WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → «Апостол черні» Ольги Кобилянської як зразок роману виховання в українській літературі (бакалаврська робота) - Реферат

«Апостол черні» Ольги Кобилянської як зразок роману виховання в українській літературі (бакалаврська робота) - Реферат

Втім, широкий читач зміг відкрити для себе світ останнього великого твору О. Кобилянської тільки в часи української незалежності. Почин у цьому належить землякам письменниці. З подачі Оксани Івасюк фрагменти роману з'явилися спершу в газеті ,,Радянська Буковина'' (від 22 і 23 вересня 1990 року), а відтак у чотирьох книгах ,,Буковинського журналу'' (ч. 1 2-3 4-5 за 1992 року; ч. 1 за 1993 рік) його було передруковано з видання 1936 року повністю [18; 267].

З-поміж чернівецьких видань найбільше уваги романові О.Кобилянської приділила газета ,,Час'', подавши у двох грудневих числах за 1937 рік рецензію ,,Апостол черні'', підписану псевдонімом Читач, а також – за підписом Один з багатьох – відгук ,,Під вражінням оповідання ,,Апостол черні'' Ольги Кобилянської". В обох матеріалах [35; 49] підкреслено актуальність і читабельність твору (,,...Хоча й події у повісті належать минулому часові, вона не тратить на своїй актуальності і читається зі справжнім зацікавленням''; ,,...повість з недавньої минулості в'яжеться тісно із теперішністю, її вимогам [...] та подає вічно цінні вказівки на будуче''). У відгуку, крім того, робився справедливий закид видавцям за невиправдане втручання в текст письменниці. А найбільше приваблює він сконденсованим визначенням суті роману, яка полягає в українській державницькій ідеї, в послідовно проведеній настанові на виховання одержимих цією ідеєю молодих ,,апостолів черні'' та ,,апостолів меча'' – ,,для визволення і величі батьківщини'' [35; 49].

Згодом, у 1994 році, твір вийшов одразу в двох видавництвах: львівському ,,Каменярі'' зі вступним словом Євгена Куртяка та в тернопільському ,, Збручі'' з передмовою Марії Крупи.

Отже, як бачимо, нелегка доля судилася твору буковинської письменниці О. Кобилянської. Але з допомогою не байдужих до її творчості людей (О. Грицая, М. Біляча, В. Сімовича та ін.), книга не лише збереглася, а й вийшла друком в Україні.

Розділ II

Аспекти вираження проблеми виховання у художньому світі роману ,,Апостол черні''

Для вирішення проблеми виховання у творі ,,Апостол черні" письменниця добирає різноманітні аспекти: характеротворення, сюжетно-композиційні особливості, вплив природи на розвиток подій та ін. Ми ж розглянемо один із цих аспектів, який, на мою думку, є найважливіший, – характеротворення.

2.1. Своєрідність жанру роману виховання

Роман як жанр літератури визнано передовим останніх двох-трьох століть. Приковуючи до себе увагу літературознавців і критиків [44; 363], він стає предметом роздуму також і самих письменників. Разом з тим цей жанр до сьогоднішнього дня залишається загадкою. Про історичну долю роману і його майбутнє висловлюють найрізноманітніші думки.

Роман (фр. Roman – романський) – епічний жанровий різновид, місткий за обсягом, складний за будовою прозовий епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів [28; 604]. Якщо в ранніх романах сюжет, як правило, відповідає хронологічному й логічному розгортанню подій, то в романах пізніших століть він порушений причинно-часовою послідовністю, бо автор зміщує хронологічний і логічний перебіг подій. Сюжетні зміни призводять до виникнення жанрових різновидів роману: рицарського, авантюрного, модерністського, просвітницького роману виховання.

Ми розглянемо один із цих різновидів – роман виховання.

Роман виховання (нім. Bildungsroman) – широкий жанровий різновид роману, в ідейно-тематичний центр якого покладено процес формування особистості, образ ,,людини в процесі становлення" (М.Бахтін) [цит. за 26 ; 492]. З огляду на широту та багатогранність поставленої проблеми роман виховання складно чітко відмежувати від інших романних форм. Він містить у собі елементи шахрайського, пригодницького, соціально-психологічного романів, досить близький до роману сімейної хроніки. По суті, ідея виховання є одним із провідних і формотворчих моментів нового європейського роману взагалі.

Хронотоп роману виховання типологічно стійкий і підкорюється організуючій ідеї навчання в житті, реалізувати яку можливо тільки в координатах часу і просторової протяжності. Теоретичні основи роману виховання були глибоко досліджені М. Бахтіним, який визначив його специфічні особливості та відмінності від інших романних форм. Сюжет роману виховання будується не на відступі від нормального і типового ходу життя, а саме на основних та неминучих, як правило, моментах усього життєвого шляху: народження, дитинство, роки навчання, шлюб, влаштування життєвої долі, праця та справи, смерть. Саме ці етапи в розвитку особистості найчастіше розглядаються в романі виховання, переважно він завершується моментом становлення героя в суспільстві та знаходженням внутрішньої гармонії, що майже збігається з періодом зрілості. Отже, суттєвою характеристикою роману виховання є біографічний час, який на відміну від казкового та авантюрного, цілком адекватний реальному, але не завжди зіставлений з історичними віхами, водорозділом в ньому служать покоління.

Важливою особливістю роману виховання є трактування людського характеру. У романі виховання характер героя набуває сюжетного значення. У зв'язку з цим М. Бахтін виділяє такі підтипи роману виховання:

1) циклічний – шлях людини від дитинства через юність і зрілість до старості з розкриттям усіх суттєвих внутрішніх змін в характері та поглядах людини, які відбуваються в ній зі зміною її віку ;

2) певний типовий шлях становлення людини від юнацького ідеалізму та мрійливості до зрілої тверезості та практицизму. Цей шлях може ускладнюватися різними ступенями скепсису та резін'яції ;

3) біографічний (автобіографічний) тип. Циклічність тут не наявна, становлення здійснюється в біографічному часі, воно проходить через неповторні індивідуальні етапи і є наслідком сукупності життєвих умов та подій, що змінюються, діяльності та роботи;

4) дидактико-педагогічний роман, в основі якого лежить педагогічна ідея, що розвивається протягом усього сюжету або входить в нього як вставний елемент;

5) найбільш складний та суттєвий тип. Становлення людини в ньому розглядається в нерозривному зв'язку з історичним становленням [цит. за 26; 493-494].

Вчений спирався на образ людини в романі: ,,освоєння реального історичного часу й історичної людини в ньому'' [5; 212]. У своїй класифікації дослідник виходив із діахронічного принципу, що дало йому можливість виявити певні структурно-типологічні компоненти, внутріжанрові різновиди. Проте ця схема не в усьому спрацьовує, оскільки не враховує ,,горизонтального'' (,,стадіального'') погляду на розвиток жанру, тобто конкретно-історичного змісту твору і його функціонування в своїй епосі. З цього погляду опускається тип героя за соціальними і психологічними параметрами, не враховується у зв'язку з героєм характер конфлікту, його мотивування, підсумок виховання.

Опираючись на судження письменників ХVIII століття Г. Філдінга і К. М. Віланда, М. Бахтін в статті ,,Эпос и роман (,,О методологии исследования романа'')'' (1941) доводив, що герой роману зображується ,,не як незмінний, а як змінний і вихованець життя''; ця особа не повинна бути героїчною ні в епічному, ні в тропічному значенні цього слова, романний герой поєднує в собі як позитивні, так і негативні риси, як низькі, так і високі, як кумедні, так і серйозні. Найосновніше, що роман (за Бахтіним) здатний відкрити в людині не лише раніше визначені в поведінці властивості, але й нереалізовані можливості, особистий потенціал [43; 365] .

Д. Затонський пропонує іншу класифікацію роману виховання, виділяючи 2 типи в залежності від еволюції особистості:

1) ,,роман кар'єри'' – негативна еволюція особистості, досягнення успіху ціною втрати моральних якостей;

2) позитивна еволюція особистості.

Таким чином, роман виховання вводить у літературу проблему моделі поведінки особистості в залежності від зовнішніх та внутрішніх чинників.

Вельми важливим в романі виховання є мотив ініціації, не випадково М. Бахтін запроваджує ще одне визначення: ,,роман випробувань'' [26; 494].

Loading...

 
 

Цікаве