WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Письменники Волині у боротьбі проти польських впливів у 20-30 роках XX ст.. - Реферат

Письменники Волині у боротьбі проти польських впливів у 20-30 роках XX ст.. - Реферат

українського шкільництва, вимоги забезпечення особистої свободи, свободи віросповідання, всіх суверенних прав українського народу знаходять відображення у тижневику "Українська Громада". Тижневик, для керівництва яким видавець приїздить щотижня з Кременця до Луцька, виходить як орган "української національної думки", відомий за кордоном. Із Франції та Німеччини надходятьпропозиції про співпрацю. М. Черкавський керує "Українською Громадою" на засадах понадпартійності та надкласовості, від яких старається не відстати і в діяльності серед мас.
Виступаючи в сенаті 2 березня 1927 р., Черкавський відзначав: "Україна є тільки одна на цілому просторі українських земель, під усіма займанщинами, під усіма владами. І лише за таку Україну, за Україну соборну, за її природне право до незалежності, до самостійного життя, до її духовного розквіту і матеріального добробуту будуть боротися всі сили української землі" [9, 113].
Ще однією видатною особистістю на Волині постає Іван Власовський - український політичний, церковний і громадянський діяч, педагог, публіцист та історик. Народився в 1883 р. на Харківщині. Закінчив Київський університет Святого Володимира і Київську Духовну Академію.
В 1918 р. Іван Теодорович приїздить на Волинь. Маючи досвід педагогічної роботи, він очолює Луцьку чоловічу гімназію і працює на посаді директора до 1924 р. Власовський розпочинає і завершує її українізацію, робить перші кроки до перетворення від чоловічої до змішаної. У Луцьку, таким чином, з'являється перша українська гімназія.
Свою громадську і політичну діяльність І.Власовський продовжує в 1920 р. організацією в Луцьку за польської влади товариства "Просвіта", очоливши його культурно-освітню секцію. У цей час він належить до Української Соціал-радикальної партії [2].
15 лютого 1921 р. на першому просвітянському з'їзді в Луцьку його обрано головою Ради товариства "Луцька Повітова Просвіта", але вже в 1922 р. І.Власовського переобирають з цієї посади через поміркованість у поглядах. Іван Теодорович до 1927 р. очолює культурно-освітню секцію товариства, а в 1927 р. його обирають на посаду заступника голови Ради, на якій він перебував до закриття "Просвіти" польською владою. В 1928 році громадськість Волині обирає Власовського послом до польського Сейму.
І.Власовський постійно бере участь в організації філій товариства у містечках і селах Волині. За його участі були утворені такі товариства-осередки: в 1920 р. - у Рожищах, Лаврові, Тростянці, Підгайцях, Воротневі, Полонці, Коршеві; в 1921 р. - у Боратині; в 1922 р. - у Заборолі; в 1923 р. - у передмісті Луцька - Красному; в 1925 р. - у Хорлупах, Городищі; в 1926 р. - в Олиці; в 1927 р. - у Баковцях, Голишеві, Ратневі та інших. Одночасно Іван Теодорович співпрацює у газетах "Громада", "Українська Громада", "Громадський голос". У 1921 р. І.Власовський сприяє заснуванню в Луцьку української книгарні "НИВА", яка забезпечувала книгами бібліотеку осередків "Просвіти", українських початкових шкіл, Луцької української гімназії [9, 90]. І.Власовський займається просвітницькою діяльністю, допомагає в роботі осередкам "Просвіти", виступаючи перед населенням з популярними і тематичними лекціями.
На І-му (15 лютого 1921 р.) і ІІ-му (8 липня 1922 р.) просвітянських з'їздах він виступав з доповідями "Українська школа на Волині" і "Стан середньої освіти українського народу на Волині". Це були теоретичні, наукові дослідження з проблем історії національної освіти та дошкільної і шкільної педагогіки.
У середині 30-х років І.Власовський активно включається в роботу Волинського Українського об'єднання. В жовтні 1937 р. його обирають заступником голови окружної управи ВУО в Крем'янці [4], пізніше він стає членом правління воєводської ради ВУО [3].
Із 1932 по 1935 р. в Луцьку І.Власовський редагує журнал "За соборність", а з 1935 по 1938 р. - "Церква і нарід". Ці часописи були популярними серед українського населення Волині. Їх тираж становив більше 1000 примірників [5]. І.Власовський брав активну участь в українізації православного церковного життя на Волині, зокрема був членом комісії для перекладу богослужбових книг, відновлював діяльність товариства ім. Петра Могили в Луцьку та Митрополичої Ради [7, 292]. У 1934 р. його призначають на посаду секретаря Волинської духовної консисторії.
Під час Другої світової війни І.Власовський емігрував за кордон, де займався дослідженням історії УАПЦ [9, 91].
25 липня 2001 р. виповнилося 135 років від дня народження українського письменника та публіциста, композитора, діяча культури, талановитого педагога, лікаря, народного демократа Модеста Пилиповича Левицького. Доля, життя і творчість його значною мірою пов'язані з Волинню, з родиною Косачів та інших діячів української культури. У землі нашого краю його поховано.
Із 1893 по 1897 р. Левицький працював повітовим лікарем у Ковелі, приятелював з родиною Косачів відвідував їх у Колодяжному, консультував і лікував Лесю Українку. Під впливом Олени Пілки він налагоджує зв'язки з "Старою Громадою", формується як письменник і публіцист.
Перше оповідання М.Левицького "За Коліївщини" з'явилося в 1901 р. на сторінках журналу "Киевская старина". Це поклало початок друкуванню його творів під псевдонімами Виборний, Макогоненко, Модест Пилипович та ін. З допомогою Косачів письменник налагоджує контакти зі "Старою громадою" опікується поширенням українського друкованого слова, роботою книгарні НТШ, діяльністю "Просвіти" та її бібліотеки. У січні 1907 р. за участь у протесті проти розгону соціал-демократичної фракції І Думи М.Левицького було заарештовано разом з Лесею Українкою, її сестрою О.Л.Косач-Кривинюк, Б.Д.Грінченком та іншими.
Разом з дружиною З.Левицькою М.Левицький перекладав на українську мову з російської, польської, французької, єврейської та інших мов. Сам письменник володів десятьма мовами. Перебування в гущі народу підказували йому теми для творів. У його творчому доробку були і публіцистичні статті, і драматичні твори, і фейлетони, і гуморески. Перша збірка оповідань вийшла 1907 р. і була позитивно оцінена Оленою Пчілкою [9, 94].
У 1912-1917 рр. М.Левицький бере активну участь у діяльності товариства "Час" з книгарнею, клубу "Родина", в розвитку видавничої справи, випуску щоденної газети. З 1917 р. він активний діяч культурно-освітніх справ УНР.
Із 1927 по 1932 р. М.Левицький разом із сім'єю сина живе в Луцьку. Працює вчителем української мови початкових класів української гімназії, дбає про мовну культуру, читає в міській бібліотеці лекції з історії України, в гімназії - з питань етики, організовує разом з учнями виставку волинських
Loading...

 
 

Цікаве