виявляється в формах монологічних, молитвах, "психограмах" душі. Переплетеність фізичного та ідеального життя творить особливу символічну основу художньої спадщини Стеф. Відтак руйнувалася описова, "закруглена" традиція українського письменства, популярна ще навіть на початку ХХ ст. За всієї ідентичності з символістською стилістикою (особливо у поезіях у прозі) Стефаникова манера закріплювала в українській літературі ескізність та фрагментарність, дискретність народнорозмовного стилю, вибудовуючи на цій основі модерну образність, що розгортається завдяки зближенню метафоричних ключів-символів ("дорога", "камінь", "вікна") та буденної мови. Експресіоністська образність та екзистенціальна проблематика новел Стефаника відлунюють у творах наступних поколінь укр письменників.
"L.V.: В. Стеф творив на початку ХХ ст. Живописний експресіонізм. Експресіонізм - мистецтво міста, що нівелює людину. Крик - експресіоністська метафора. Стеф вважає себе великим естетом, але деестетизує дійсність. Байдужий, майже газетний виклад подій. Шоковий механізм. Імпресіонізм - це зображення, експресіонізм - відображення. Внутрішня дрма крику. Домінують чорний і червоний кольори. Стеф карбує слово, його новели порівнювали з музикою Бетховена.
Єфр: "В. С. - мініатюрист переважно. Майже всі його твори - коротенькі образки, окремі малюнки з життя галицького селянства, немов сфотографовані з дійсних подій, але з глибоким, справді символічним значенням загального образу. Повна протилежність іншим символістам, хоча зрідка з'являється суто символічний малюнок ("Дорога"). Але це траплялося тільки моментами, і манера Стефаника наскрізь реалістична, малюнок виразний і прозорий, він ніде жодним словом не виявляє себе, свого ставлення до предмету оповідання. Просто, спокійно, без жодної афектації та зайвих слів, лаконічно, майже однаковими словами нічимм себе не зраджуючи, розповідає про жахливі речі."
3)М. Вороний: "Для розвою справжньої, високої драми потрібні дуже вигідні, сприятливі умови, насамперед треба, щоб народ мав міцне політичне становище, високу своєрідну культуру, вільну національну освіту, яка могла б розвивати найрізноманітніші ознаки народного життя, і, нарешті, повну можливість черпати поетичний матеріал з усіх своїх нац і іст скарбів. Якщо тих умов не буде, то драматична творчість не вийде за межі п'єс етнографічного характеру. . ." Таких умов укр драматургія не мала, тому початок її існування
Loading...

 
 

Цікаве