WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Казки - Реферат

Казки - Реферат

У фантастичних казках діє також чарівне ототожнення персонажів, яке допомагає або ж, навпаки, шкодить їм. Обов'язковим атрибутом героя-воїна є чудодійна зброя і бойовий кінь, наділений фантастичними можливостями. Гребінець у казці може перетворитися на лісові хащі, клубочок ниток – на високу гору, хустка – на річку або море. Саме в казках ми зустрічаємо розповіді про чоботи-скороходи й килим-літак, скатертину-самобранку, баранця, що розсипається грішми, дубинку, що б'є некмітливу або підступну людину.

Сили природи теж допомагають людині у її справедливих ділах і боротьбі: яблуня годує цілющими яблуками, вода заліковує бойові рани, звірі допомагають долати ворогів.

Сюжети чарівних казок розвиваються швидко, динамічно. Найчастіше в основі сюжету лежить змалювання подорожі героя чи героїні в пошуках правди й справедливості. Дія може відбуватися не лише у звичайних умовах, а й у підземному, підводному царствах, на небі. Чарівні казки здебільшого досить великі за обсягом. Мова чарівних казок багата на засоби художньої виразності. Їй властиві постійні стилістичні звороти ("Швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться", "Стали вони жити-поживати та добра наживати"), традиційні зачини і кінцівки ("В тридев'ятім царстві, в тридесятім государстві...", "І я там був, мед-пиво пив, по вусах текло, а в рот не попало"), лаконічні описи природи та портретні характеристики, образні порівняння, гіперболи. Чарівні казки широко популярні серед школярів молодшого шкільного віку ("Телесик", "Царівна-жаба", "Котигорошко", "Золотий черевичок", "Летючий корабель","Ох"та ін)

Вони навчають їх любити Батьківщину, виховують на кращих народних ідеалах, розвивають творче мислення, сприяють естетичному вихованню.

Так, казка про Телесика – це глибоко поетична казка про сімейні радості й печалі, про взаємовідносини матері й дитини, про небезпеки, які підстерігають малу, недосвідчену людину в житті. Мова твору лірична, сповнена пісеньок, віршованих звертань, повторів, пестливих слів. Казка виховує у дітей любов і повагу до батьків, уміння цінити звичайну повсякденну радість життя, навчає обережності, винахідливості, застерігає від зла.

Серед соціально-побутових казок умовно можна виділити дві групи: власне побутові й соціально-побутові.

Побутові казки розповідають про позитивні якості людського характеру, засуджують неробство, базікання, нечесність. Вони змальовують родинні відносини, побут, працю людей, їхні звичаї, умови життя. Побутові казки – це здебільшого гумористичні твори, герої яких часто потрапляють у кумедні ситуації.

Прикладом побутової казки може бути "Язиката Хвиська", сама назва якої свідчить про те, яка вада характеру головного персонажу заслуговує на засудження. Хвиська – жінка бідного, але кмітливого й дотепного селянина, потрапляє в трагікомічну ситуацію завдяки своєму базіканню. Незважаючи на те, що чоловік виставляє Хвиську на загальне посміховисько, цілком зрозуміло, що це лише їй на користь. Казка не позбавлена соціальних мотивів. В основі сюжету лежить зображення не лише конфліктної ситуації, яка виникає в родині Хвеськи, а й споконвічного конфлікту між багатими і бідними. Крім того, казка вчить бережно ставитися до слова, цінувати, якщо воно сказане влучно й розумно, засуджує хвальковитість і непотрібне базікання.

Соціально-побутові казки майже позбавлені фантастики, близькі до оповідань, новел, анекдотів. Характеру казковості їм надає дотепна вигадка, карикатурне зображення реальних явищ.

Персонажі, що діють у соціально-побутових казках, розмежовані на дві групи: позитивні – селяни, робітники, бідні наймити, їхні діти; негативні – представники експлуататорських класів, служителі релігійного культу. Народ у цих творах висміює експлуататорів, зображає їх людьми пихатими, нетямущими, аморальними, скупими і зажерливими. Це багатії, попи, урядники та ін. Водночас, позитивні герої казок наділені кращими людськими якостями: доброта, порядність, розум, співчутливість.

Окрему групу соціально-побутових казок складають казки, в яких діють алегоричні персонажі – Правда, Кривда, Щастя, Доля, Злидні. На відміну від сатирично-гумористичних казок, вони мають більщ ліричний склад. Їм властивий навіть певний трагізм. Прикладом може бути казка "Названий батько", основна думка якої – утвердження соціальної справедливості. Названий батько, в образі якого мандрує по землі Правда, карає жадібних багатіїв і винагороджує благородного бідняка, що в ім'я людського життя здатен на самопожертву.

Знайомство молодших школярів з казками різних типів збагачує їхній розум, розвиває творче мислення, уявлення, мову, готує до сприймання курсу літератури в старших класах.

І, звичайно, велику подяку ми повинні скласти тим, хто записував народні казки, обробляв їх, готував до друку, - словом, усім, хто доніс до нас ці дивовижні перли мусті.

В Україні збирання та видання народних казок фактично почалося з минулого сторіччя. Як і в інших європейських країнах, важку відповідальну працю по збиранню і вивченню народної творчості взяли на себе письменники, передові діячі культури. Серед них: І.Рудченко, П.Чубинський, І.Манжура, Б.Грінченко, В.Гнатюк та ін. Великої популярності зазнали казки, що вийшли з-під пера Лесі Українки, Марка Вовчка, С.Руданського, І.Франка, М.Коцюбинського. Фольклор і в наш час наснажує митців, котрі працюють в літературі для дітей.

Чисті, вічно свіжі фольклорні джерела, як чарівна вода з казкового горнятка, наповнюють силою кожну творчу людину, дарують радість і дорослим, і дітям, переконують нас у тому, що творчість народу воістину безсмертна!

Loading...

 
 

Цікаве